Проблема не в НАБУ чи САП, це лише стало каталізатором для протестів, - зазначив політолог Кошель.

Причиною протестів у Києві та інших населених пунктах стало незадовільне виконання владою своїх обов'язків в економічній та військовій сферах.

Цю інформацію озвучив політичний експерт Олексій Кошель під час ефіру на телеканалі Еспресо.

"Дуже хотілось би, щоб під час війни рішення ухвалювались консенсусом і в нас не було потреби для примусу влади до тих чи інших рішень. Сьогодні вкрай важливо не ослаблювати владу під час війни. Нам може подобатись чи не подобатись Зеленський й інші політики, але збереження довіри до держави й владних інституцій вкрай важливо. Я б хотів, щоб ці слова почули й намагались зрозуміти люди, які зараз перебувають у владі", - пояснив Кошель.

Політолог наголосив, що під час війни влада не має вдаватись до експериментів у політичних питаннях.

"Сьогодні не найкращий момент для нових експериментів або політичних рішень. Це необхідно усвідомити, оскільки ризики є надто великими. Крім того, важливо для керівництва зрозуміти, що справа не лише в НАБУ та САП. Саме це стало каталізатором масових протестів, які організували молоді люди та інші активісти. Напруга досягла критичної межі, а причинами для таких акцій стали численні невдачі влади у різних сферах, зокрема в економічній і військовій, а також у питанні мобілізації," - зазначив він.

22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, прийнятий на засіданні Верховної Ради, деякі пункти якого обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Дані в картці законопроєкту тричі змінювали: спочатку закон повернули з підписом президента, згодом помітка зникла, а за деякий час у картці знову зʼявився підпис Володимира Зеленського.

Після голосування у Верховній Раді тисячі громадян України в великих містах вийшли на мирні акції, закликаючи президента накласти вето на закон, який суттєво обмежує функції антикорупційних установ.

Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння з приводу ухвалення українського закону № 12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Речник Європейської Комісії Ґійом Мерсьє зазначив, що ці органи відіграють ключову роль у реалізації антикорупційних реформ і повинні діяти автономно, аби зберегти довіру населення та сприяти євроінтеграційним процесам.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з проханням надати пояснення, підкреслюючи, що будь-які компроміси щодо принципів верховенства права є неприпустимими, особливо в рамках процесу кандидатства України на вступ до ЄС.

Єврокомісарка, відповідальна за розширення, Марта Кос висловила думку, що втрата автономії НАБУ є "значним кроком назад" і здатна зашкодити перспективам України на вступ до Європейського Союзу. Делегації Франції та Німеччини також висловили стурбованість, закликаючи Київ переглянути законодавство та забезпечити збереження інституційних механізмів, що гарантують незалежність цих органів.

24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії.

31 липня Верховна Рада обговорить законопроєкт, ініційований президентом, який має на меті зміцнити повноваження НАБУ та САП.