Переговори про Україну - які послання Трамп передає Путіну через Орбана.

Прем'єр Угорщини висловлює звинувачення на адресу президента Зеленського щодо нібито відмови укласти різдвяне перемир'я та провести обмін полоненими. Яка мета Орбана в цій ситуації, і які кроки повинен зробити Київ у відносинах з Будапештом, розбиралося в матеріалі Фокус.

Невдовзі після того, як Дональд Трамп зустрівся у Парижі з Володимиром Зеленським за сприяння Емманюеля Макрона і публічно заявив про готовність України домовлятися про мир, прем'єр Угорщини навпаки спробував створити з українського лідера "президента війни".

Зокрема, Віктор Орбан повідомляє, що Будапешт виступав з ініціативою щодо встановлення режиму припинення вогню на Різдво та проведення великого обміну військовополоненими. Проте, за його словами, в адміністрації президента Зеленського цю пропозицію не підтримали. "Прикро, що президент Зеленський сьогодні чітко відмовився від цієї ідеї. Ми зробили все, що було в наших силах!" — зазначив глава угорського уряду у своїй публікації в Х (Twitter).

Слід зазначити, що відповідний допис Орбана у соцмережі з'явився після того, як Зеленський гранично жорстко відреагував на розмову угорського прем'єра з Путіним. Так, український президент висловив сподівання, що Орбан "не буде хоча б Асаду в Москву телефонувати, щоб послухати ще і його годинні лекції". "Абсолютно зрозуміло, що для досягнення реального миру й гарантованої безпеки потрібні рішучість Америки, єдність Європи та налаштованість усіх партнерів на дотримання цілей і принципів Статуту ООН. Не треба грати на власний імідж за рахунок єдності -- потрібно дбати про спільний успіх", -- резюмував голова держави.

Нагадаємо, що прем'єр Угорщини провів годинну бесіду з Путіним у середу, 11 грудня. Вже після цього Орбан висловив думку про "найбільш небезпечні тижні російсько-українського конфлікту". Перед зустріччю з президентом РФ угорський прем'єр також мав розмову з Дональдом Трампом у Сполучених Штатах. Цікаво, що спікер Кремля Пєсков поспішив запевнити, що Орбан не передавав жодних повідомлень від обраного президента США до Путіна.

У той же час, на Банковій спростували резонансну заяву Віктора Орбана про нібито деструктивну позицію Києва. Радник президента Дмитро Литвин підкреслив: "По-перше, угорська сторона, як завжди, не проводила жодних переговорів з Україною. По-друге, угорська сторона традиційно не інформувала нас про свої контакти з Москвою. По-третє, Україна ніколи не уповноважувала Угорщину діяти від її імені. Україна, як завжди, активно працює над звільненням полонених, і вже два тижні тривають інтенсивні переговори з метою значного обміну до кінця року. Крім того, Україна прагне досягти повноцінного миру та робить усе можливе в співпраці з партнерами для його реалізації. Як і раніше, нам потрібен не піар, а справедливий мир, не пусті розмови, а надійні гарантії безпеки."

На переконання керівного партнера "Національної антикризової групи" Тараса Загородного, на витівки угорського прем'єра слід дивися зважено-спокійно з тим, аби він не роздував щоки від власної значущості. Зокрема, у розмові з Фокусом політолог зауважив: "Річ у тім, що Орбан у Москві розповідає про те, що в нього неабиякі зв'язки з ЄС, в Євросоюзі запевняє, що в нього все "на мазі" з Китаєм, а всім разом згодовує історію про те, що має просто мегасупер контакт з Трампом. Насправді ж, все що говорить Орбан потрібно повсякчас ділити на 25, тому що головним партнером для США в Європі була і залишається Франція - недаремно Трамп здійснив свій перший після перемоги на виборах закордонний візит саме до Макрона".

Підкресливши, що угорський прем'єр намагається максимально використати поточну геополітичну ситуацію, політолог зазначив: "Маю підозру, що розмова Орбана з Путіним відбулася за ініціативою Трампа, щоб, так би мовити, перевірити, наскільки готовий 'пацієнт' (Путін-ред.) до 'операції'. Трамп прекрасно усвідомлює, що ракетний удар по Сирії серйозно вдарив по Росії, чітко нагадавши їй про її місце в світовій політиці. Варто звернути увагу на те, як багато питань, які раніше були відкладені в адміністрації Байдена, різко знову стали актуальними після перемоги Трампа. Наприклад, несподівані санкції проти 'Газпромбанку' та дозвіл на удари по російській території. Я впевнений, що це все вплив особисто Трампа, і ці дії узгоджуються ним із Білим домом".

Виходячи з висловленого, експерт підкреслює, що "путінський зашморг затягується дедалі сильніше". Щодо Орбана, то, за прогнозами фахівця, він продовжить виконувати роль свого роду посередника між Сполученими Штатами та Кремлем. "У будь-якому випадку, якщо Трамп прийматиме рішення, він не буде покладатися на Орбана, а звернеться до безлічі своїх радників. Наразі, про що свідчить заява Пєскова після розмови Орбана з Путіним, Москва наполегливо висуває свої вимоги, які, як стверджують, можуть стати основою для мирних переговорів і припинення вогню. Ці умови, нагадаю, передбачають, зокрема, відступ України з Запоріжжя, Херсона, Донецької області, а також відмову від НАТО тощо. Це абсолютно суперечить позиції Трампа, незалежно від того, як ми її інтерпретуємо", – зазначає Тарас Загородний.

Констатувавши, що таким чином РФ фактично блокує мирний процес, експерт підсумував: "Чим більше Росія буде гнути деструктивно-блокадну лінію, тим швидше Трамп перейде до плану "Б" і це, скоріше за все, буде план Помпео. А загалом, усі соратники Трампа озвучували дві ключові речі. Перше - зупинка на лінії розмежування, а це в такому випадку безпосередньо стосується і Курської області. Тобто, при таких розкладах принижений Путін буде змушений торгуватися своєю ж територією. Ну, і друга теза полягає в тому, що в жодних так званих "планах Трампа" ви ніде не побачите пункт про скорочення військової допомоги Києву. Це два принципово важливих кейса, що надзвичайно не подобаються Путіну, який кров з носа прагне демілітаризації України".

Політолог Максим Джигун розглядає геополітичну стратегію угорського прем'єра з іншої перспективи. "Протягом десятиліть перебування Орбана на політичному олімпі він справді створив потужну мережу зв’язків не лише з авторитарними державами, такими як Китай чи Росія, але й у Сполучених Штатах. Зараз Орбан активно використовує ці зв'язки, виступаючи в ролі угорського посередника між Флоридою та Москвою. Із цим нам, на жаль, доведеться стикатися в найближчі роки. Чому це важливо? Тому що така стратегія є основою його політичного існування — завдяки тактиці "і вашим, і нашим" він вміє зберігати баланс, що, до речі, допомагає йому вигравати вибори, отримуючи підтримку від усіх сторін", — зазначив експерт під час інтерв'ю з Фокусом.

Крім того, експерт з політичних наук, підкресливши, що Угорщина є частиною Європейського Союзу (ЄС) і НАТО, зазначив: "Отже, якщо ми хочемо в найближчому політичному циклі інтегруватися принаймні до ЄС, нам потрібно шукати шляхи для співпраці з угорською стороною. Заборонити Орбану вести діалоги з Путіним або іншими представниками російської влади, звичайно, неможливо. Але ми можемо виявляти спільні інтереси з Будапештом у важливих для нас питаннях, наприклад, на урядовому рівні. Для цього необхідно розробити формат співпраці, що включатиме чіткий список двосторонніх зобов'язань у контексті євроінтеграції".

Експерт зазначає, що спілкуючись з Путіним, Орбан фактично ізолює себе, оскільки створює умови, при яких йому не загрожують жодні високі посади в Європейському Союзі. За його словами, своїми заявами та діями угорський прем'єр роз'єднує ЄС на кілька частин. У цій ситуації, на думку Максима Джигуна, Київ повинен зосередити свої зусилля на спілкуванні з керівництвом Євросоюзу, а не з Орбаном. Це об'єднання, хоч і не може вигнати Угорщину з ЄС, здатне створити умови, які, безсумнівно, охолодять прагнення угорського прем'єра.

Відповідаючи на уточнююче питання щодо можливих дій Європейського Союзу, політолог зазначив, що це може включати, наприклад, відмову Угорщині у фінансуванні різних грантів, надання пільгових кредитів, а також запровадження певних санкцій через порушення принципу верховенства права в країні. За словами експерта, ЄС має в своєму розпорядженні всі необхідні механізми, які могли б спонукати Орбана "добре подумати, перш ніж вступати в діалог із російським диктатором".

В такому контексті зауважимо, що німецький канцлер Олаф Шольц, який нещодавно також мав телефонну розмову з очільником Кремля і після того побував у Києві, знову висловив готовність до контакту з Путіним, при тому, що телефонний дзвінок між ними у листопаді вважає "розчаруванням". Поряд з тим, очільник німецького уряду, висловивши готовність "зробити це знову", зазначив, що жодних ілюзій з цього приводу ні в кого не повинно бути.