План Віткоффа-Дмітрієва: російська димова завіса, що може призвести до політичного краху Зеленського. Які кроки має зробити Європа?

Західні аналітики та політики впевнені, що так званий план Віткоффа-Дмітрієва слугує радше інтересам Росії, виступаючи димовою завісою для ослаблення України. Водночас їх турбує, що адміністрація США, нехтуючи раніше озвученими зобов'язаннями щодо підтримки України, може перейти до односторонніх переговорів з Москвою. На фоні корупційних скандалів і внутрішньополітичних коливань будь-які поступки з боку Києва в рамках цього плану можуть стати політично небезпечними для Зеленського. У європейських та американських колах дедалі більше усвідомлюють, що пропозиції, які подаються під маскою "мирних", насправді сприяють інтересам Кремля. Тому журналісти та політики закликають: замість сценаріїв капітуляції Захід має наростити підтримку України та розробити стратегію для її перемоги.

Майкл Вайс, відомий журналіст, який спеціалізується на безпекових та оборонних темах, The Insider:

Запитання, які я хотів би задати на даному етапі.

Де ж Рубіо? Де Державний департамент? Нещодавно Рубіо висловив думку, що позиція Путіна залишилася незмінною і що шанси на мир виглядають дуже туманно. Цю думку підкріпив голова британської розвідки МІ6 Річард Мур. В даний час Рубіо виконує обов'язки радника з національної безпеки, тому його мовчання з цього питання викликає занепокоєння. Чи він свідомо дозволяє Віткоффу знову зазнати невдачі, як це сталося на Алясці, чи, можливо, просто занадто зайнятий справами Венесуели, щоб звертати увагу на цю ситуацію?

Зустріч Єрмака з Віткоффом виглядає досить символічно, особливо враховуючи, що Віткофф скасував свою поїздку до Туреччини. Це, безсумнівно, пов'язано з його недостатньою обізнаністю про масштаб українського корупційного скандалу, який наразі може загрожувати завершенням тривалої політичної кар'єри Єрмака. Вражаюче, що Віткофф залишився в невіданні. Якщо Єрмак намагається використати Віткоффа для власного порятунку, укладаючи угоди, які залишаються непрозорими для широкої громадськості в Києві, це стане ганьбою. Проте такий підхід цілком відповідає стилю Єрмака.

Трамп заявив, що "розчарований" путіним і висловив своє невдоволення щодо складності припинення війни. Це дивно чути від "емоційного малюка" без вербального фільтра, який щойно вручив "ключі від королівства" путіну, згідно з анонімними джерелами, цитованими американськими ЗМІ. Чи взагалі Трамп знає, що міститься у цьому 28-пунктному плані? Чи знає він, що існує якийсь 28-пунктовий план? Чи йому байдуже?

Останнім часом адміністрація активно закликає європейські країни до ряду дій: від посилення військової готовності до запровадження стовідсоткових мит на імпорт російської нафти у відношенні до Індії та Китаю. Вона наполегливо рекомендує ще більше скорочувати залежність від російських енергоресурсів і вводити нові санкції проти "тіньового флоту". Державний департамент США нещодавно затвердив виділення 105 мільйонів доларів для підтримки системи Patriot в Україні, а також 500 мільйонів доларів через PURL для країн Північної Європи і Балтії. Вчора Гринкевич дав зелене світло для запуску ATACMS по території Росії, і Київ вперше офіційно підтвердив цю інформацію. Велика Британія також поповнила українські запаси крилатими ракетами Storm Shadow, що стало можливим лише з дозволу Вашингтона. Кремль, у свою чергу, наполегливо вимагає ліквідації всіх дальнобійних ракет з українського арсеналу. І водночас з’являється заявка: "Ми самі розберемося з Москвою, не потребуємо європейців".

Це те, що Сполучені Штати просто не в змозі зробити, навіть якщо б дуже цього прагнули, адже існують межі можливостей, які має автократичний президент. Я вже зазначав, що для скасування санкцій проти Росії, введених відповідно до CAATSA, необхідно отримати схвалення Конгресу, і без одночасного зняття санкцій з боку ЄС російська економіка не зможе відновитися. Більше того, республіканці вже виступили проти Трампа в питаннях, пов'язаних з Епштейном та Бразилією, і вони цілком обґрунтовано стурбовані його впливом на їхні шанси на успіх на проміжних виборах. Україна не є Газою, а Росія не є Ізраїлем, де США мали або мають значний важіль у вигляді військової допомоги та дипломатичного захисту. У жодному з опублікованих документів немає конкретної інформації про те, що Україна, Європа чи навіть самі США можуть отримати від цієї ініціативи, окрім розмитих обіцянок "гарантій безпеки". Чи повинні військові літаки НАТО залишити Україну? Чи має Збройним Силам України бути скорочено на 250%? Чи має весь Донбас перейти під контроль Росії, а Україна повинна юридично визнати анексію своєї території, включаючи Крим? Це абсурдні вимоги, які можуть призвести до нової війни в найближчому майбутньому і не мають шансів на схвалення ані в Києві, ані в Брюсселі. Також у Варшаві, яка готується до нової війни і понесе основний удар від цієї зради на своїй периферії, після нещодавньої атаки російської розвідки на свою залізничну інфраструктуру.

Залучення американських журналістів для виправдання "мертвонародженої" "рамкової угоди" як легітимної політичної ініціативи, що, ймовірно, є лише вигадкою одного безглуздого дипломата з США та одного відчайдушного керівника російського суверенного фонду, цілком відповідає стилю Кремля. Для американських медіа було б характерно впадати в істерику з цього питання: згадаємо, наприклад, повідомлення про саміт у Будапешті, який так і не відбувся. Вже помітні ознаки маніпуляцій у комунікаціях. Скажімо, Дмітрієв стверджував Axios, що минулого місяця провів три дні з Віткоффом у Маямі. Це не відповідає дійсності. Легко перевірити цю інформацію в публічних джерелах і виявити, що це перебільшення. Що ще може перебільшувати Дмітрієв? І чи не варто задуматися, чому людина, яку лише кілька тижнів тому міністр фінансів США назвав "пропагандистом", тепер настільки охоче спілкується із західними журналістами, заявляючи, що мир близько, а Україна не здатна цьому завадити?

Джерело з дипломатичних кіл Західної Європи зазначає: "Серед дипломантів панує спільне усвідомлення того, що план, створений Віткоффом, має на меті забезпечити Україні більшу адаптивність у майбутньому. Висунення нереалістичної ціни дозволяє наступній пропозиції виглядати більш прийнятною. Це традиційний прийом, що застосовується на ринку нерухомості Нью-Йорка."

Позиції Зеленського опинилися під загрозою на фоні корупційного скандалу, оскільки навіть деякі члени його партії вимагають відставки Єрмака та формування уряду національної єдності за участю антиросійських опозиційних сил. Ця ситуація вказує на його вразливість і означає, що останнє, чого він може прагнути в політичному контексті всередині країни, - це погодитися на поступки, передбачені так званим планом Віткоффа-Дмітрієва, незалежно від їхньої суті. Якщо він піддасться тиску з боку Росії через корупційні скандали, пов'язані з його оточенням, це буде означати його політичний крах.

У Брюсселі та деяких столицях вважають, що план Віткоффа має явний відбиток впливу Кремля і не відображає те, про що Рубіо говорив союзникам, а саме, що росія не наблизилася до переконливої пропозиції про припинення вогню. Цей план - це "чутки" та "відволікання уваги", за словами високопосадовців.

План Віткоффа та Дмітрієва - це план капітуляції. Трамп це знає - він явно на боці росії. Замість того, щоб говорити про безглузді плани, Європа повинна нарешті почати підтримувати Україну так, ніби вона вже є в ЄС та НАТО. Бо, фактично, це перша лінія оборони Європи. Тому Європа повинна розробити план перемоги з Україною. Ми повинні хотіти перемоги. Якщо Трамп продасть зброю Європі - добре, якщо ні - він повинен триматися осторонь.