Петер Мадяр та три невідомі особи: якою стане угорська політика щодо України?

Під час спільної із Володимиром Зеленським пресконференції у Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав результати парламентських виборів в Угорщині 12 квітня історичною подією. ТСН.ua вже писав, що перемогла опозиційна правоцентристська партія "Тиса" Петера Мадяра, взявши конституційну більшість -- 138 зі 199 місць.

Угорські виборці відсторонили від влади проросійського Віктора Орбана, який правив країною протягом 16 років. Режиму не змогли допомогти ні російські політтехнологи, ні військова розвідка, які діяли на підтримку "Фідес" з посольства Росії в Угорщині. Антиукраїнська риторика та паніка щодо ЄС, на яких Орбан базував свою виборчу кампанію, також не спрацювали.

На наступний день після виборів Петер Мадяр окреслив головні підходи свого майбутнього уряду, зокрема й щодо зовнішньої політики. Так, за його словами, Будапешт намагатиметься налагодити відносини зі всіма сусідами, включно з Україною, проте питання нацменшин потребуватиме врегулювання. Водночас в Єврокомісії впевнені, що Угорщина більше не блокуватиме виділення Україні грошей за кредитом на 90 млрд євро, левова частка з яких має піти на оборонну допомогу.

Разом із цим щодо розблокування фінансування для України Петер Мадяр висловився доволі двозначно, як і щодо інших питань. Тому в цьому тексті ТСН.ua розібрав три головні невідомі питання зовнішньої політики нового уряду Мадяра.

Перше питання стосується російської нафти. У понеділок, 13 квітня, Петер Мадяр ще не встиг розпочати свою першу пресконференцію, як речник Путіна, Дмитро Пєсков, оголосив, що Москва не планує вітати його з перемогою на виборах, назвавши Угорщину недружньою країною через її підтримку санкцій проти Росії. Проте, після перших висловлювань Мадяра, тон Кремля змінився. Вони підкреслили своє задоволення прагматичним підходом новообраного прем'єра Угорщини стосовно Росії, зокрема його готовністю до конструктивного діалогу.

Отже, що саме висловив Петер Мадяр щодо Росії та угорських закупівель російської нафти? Він вважає, що Росія становить загрозу, хоча не має нічого проти російського народу та його культури. Мадяр також розкритикував міністра закордонних справ Петера Сіярто за те, що той передавав інформацію з закритих зустрічей на рівні ЄС голові російського МЗС Сергію Лаврову. Ця тема стала предметом численних журналістських розслідувань напередодні парламентських виборів в Угорщині.

"Навіть у футболі я не можу просто так зайти до роздягальні іншої команди і поділитися нашими ігровими стратегіями. Тим більше, недопустимо, щоб у Міністерство закордонних справ проникали російські шпигуни," -- підкреслив Мадяр, зазначивши, що Угорщина вже не раз стикалася з російською загрозою, зокрема у 1920-х роках та в 1956 році.

Водночас він прагнув налагодити практичні стосунки з Росією, оскільки географічне положення не підлягає змінам, а Угорщина продовжує залежати від імпорту російських енергетичних ресурсів. Мадяр пообіцяв провести перегляд усіх угод. Він також наголосив, що не слід завдавати собі шкоди, відмовляючись від доступних джерел енергії, адже після завершення війни санкції будуть зняті.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що Угорщина та Словаччина продовжують купувати російську нафту через південну гілку нафтопроводу "Дружба", що проходить територією України, отримавши виключення з санкцій ЄС. У січні цього року після чергових російських ударів через значні пошкодження допоміжного й технологічного обладнання, зокрема одного з найбільших нафтових резервуарів поблизу Бродів, прокачування нафти нафтопроводом "Дружба" зупинилося.

Друге питання -- вето Угорщини щодо рішень ЄС по Україні. За словами Володимира Зеленського, до кінця квітня нафтопровід "Дружба" відремонтують. Цього буде достатньо для його функціонування. Проте це питання також політичне. Тож від Угорщини за нового прем'єра очікують розблокування надання Україні першого траншу кредиту ЄС на 90 млрд євро та зняття вето на відкриття першого переговорного кластера "Основи" щодо вступу України до ЄС (за процедурою, він відкривається першим і закривається останнім, визначаючи темп всіх інших переговорів).

Щодо кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для України, Петер Мадяр зазначив, що він не перешкоджатиме виділенню цих коштів. Він наголосив, що рішення Європейської ради стосовно цього питання було ухвалене ще в грудні, за умови, що Угорщина, Чехія та Словаччина не будуть блокувати фінансування. Мадяр підкреслив, що його уряд прагне дотримуватися послідовності та чесності, і не планує змінювати свою позицію кожні півроку. Таким чином, залишається сподіватися, що Угорщина також підтримає ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, яке раніше блокував Орбан.

Питання комунікації щодо вступу України до Європейського Союзу з Угорщиною залишатиметься складним навіть з новим урядом. Як уже повідомляло ТСН.ua, під час виборчої кампанії Петер Мадяр виступав проти швидкого відкриття переговорних кластерів для України та заявив, що питання її членства в ЄС буде винесене на референдум. На своїй першій пресконференції, що відбулася 13 квітня, він знову підкреслив, що Угорщина не підтримує прискорений процес вступу України до Європейського Союзу.

"Неможливо, щоб країна, яка перебуває в стані війни, була прийнята до ЄС. Якщо Україна це зробить, тоді в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи слід ЄС її приймати. Але це точно не станеться найближчим часом", -- зазначив Петер Мадяр.

Третє питання стосується фінансової допомоги в обмін на виконання вимог Брюсселя. Перший закордонний візит Петер Мадяр планує здійснити до Варшави, а наступний, найімовірніше, відбудеться в Брюссель. Новообраний прем'єр Угорщини відверто заявляє про своє бажання розблокувати 35 мільярдів євро, які наразі заморожені в ЄС. Згідно з інформацією Financial Times, Європейська комісія вже сформулювала 27 умов, серед яких є зміни в міграційній політиці, що, ймовірно, не знайдуть підтримки у правоцентристської партії "Тиса".

Крім того, фахівці вказують на наявність ще однієї суттєвої проблеми. Щодо реалізації реформ, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Варшаві Пйотр Бурас зазначає, що необхідно діяти швидко та рішуче, використовуючи наявний імпульс і значний рівень довіри з боку виборців, адже такий революційний момент триває недовго, і терпіння електорату не є безмежним. Це, в свою чергу, вплине на відновлення фінансування Угорщини з європейського бюджету.

Більше того, деякі умови Єврокомісії для розблокування фінансової допомоги Угорщині можуть безпосередньо стосуватися України. Наприклад, угода Будапешта про відкриття переговорних кластерів щодо українського вступу до ЄС. Важливим фактором також буде відновлення постачання нафти через нафтопровід "Дружба" до Угорщини. Ключовою є не лише позиція Києва, але й те, що Євросоюз має намір повністю відмовитися від російської нафти до 2027 року. Для Словаччини та Угорщини заплановані безстрокові виключення з санкцій ЄС, але це не означає, що вони залишаться в силі назавжди.