Плани Путіна на 2026 рік: за яких обставин Росія може розпочати агресію проти НАТО?

Про це знову заявив генсек НАТО Марк Рютте. Вперше він сказав про таку небезпеку влітку цього року в інтерв'ю The New York Times. На його переконання, якщо Китай вирішить розв'язати війну проти Тайваню, спершу Сі Цзіньпін зателефонує Путіну з проханням "відволікти увагу НАТО". В новому звіті про розвиток військових і безпекових спроможностей КНР, який Пентагон щорічно подає до Конгресу, зазначається: "Китай очікує, що зможе вести та виграти війну проти Тайваню до кінця 2027 року". Адже саме у 2027 році Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) відзначатиме 100-річчя.

Глава Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов висловив занепокоєння щодо російської загрози, особливо для країн Балтії. Він зазначив, що Москва змінила графік підготовки до можливих військових дій проти європейських держав, перенісши його з 2030 року на 2027 рік. З початку 2023 року європейські розвідслужби попереджають про можливість військового конфлікту між НАТО та Росією в найближчі п'ять років. Водночас, з моменту, коли адміністрація Трампа почала просувати вигідний для Путіна "мирний" план для врегулювання війни в Україні, західні аналітики та експерти вказують на ризик реалізації найгірших сценаріїв вже в найближчому майбутньому.

Які плани має Путін на 2026 рік? Які обставини можуть спровокувати агресію Росії проти країн ЄС, що входять до НАТО? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.

У грудні цього року, одразу після того, як адміністрація Трампа почала проштовхувати російський "мирний" план капітуляції України, Путін двічі заявив, що Росія готова до війни з Європою. Востаннє -- на розширеній колегії Міноборони РФ, коли очільник відомства Андрій Білоусов закликав російських військових бути готовими до війни з НАТО протягом найближчого десятиліття. Так само як і Сі Цзіньпін ще у вересні 2022 року закликав НВАК готуватися до справжньої війни.

У січні 2025 року, коли Трамп вдруге повернувся до Білого дому, тодішній командувач Об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі висловлював сумнів щодо потенціалу Росії здійснювати великі прориви на полі бою. В червні на саміті НАТО в Гаазі, коли США вже зупинили надавати Україні військову допомогу, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкидав можливість атаки Росії на НАТО через її слабкість. Проте вже в листопаді німецький генерал-лейтенант Александер Зольфранк припустив: "Якщо подивитися на поточні можливості та бойову міць Росії, вона може розпочати невелику атаку на територію НАТО вже завтра".

Досі західні аналітики та військові експерти стверджують, що Росія не має достатньо ресурсів, як військових, так і людських, для ведення війни проти однієї з країн НАТО в Європі. На початку листопада Марк Рютте зазначив, що Альянс випередив Росію у випуску боєприпасів. Генеральний секретар НАТО, ймовірно, має на увазі також Сполучені Штати. Проте, Європа навряд чи може розраховувати на Америку так, як це було раніше, особливо після публікації нової Стратегії національної безпеки США та рішення адміністрації Трампа заборонити в'їзд колишньому комісару ЄС Тьєррі Бретону та ще чотирьом особам, звинуваченим у спробах примусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на своїх платформах.

Зараз у ключових європейських столицях панує невпевненість у зобов'язаннях США навіть за статтею 5 НАТО щодо колективної оборони. Тому навряд чи Європі слід повністю покладатися на американців, особливо щодо поставок чи продажу зброї. Адже з Вашингтона вже лунали меседжі, що й для продажу запаси на складах Пентагону не нескінченні. До того ж, західні аналітичні центри публічно вказують, що, наприклад, російські ракети тепер краще "обходять" американську систему ППО Patriot.

Незважаючи на прогнози провідних аналітиків про те, що до кінця 2026 року Москва вичерпає свої радянські та сучасні запаси озброєння, у червні Марк Рютте заявив, що у 2025 році "російська оборонна промисловість планує випустити 1500 танків, 3000 одиниць бронетехніки та 200 ракет "Іскандер". Він також зазначив, що в разі поразки України "ми (європейські країни-члени НАТО -- прим. ред.) станемо наступною мішенню Росії".

Аналітики із Західних країн передбачали, що 2026 рік стане критичним для Кремля, коли економічні труднощі виявлять себе наявно. Проте більшість статистичних даних залишаються під грифом секретності. Крім того, залишається незрозумілим, яку додаткову підтримку може надати Китай, щоб Росія могла продовжувати свою агресію не лише проти України.

"На сьогодні я не спостерігаю готовності Китаю приєднатися до мирного процесу, -- зазначив Володимир Зеленський перед зустріччю з Дональдом Трампом у Флориді в неділю, 28 грудня. -- Ми завжди сподівалися, що Китай зможе сприяти завершенню цієї війни. Проте Китай не вжив жодних дій у цьому напрямку. Натомість, замість тиску на Москву, Китай значно збільшив закупівлі енергетичних ресурсів у Росії. Кошти, отримані від експорту російських енергоносіїв, Росія використовує для ведення війни."

Експерти давно попереджають, що країни Балтії та інші члени східного флангу Альянсу можуть стати наступними військовими цілями. Вони аналізують не лише ймовірність поразки України, але й можливість укладення мирної угоди у конфлікті між Росією та Україною. Сумнівно, що після цього Володимир Путін буде готовий повернути свої війська до "мирного" стану, оскільки це може призвести до проблем і дестабілізації його режиму.

У великому аналізі "Ведмідь у Балтії: переоцінка російської загрози в Естонії" Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR) експерти також зауважують, що війна проти України обмежує здатність Росії проектувати силу в інших місцях. Але щойно бойові дії стабілізуються або припиняться, Москва почне відновлювати сили, щоб випробувати НАТО. Проте, як прогнозують аналітики, щоб підготуватися до атаки Естонія та її союзники мають 5-10 років.

"Майже 4 роки війни в Україні виснажили фінансові, кадрові й військові ресурси Росії. Її бойова міць зменшилася й, на даний момент, їй бракує можливостей для успішного проведення як традиційного військового наступу, так і гібридної атаки. Росії знадобиться близько 5-10 років після закінчення війни в Україні, щоб переозброїтися та підготуватися до такої атаки", -- роблять висновок експерти ECFR.

Такі твердження є досить суперечливими хоча б з огляду на те, що Росії і зараз вистачає ресурсів для гібридних атак проти європейських країн-членів НАТО. Неодноразове пошкодження кабелів у Балтійському морі, російські дрони в Польщі, "невідомі" БПЛА в усіх інших великих європейських містах, три російські винищувачі в повітряному просторі Естонії протягом 12 хвилин, російські кораблі-шпигуни в Ірландському морі (де зосереджені головні кабелі, що з'єднують США та Європу) -- все це елементи гібридних атак, на які у Росії вистачає і сил, і засобів.

Отже, країни Європи, що входять до НАТО, повинні насамперед прагнути максимальної підтримки для України та зниження впливу Росії, аби запобігти її можливій реорганізації та атакам на свої території. Однак у статті для Chatham House колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначає, що в Європі існує думка, що повернення окупованих земель є неможливим. Відтак, Україні доведеться вести переговори, залишаючи свої території під контролем Москви.

"Росії явно бракує сил, щоб протистояти всьому НАТО. Але переоцінка США своєї європейської ролі в поєднанні з повільним переозброєнням Європи може дати Росії вікно можливостей для ескалації. Гібридна війна може перерости в звичайний конфлікт у чутливих районах, таких як Сувальський коридор. Ще одна "СВО" може спрацювати. Отриманого шоку може бути достатньо, щоб зруйнувати НАТО, ЄС або обидва. Припускаю, що Путін вважає, що це варто спробувати, якщо ми дамо йому шанс", -- зазначає Габріелюс Ландсбергіс.

Поки США демонструють прихильність до Росії, європейські країни-члени НАТО могли би нарешті знайти в собі сили домовитися про збільшення підтримки України. Принаймні для того, щоб допомогти Силам оборони України стабілізувати фронт і зміцнити позиції Києва на переговорах із Москвою, хай і за посередництва адміністрації Трампа. Інакше ключові європейські столиці, штовхаючи Україну на невигідні умови принаймні припинення вогню, самі ж пришвидшують ризик нападу Росії на східний фланг НАТО.

У своїй нещодавній статті CNN, посилаючись на закриту конференцію Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI, Британія), відверто пише, що європейські союзники не готові до конфлікту з Росією, який може розпочатися в найближчі кілька років. До того ж, експерти попереджають, що розроблені плани НАТО з протидії Росії можуть не спрацювати.

"Є план з цифрами. Але уряди не вживають необхідних кроків для його реалізації. Ми все ще плануємо, виходячи з речей, яких не існує", -- вважає старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг.