Мирні переговори тривають, але питання забезпечення безпеки залишається невирішеним.

Під час мирних переговорів президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що Україна не відмовиться від зброї без надійних гарантій своєї безпеки в післявоєнний період. Нещодавня зустріч у Флориді наблизила Сполучені Штати та Україну до угоди, яка могла б задовольнити вимоги Києва. Проте залишаються невирішеними важливі питання: як саме реалізуватимуться ці гарантії, які країни їх нададуть та якою буде їх тривалість. Україна прагне отримати конкретні відповіді, аби впевнитися, що її партнери дійсно готові вступити в конфлікт з росією на захист Києва, повідомляє The New York Times.

Президент Трамп оголосив, що Європа візьме на себе відповідальність за забезпечення майбутньої безпеки Україні. 3 січня радники з національної безпеки з Європи завітали до Києва, щоб уточнити деякі аспекти мирного плану. Спеціальний представник Трампа, Стів Віткофф, взяв участь у розмові про повоєнну економіку України в режимі онлайн.

Ці зустрічі стали першими з ряду, які заплановано на найближчий час для обговорення питання безпекових гарантій.

Наполягання України на чітких домовленностях корениться в гіркому досвіді краху попередніх гарантій безпеки. Найболючішим прикладом є Будапештський меморандум.

У новому проекті мирного плану зазначається, що Сполучені Штати, НАТО та європейські країни готові надати Україні певні гарантії, аналогічні статті 5 - положенню НАТО про колективну оборону, яке зобов'язує членів альянсу підтримувати один одного в разі агресії.

Проект містить ряд важливих положень, серед яких збереження чисельності українських збройних сил у мирний час на рівні 800 000 військовослужбовців за підтримки фінансування з боку західних партнерів. Крім того, Україна вважає членство в Європейському Союзі важливим фактором для стримування агресії з боку росії, а також наголошує на необхідності європейської військової підтримки. Ще одним ключовим аспектом є двостороння угода про безпеку зі Сполученими Штатами, яку затвердив Конгрес. Ця ініціатива була розроблена спільно Україною та США. Тепер європейські союзники мають у найближчі дні визначитися щодо обсягу та термінів надання підтримки.

Зеленський оголосив, що військова допомога з Європи буде надаватися через так звану Коаліцію охочих — групу приблизно з 30 країн, які зобов'язалися підсилити безпеку України в післявоєнний період, вносячи свій внесок у її повітряну, наземну та морську оборону. Деякі європейські держави висловили готовність розмістити свої війська в Україні в рамках цих зусиль. Володимир Зеленський також прагне отримати чіткий термін вступу України до Європейського Союзу, проте невідомо, чи готовий блок надати таку інформацію, враховуючи складність переговорного процесу щодо членства. Щодо умов двосторонньої угоди про безпеку зі Сполученими Штатами, вони ще не узгоджені, хоча Трамп вже висловив думку, що навряд чи відправить війська в Україну.

Кремль категорично заперечив можливість розміщення західних військових сил в Україні і практично не дав жодних ознак готовності прийняти мирну ініціативу, над якою українські, американські та європейські представники працювали протягом кількох тижнів.

Зустріч радників з національної безпеки європейських країн, що пройшла в Києві, була організована для підготовки до зустрічі лідерів Коаліції охочих, яка запланована на понеділок у Франції.

"Ми організовуємо зустрічі в Європі на наступний тиждень," – зазначив Зеленський. "Крім того, ми також готуємося до переговорів у США."

Хоча питання безпеки є надзвичайно важливим аспектом, це не єдиний виклик, з яким стикаються сторони. Україна і Сполучені Штати також не досягли згоди щодо територіальних суперечок, зокрема в Донецькому регіоні, що знаходиться на сході України.