Переговори в Берліні: які вимоги ставлять перед Україною та які компроміси вона може запропонувати.

Чому мирна угода може стати пасткою

14 та 15 грудня в Берліні проходили переговори між президентом України Володимиром Зеленським та американською делегацією, очолюваною спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.

Під час зустрічей сторони обговорювали ключові питання мирної угоди: гарантії безпеки, територіальні поступки та відбудова України після завершення війни.

Попри те, що західні медіа повідомляють, що зустріч була продуктивною, водночас деталі переговорів наразі не відомі.

Водночас Зеленський зазначав, що Україна готова зробити певні компроміси для досягнення миру, проте Київ залишається непохитним у своїх "червоних лініях".

Більше інформації про перемовини в Берліні та вимоги, які ставлять перед Україною, можна знайти в статті на сайті ТСН.ua.

Згідно з інформацією, наданою агентством AFP, під час перемовин у Берліні делегація США закликала Україну поступитися неокупованими районами в Донецькій та Луганській областях як умову для мирних переговорів з Росією. Джерела в журналістиці вважають, що це вказує на те, що США підтримують позицію Російської Федерації.

Раніше Вашингтон висловлював ідею про створення "вільної економічної зони" на тих територіях Донецької області, які перебувають під контролем України, незважаючи на вимоги Росії повернути їх під свій контроль.

Як зазначив президент України Володимир Зеленський 11 грудня, ініціатива полягає в тому, що українські військові залишать територію Донецької області, в той час як російські сили, у свою чергу, не займатимуть цю частину регіону.

"Вони (США -- Ред.) не мають уявлення, хто буде контролювати цю територію. Українські сили, як стверджують, покидають її, тоді як російські ще не зайшли. Проте, питання про те, хто несе відповідальність за цю область, залишається невирішеним", -- прокоментував Зеленський, додавши, що росіяни визначають цю зону як свою "демілітаризовану".

Глава держави наголосив, що пропозиція створити таку зону видається сумнівною, якщо російські війська залишаються на своїх позиціях і нічим не стримуються.

У той же час у Кремлі наполягають на тому, щоб Україна офіційно зафіксувала свою відмову від членства в НАТО.

Речник кремлівського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков безцеремонно стверджував, що це питання є "основою для переговорів".

"Тема юридично обов'язкового документа, що стосується невступу Києва до НАТО, є ключовим аспектом у переговорах," -- передають слова Пєскова пропагандистські ЗМІ.

Під час інтенсивних переговорів у Берліні президент Зеленський категорично відмовився розглядати питання про можливий односторонній вихід українських військ з Донецької області, повідомляють ЗМІ BILD та Politico.

Згідно з інформацією в медіа, Київ відкритий до обговорення можливості тимчасового "заморожування" бойових дій та визнання фактичної втрати контролю над окупованими районами. Проте, він рішуче відхиляє вимогу щодо виведення Збройних сил України з контрольованих територій Донецької області.

Зокрема, Україна під час переговорів відкинула пропозицію США про відведення військ із близько 5600 кв. км Донеччини для створення "демілітаризованої економічної зони", назвавши це "рівнозначним капітуляції".

"Це не може бути прийнято. Це буде вважатися поразкою для української армії," -- зазначив один з високопосадовців у бесіді з BILD.

Одночасно Зеленський підкреслив, що з цієї території повинна піти також і окупаційна російська армія.

"Якщо українські війська відступають, скажімо, на п'ять-десять кілометрів, чому російські війська не повинні також відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?" -- наголосив глава держави.

Своєю чергою Politico зазначає, що європейські лідери проти обговорення територіальних питань, поки Україна не отримає гарантії безпеки.

Київ готовий до компромісів в певних аспектах, щоб досягти миру в країні, повідомляє The New York Times.

Володимир Зеленський 14 грудня заявляв, що Україна може тимчасово відкласти прагнення вступу до НАТО -- за умови отримання сильних і надійних безпекових гарантій від США, які унеможливлять нове вторгнення Росії після укладення мирної угоди.

Він нагадав, що раніше спочатку основним бажанням та реальною гарантією безпеки для України був вступ до НАТО, але цей шлях не отримав повної підтримки партнерів зі США та Європи.

Президент пояснив, що нинішнім компромісним рішенням з боку України є отримання двосторонніх гарантій безпеки. Це включає, зокрема, гарантії від Сполучених Штатів, подібні до статті 5, а також забезпечення безпеки від європейських союзників та інших держав, таких як Канада і Японія. Основна мета цих гарантій полягає у запобіганні можливим актам агресії з боку Росії в майбутньому.

Крім того, в той день Зеленський зазначив, що Україна готова обговорити можливість припинення вогню вздовж діючої лінії фронту.

"Справедливий і життєздатний варіант -- це "ми залишаємося там, де стоїмо", -- заявив президент.

Секретар РНБО Рустем Умєров висловив думку, що угода, яка сприятиме досягненню миру для України, потенційно може бути реалізована.

Він повідомив, що протягом останніх двох днів українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, і на них досягли "реального прогресу".

"Ми віримо, що в кінцевому підсумку зможемо укласти угоду, яка наблизить нас до встановлення миру," - підкреслив він.

Видання BILD повідомляє, що після зустрічей у Берліні з'явилася перспектива підписання мирної угоди до святкування Різдва.

Згідно з інформацією, наданою таблоїдом, американські переговірники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент України Володимир Зеленський обговорювали можливий сценарій досягнення миру до грудневих свят.

BILD виокремлює три основні характеристики, які можуть свідчити про потенційний прорив:

На зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, керівниця європейської дипломатії Кая Каллас підкреслила, що Україна нині наближається до миру як ніколи раніше. Проте вона також попередила про небезпеку ризикованих компромісів у процесі переговорів.

Каллас виступила проти можливої угоди, яка передбачала б поступки територіями.

Донбас не є остаточною метою Путіна. Якщо він досягне успіху в цьому регіоні, ймовірніше за все, його амбіції не зупиняться, і він почне наступати на решту України. Втрата Донбасу поставить під загрозу й інші території країни. Історія наочно ілюструє це, і ми повинні вчитися на її прикладах. "Для досягнення стабільного миру необхідно уникати будь-якого умиротворення агресора", -- підкреслила Каллас.

Посадовиця охарактеризувала цей тиждень як "критично важливий" для обговорення фінансування України, підкресливши, що існує "декілька можливих рішень".

"Найбільш надійним варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів", -- зазначила Каллас.

Нещодавно Сергій Кислиця, перший заступник міністра закордонних справ України, прокоментував інформацію стосовно позиції Сполучених Штатів у контексті мирних перемовин.