Після Аляски до Будапешта: як Трамп налагоджує стосунки з Путіним і чи можлива угода для України.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про заплановану нову зустріч з Володимиром Путіним.

РБК-Україна розповідає, як проходили їх попередні контакти та якими можуть бути результати нового саміту. Про це повідомляють Контракти.UA.

Основное:

Після нетривалої паузи у переговорах про завершення російсько-української війни почалася новий період активності. Президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін планують знову особисто зустрітися - тепер в Будапешті.

Досі залишається багато невідомого, починаючи з тем, які будуть обговорюватись на переговорах, і закінчуючи практичними аспектами їх проведення. Угорщина оточена країнами-членами НАТО та ЄС, які здатні заборонити авіарейси або навіть здійснити арешт Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду. Існує кілька можливих шляхів для його прибуття до Будапешта. Перший маршрут проходить через Німеччину та Чехію або Австрію. Другий - через територію Білорусі та Польщі. Також доступний південний шлях, який веде через Чорне море до Болгарії, а звідти - далі через Сербію.

Німеччина, Чехія та Польща чітко висловлюють свої антиросійські погляди. Австрія намагається зберегти нейтралітет. Болгарія, хоча й підтримує Україну, не пориває повністю відносини з Росією. Наразі невідомо, яким маршрутом планує подорожувати Путін. Однак, якщо США звернуться з проханням забезпечити йому повітряний коридор, навряд чи хтось наважиться закривати свій повітряний простір.

Та зважаючи, на попередній хід перемовин Трампа і Путіна, деякі висновки можна зробити наперед.

Дональд Трамп почав відновлювати зв'язки з Росією всього через місяць після своєї інавгурації. 11 лютого його спеціальний представник Стівен Віткофф здійснив першу поїздку до Москви, де зустрівся з Путіним. У рамках жесту доброї волі Росія передала йому затриманого американця Марка Фогеля. Наступного дня Трамп провів особисту бесіду з Путіним.

Надалі все це вилилося у подальші консультації між США, Україною та Росією у Саудівській Аравії. В ході кількох раундів переговорів вдалося напрацювати два комюніке про 30-денний мораторій на припинення ударів (окремо між Україною та США, а також між США та Росією). Документи підписали 11 березня. Паралельно відбулася ще одна поїздка Віткоффа до РФ та нова розмова Трампа з Путіним. Тоді ж Росія і США відновили роботу посольств та контакти розвідок.

Проте домовленості про взаємне припинення ударів так і не були реалізовані до кінця. В ході розмови з Трампом 18 березня Путін на словах погодився на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України, але обумовив будь-яке подальше мирне врегулювання кількома вимогами.

Серед основних - відмова від військової допомоги Україні та скасування мобілізації в країні. Крім того, в американських медіа з'явилася низка зливів, за якими РФ поставила вимогу юридичного визнання з боку США захоплених українських територій.

Тоді вперше Путін застосував до Трампа свою улюблену тактику - коли технічні переговори затягують час до безкінечності, а паралельно Росія уникає нових санкцій та продовжує наступ проти України.

У наступному періоді питання завершення війни між Росією та Україною втратило свою актуальність, хоча міністри закордонних справ обох держав - Марко Рубіо та Сергій Лавров - провели дві дискусії на цю тему в квітні.

Також активізувався діалог Росії і США щодо спільних проектів. На цьому треку діяли вже згаданий Стівен Віткофф та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Мова йшла про співпрацю щодо Арктики, рідкоземельних металів, космосу та зрідженого природного газу. Тоді ж Віткофф ще двічі зустрічався з Путіним.

У травні Сполучені Штати зробили спроби налагодити нові переговори між Україною та Росією в Стамбулі. Для цього відбулося ще три бесіди між Рубіо та Лавровим, а також третя зустріч Трампа з Путіним.

У день, коли відзначали 80-річчя перемоги над нацизмом, 8 травня, у Києві лідери низки європейських країн виступили з ультиматумом до Путіна: розпочати мирні переговори з 12 травня. Президент Росії відмовився виконати цю вимогу, натомість запропонував альтернативний варіант — провести прямі переговори в Стамбулі 15 травня.

Володимир Зеленський відреагував на цю ситуацію, заявивши, що особисто вирушить до Стамбула і буде там очікувати на Путіна.

Цю ініціативу підтримав і Трамп, який навіть зробив натяк на можливу поїздку до Стамбула, що змусило Путіна опинитися в незручному становищі. Однак російський лідер так і не відвідав Туреччину. 19 травня, під час чергової, вже третьої, бесіди з Трампом, він знову підкреслив, що Росія також виступає за мирне вирішення "українського конфлікту".

Диктатор сказав, що Росія нібито готова працювати з Україною над меморандумом "з приводу можливого майбутнього мирного договору, з визначенням низки позицій: принципів врегулювання, термінів можливого укладення мирної угоди, включно з можливим припиненням вогню на певний час".

Трамп відреагував на ситуацію, поклавши всю відповідальність на Київ і Москву. "Росія та Україна повинні терміново розпочати діалог щодо мирного врегулювання та, що ще важливіше, завершення війни. Умови цього процесу будуть визначені обома сторонами, оскільки лише вони мають інформацію про деталі переговорів, про які інші не мають уявлення", - зазначив Трамп.

Прямі переговори України і Росії, звісно, без участі лідерів, у Стамбулі таки відбулися 2 червня, але звелися лише до гуманітарних питань - обміну полоненими та повернення українських дітей.

Під час зустрічі Росія представила Україні проект меморандуму, виконання умов якого автоматично призводило б до капітуляції. У відповідь Київ висунув пропозицію організувати зустріч лідерів країн, можливо, за участю Трампа. Однак Росія поки що не виявила готовності підтримати цю ідею. Протягом червня та липня відбулися ще три зустрічі, присвячені гуманітарним питанням, які проходили в Стамбулі, за якими США лише спостерігали, не беручи участі безпосередньо.

У цей період Трамп і Путін зустрічалися особисто тричі. Однією з зустрічей стала розмова на честь дня народження президента США. В ході цих бесід вони також торкнулися теми ситуації в Ірані. Проте Трамп знову ж таки не наважився ввести санкції проти Росії, обмежуючись загальними висловлюваннями щодо цієї країни.

Пізніше обставини дещо змінилися: 14 липня Трамп оголосив, що якщо Росія та Україна не укладуть угоду впродовж 50 днів, до завершення серпневих канікул, США введуть вторинні тарифи на товари з РФ.

"Якщо протягом 50 днів не вдасться досягти угоди, ми впровадимо вторинні тарифи. Це досить просто, і вони становитимуть 100%," - зазначив він під час спілкування на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Згодом Трамп скоротив термін до "10-12 днів", які мали сплисти 8 серпня. Однак за два дні до того в Москву знову прибув Стівен Віткофф. Вторинні торгові тарифи так і не були запроваджені. Натомість було оголошено про особисту зустріч Трампа і Путіна на Алясці 15 серпня.

Бесіда між двома лідерами виявилася складною. Згідно з інформацією, опублікованою Financial Times, Путін намагався провести "урок" для Трампа, щоб довести, що Росія має історичні підстави для своїх претензій на Україну. Як зазначає видання, посилаючись на джерела в адміністрації президента США, російський лідер відразу відкинув ідею про пом'якшення санкцій в обмін на перемир'я, наполягаючи на тому, що завершення конфлікту можливе лише через капітуляцію України та передачу значних ділянок Донецької та Луганської областей.

Цей інцидент викликав гнів Трампа, і він навіть "попередив" Путіна про можливість виходу з переговорів. Проте, після закінчення саміту, Трамп знову висловив думку, що зустріч з Путіним була "надзвичайно продуктивною" та нібито було досягнуто "безліч домовленостей".

"Лишилося зовсім небагато. Деякі несуттєві, а один, мабуть, найбільш вагомий. Але у нас є дуже хороші шанси дійти згоди", - повідомив президент США.

Невдовзі після зустрічі, Трамп зв’язався з президентом України Володимиром Зеленським, а також з кількома європейськими лідерами. Уже 18 серпня Зеленський відправився до Вашингтона, де зустрівся з Трампом в Білому домі. Після цього відбулися багатосторонні переговори, в яких брали участь Зеленський, Трамп та керівники європейських держав. Після завершення цих зустрічей Трамп також провів телефонну бесіду з Путіним.

Згідно з інформацією, отриманою від AFP, Путін, ймовірно, дав згоду на зустріч з Зеленським, про що він повідомив під час телефонної розмови з Трампом 19 серпня.

"Лідери обговорили ідею вивчити можливість підвищення рівня представників Москви і Києва на переговорах", - заявив помічник Путіна Юрій Ушаков після вказаної розмови російського диктатора з Трампом.

Однак згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров уточнив, що Кремль має намір підвищити рівень представництва делегацій і включити до порядку денного не лише питання, що стосуються військових та гуманітарних аспектів, але й "політичні елементи врегулювання". Це свідчило про повернення до старої стратегії РФ, що полягає у затягуванні процесу переговорів. 22 серпня Володимир Зеленський чітко заявив, що Росія намагається уникнути участі у саміті лідерів держав.

"Питання про завершення війни має обговорюватися на рівні керівництва. Проте, як ми бачимо, російська сторона робить усе можливе, щоб уникнути проведення зустрічі", - зазначив Зеленський.

Після цього Трамп знову втратив інтерес до російсько-українського конфлікту. Конкретні переговори не відбулися, а згодом ця тема була повністю витіснена іншими актуальними питаннями в американському порядку денному.

Новий сплеск активності відбувся 13 жовтня. Під час свого виступу в ізраїльському Кнесеті Трамп висловив думку, що укладення мирної угоди з Іраном було б вигідним, проте перед цим слід "вирішити питання з Росією". Незабаром після цього він провів ще одну телефонну бесіду з Путіним і оголосив про заплановану зустріч у Будапешті.

З моменту зустрічі Трампа і Путіна на Алясці пройшло два місяці. Фронт залишається майже статичним, проте Кремль продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Українська сторона відповідає ударами. Київ успішно налагодив стабільні постачання американської зброї.

Одночасно з цим, президент США та його адміністрація посилили свої заяви щодо Росії. Міністр оборони США Піт Гегсет під час чергової зустрічі на базі "Рамштайн" попередив, що Росія зіткнеться з серйозними наслідками, якщо не зупинить бойові дії в Україні.

"Якщо ця війна не завершиться і короткостроково не з'явиться шлях до миру, Сполучені Штати, разом з союзниками, вживатимуть відповідні заходи, щоб накласти на Росію витрати за її тривалу агресію", - сказав Гегсет.

Також міністр фінансів Скотт Бессент підняв питання про вторинні торгові тарифи, які можуть бути застосовані до імпортерів російських енергоресурсів. Йдеться про законопроєкт сенаторів Грема і Блюменталя, що передбачає можливість введення мит у розмірі 500% на товари, що надходять з Росії. Цей документ вже кілька місяців перебуває на розгляді Конгресу.

Проте не виникає жодних сумнівів, що в Росії будуть старанно підготовлені до зустрічі в Будапешті. Завжди існує ризик маніпуляцій або деструктивного впливу Путіна на Трампа під час їхньої особистої бесіди, зазначає директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.

Дубовик зазначив, що "Путін має значний досвід у подібних питаннях і добре знайомий з Трампом. Між ними існує певна особиста історія, у якій переважали симпатія та повага, принаймні з боку Трампа. Путін, ймовірно, спробує розрядити напруженість, що виникла останнім часом. Він зробить певні обіцянки та знову заявить, що щиро прагне завершити війну, стверджуючи, що лише непоступлива Україна цьому перешкоджає."

На його думку, Трамп може бути схильний до цього, тому існує певний ризик для України під час цієї зустрічі.

В ході попередніх перемовин Кремль щоразу знаходив способи зіскочити з реального припинення війни. Ймовірно, цього разу Путін повторить таку спробу. Та зрештою, питання в тому, який саме переговорний трюк для Трампа придумає Путін і чи знову клюне на нього Трамп.