Поет, журналіст і колишній агент КДБ: пішов з життя Віталій Коротич.

У Москві відійшов у вічність Віталій Коротич — український і радянський поет, письменник та публіцист, який став агентом КДБ і отримав кодове ім'я "Январський".

Відомий український та радянський поет, літературознавець і публіцист Віталій Коротич відійшов у вічність на 89-му році життя в Москві. Інформацію про його смерть оприлюднили вівторок, 30 вересня, український журналіст Дмитро Гордон та російський історик Віктор Мироненко.

Коротич з'явився на світ у Києві в 1936 році, здобув вищу освіту в Київському медичному інституті з відзнакою, а згодом успішно захистив кандидатську дисертацію. Проте справжнє покликання виявилося в літературі, де він почав творити поезію. Він був представником покоління українських поетів-шістдесятників.

У 60-80-х роках він випустив дев'ять поетичних збірок та три поеми. Широку популярність здобув опублікований 1971 року вірш Коротича "Останнє прохання сліпого лірника". У перекладі на російську мову, зробленому поетесою Юнною Моріц, він став відомий як пісня "Переведи меня через майдан", що тривалий час була шлягером.

У період з 1966 по 1969 рік Коротич обіймав одну з секретарських посад у Спілці письменників Української РСР, а в 1978 році став головою журналу "Всесвіт", який спеціалізувався на іноземній літературі. Цей журнал, в якому українською мовою друкувалися переклади творів авторів з інших країн, зокрема і західних, став його новим місцем роботи після Дмитра Павличка, який залишив посаду головного редактора.

Читайте також: Як проголошували незалежність - спогади учасника подій Миколи Поровського

Проте, на початку періоду перебудови, у травні 1986 року, Коротича, який працював як українською, так і російською мовами, призначили на посаду головного редактора журналу "Огонек". Вважається, що саме під його керівництвом це видання стало одним із ключових голосів епохи перебудови та гласності, що розпочалася в СРСР. Зокрема, "Огонек" зіграв важливу роль у висвітленні правди про сталінські репресії.

Однак Коротич пішов із посади головного редактора "Огонька" після путчу 1991 року.

У грудні 2024 року стали доступними для публіки документи КДБ, які підтверджують зв'язки Коротича з радянськими спецслужбами. З'ясувалося, що його агентурне ім'я було "Январський".

Опріч того, що ті матеріали змогли певним чином пояснити карколомний кар'єрний злет Коротича як в УРСР, так і в СРСР, вони також викликали хвилю дискусій і публікацій. Так, зокрема, відомий український журналіст і публіцист Віталій Портников пояснив у своєму блозі причини призначення Коротича на пост головного редактора "Всесвіту".

На позиції головного редактора популярного в той час журналу "Всесвіт" Павличка замінив Коротич. Причина в тому, що владі не подобалися не лише хитрощі Павличка, який усіма можливими способами прагнув забезпечити публікацію справжньої літератури у "Всесвіті". Також викликала занепокоєння сама популярність "Всесвіту", адже навіть російськомовні читачі надавали йому перевагу над московською "Иностранной литературой". Це було особливо значущим, адже українські редактори мали демонструвати другорядність власної культури та мови. Завдання Коротича полягало в тому, щоб перетворити "Всесвіт" не лише на "правильний", але й на нецікавий, і він успішно впорався з цим завданням, адже завжди чітко розумів вказівки з Луб'янки, - зазначав Портников.

Після розпаду Радянського Союзу Коротич здебільшого мешкав у Москві, хоча й очолював редакційну раду київського видання "Бульвар Гордона". Він також був активним членом російського ПЕН-клубу. У 2011 році Коротич відкрито висловив підтримку тодішньому президенту України Віктору Януковичу. Особливо показовим стало те, що у 2014 році він публічно підтримав анексію Криму Росією, зазначивши, що окупований український півострів повинен бути під протекторатом Москви. В подальшому Коротич потрапив до бази даних "Миротворця".