Переговори: з якими поглядами Україна святкує Різдво.

Діалоги між Україною та США, а також між США та Росією: основні напрямки.

Зображення: сторінка Рустема Умєрова у Facebook, переговори між делегаціями України та США, які відбулися 30 листопада 2025 року.

Переговори за посередництва США (якщо так можна назвати тиск з вимогою прийняти варіант угоди із 28 пунктів, фактично, переданий американцям росіянами) в останні тижні відбуваються в рамках трьох треків: 1) мирні переговори (в першу чергу питання територій та бажання росіян впливати на внутрішню та зовнішню політику України);2) гарантії безпеки України; 3) план відновлення України та питання російських заморожених активів і санкцій.

Переговорну групу, що займається питаннями безпеки для України, очолює начальник Генерального штабу Збройних сил генерал-лейтенант Андрій Гнатов. Керівництво групи, яка займається економічними питаннями, відновленням та інвестиціями, покладено на премʼєр-міністра Юлію Свириденко. Третій напрямок - це взаємодія з радниками з національної безпеки країн-партнерів щодо мирних переговорів, яким керує секретар РНБО Рустем Умєров.

Основні загрози для України включають: вимогу відмовитися від контролю над певними територіями Донецької області, обмеження чисельності та озброєння Збройних Сил, відсутність альтернативних гарантій безпеки, які могли б замінити НАТО, зняття санкцій з Російської Федерації та розмороження її активів, що дозволить країні відновити економіку та зміцнити військову промисловість, повернення російських пропагандистських медіа до українського інформаційного простору, а також збереження в Україні Української Православної Церкви Московського Патріархату і вимоги щодо статусу російської мови.

За інформацією Зеленського, на даний момент розроблено або знаходяться на стадії розробки чотири основні документи: 1) безпосередньо мирна угода; 2) рамковий документ щодо безпекових гарантій з Коаліцією охочих; 3) двосторонні гарантії безпеки з США; 4) угода про відновлення України.

Мирні переговори, драфт угоди і пропозиції США

Проєкт угоди, що містить 20 пунктів, нещодавно озвучив Володимир Зеленський, однак це драфт спільних напрацювань із США та ЄС. Росія офіційно на пропозиції ще не відреагувала, проте гарантовано намагатиметься їх змінити.

Слід зазначити, що США змогли переконати Україну прийняти сценарій, згідно з яким "припинення вогню відбудеться одразу після підписання угоди". Спочатку Україна обґрунтовано відстоювала позицію про необхідність зупинки вогню перед обговоренням умов мирної угоди. У рамках можливого мирного договору особливо важливими є питання територій, зокрема, контрольованої Україною частини Донецької області, а також окупованих Росією регіонів Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Сумської областей, а також контроль над Запорізькою атомною електростанцією.

Фото: EPA/UPG Військовослужбовці 93-ї механізованої бригади повертаються з позицій поблизу Костянтинівки, де вони воювали 130 днів поспіль, Донецька області, 16 грудня 2025 року.

Згідно з драфтом угоди, Росія повинна вийти із окупованих територій Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей. Там же вперше згадується і Миколаївська область, а саме окупована Кінбурнська коса, стратегічно важлива для контролю над трафіком з портів Миколаєва та Одеси, яку Україна та США пропонують демілітаризувати.

У проекті угоди зазначено, що Росія не заважатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для комерційних цілей. Для цього необхідно укласти окрему угоду щодо морського сполучення та угоду про доступ, яка охоплюватиме свободу судноплавства і транспортування. Це забезпечить відновлення повноцінного експорту з портів Одеси.

Москва вимагає повернення неокупованих територій Донецької області. Наразі Україна не готова прийняти ці умови і пропонує заморозити фронтову лінію. Як компроміс, США висувають ідею створення демілітаризованої або "вільної економічної зони" на цих територіях. Водночас, Вашингтон закликає Україну вивести свої війська і готовий запропонувати введення миротворців під егідою ООН або інших країн.

У відповідності до позиції Вашингтона, російські збройні сили не повинні потрапити до цієї зони. Проте, як повідомляють американські ЗМІ, США визнають її як "територію, що належить Росії". Це означатиме, що російські органи влади та силові структури матимуть можливість зайти туди, що фактично прирівнюється до окупації. Миротворці в такому випадку виконуватимуть роль охоронців цієї експансії та репресивного режиму. У разі нових конфліктів, навряд чи нейтральні сили під егідою ООН або інших організацій будуть готові та здатні вступити у війну проти Російської Федерації.

Трамп та його команду переговорників, зокрема Стів Віткофф, активно тиснуть на Україну з метою виведення військ з Донецької області. США стверджують, що без цього кроку будь-яка угода не може бути досягнута. У відповідь Київ наполягає на тому, що українські Сили оборони готові зменшити свою присутність на фронті в Донецькій області, але лише в разі, якщо Росія також виведе свої війська.

Зображення: EPA/UPG Медевак минає територію з укріпленнями неподалік Покровська.

Виведення українських сил оборони з контрольованої території Донецької області означає втрату так званого "поясу міст-фортець" — Слов'янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки, де до початку повномасштабного вторгнення проживало більше 350 тисяч людей. На створення оборонних укріплень навколо цих міст було інвестовано понад 1 мільярд доларів. У разі втрати контролю над цими населеними пунктами, наступна агресія Росії може вимагати оборони вже під Дніпром.

Відзначена позиція Зеленського щодо необхідності винесення питання про "вільну економічну зону" на загальнонаціональний референдум, де українці зможуть висловити свою думку за або проти підтримки усієї угоди, теоретично може підштовхнути Трампа до тиску на Росію з вимогою призупинення бойових дій на лінії фронту. Адже президент США прагне досягти угоди якомога швидше.

Генерал Ганс Дамен: "Війни не виграють і не програють, їх завершують. Це принципово важливо"

Якщо Україні доведеться поступитися Донецькою областю, пропонується наступний план дій: 1) підписання угоди, що передбачає проведення референдуму або голосування Верховної Ради щодо створення вільної економічної зони; 2) виведення російських військових з територій Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей для набрання чинності угодою; 3) зупинка бойових дій та замороження лінії фронту; 4) проведення самого референдуму або голосування Верховної Ради.

У проекті угоди зазначено, що гарантії безпеки з боку США стануть активними лише за умови повної ратифікації документа. Це означає, що якщо значна частина населення України не підтримає мирну угоду на референдумі або якщо Верховна Рада відмовиться голосувати за, приміром, створення вільної економічної зони, то існує велика ймовірність, що вся система мирних угод може зазнати краху.

Дуже висока вірогідність й інших негативних наслідків у випадку якщо такий референдум все ж доведеться проводити. Бурхлива реакція суспільства - напруженість та потенційний розкол, підігрівання їх дезінформаційними кампаніями та операціями впливу з боку Росії - є фактично гарантованими і проконтролювати цей процес буде неможливо. Наслідки для стійкості та єдності країни можуть бути жахливими.

Мирний план також містить положення про офіційне визнання контролю Росії над Кримом, а також над Луганською і Донецькою областями. Щодо лінії фронту в Запорізькій і Херсонській областях, США пропонують її замороження.

Білий дім також пропонує перехід ЗАЕС під управління американців та спільну експлуатацію України, Росії та США за умов, що кожна зі сторін розпоряджатиметься по 33% виробленої електроенергії.

Знімок: Міністерство внутрішніх справ на території захопленої Запорізької атомної електростанції.

Позиція України поки наступна: ЗАЕС експлуатуватиме спільне підприємство, до складу якого входять США і Україна. 50% виробленої електроенергії постачатиметься на підконтрольну Україні територію, а США самостійно визначає розподіл решти 50%. Також Зеленський пропонує зробити Енергодар вільною економічною зоною, аби Росія вивела свої війська з території навколо ЗАЕС.

Слід зазначити, що в контексті сучасних воєнних дій, де традиційні лінії фронту розмиваються, а існує значна сіра зона, де активно використовуються дрони, а також переплітаються українські та російські позиції, визначення чіткої межі розмежування стає надзвичайно складним завданням. До того ж, варто врахувати, що США виступають за обмін територіями.

Сполучені Штати готові дати Росії запевнення, що НАТО не буде розширюватися і не планує запрошувати Україну до свого складу, а також перешкоджати розміщенню військових сил НАТО на українській території. Трамп, навіть без тиску з боку Росії, не бажав би бачити Україну у складі НАТО і загалом висловлює сумніви щодо Альянсу. Проте, Україні не вимагатимуть вносити зміни до її Конституції, що означає, що двері для потенційного вступу до НАТО залишаються відкритими в разі зміни президента США.

Сполучені Штати, в свою чергу, висловлюють бажання, щоб Україна стала членом Європейського Союзу до 2027 року. Трамп, звичайно, може вплинути на швидкість євроінтеграційних процесів, змушуючи Орбана активніше просуватися до вступу. Однак навіть у такому випадку процес має тривати значно довше року, щоб Україна могла увійти на ринок ЄС на вигідних для себе умовах. Також варто зазначити, що прагнення США визначати політику розширення замість країн ЄС викликає закономірне обурення серед держав Союзу.

Зображення: EPA/UPG Урсула фон дер Ляєн і Володимир Зеленський

У проекті мирної угоди, який був представлений Зеленським, наведено таке формулювання: "Україна стане членом Європейського Союзу в чітко визначений термін, а також отримає короткостроковий пріоритетний доступ до європейського ринку." Проте президент України висловив намір включити в угоду конкретну дату вступу до ЄС.

Україна попередньо приймає рішення про обмеження чисельності своїх Збройних сил до 800 тисяч осіб у мирний період. Враховуючи реальну чисельність Сил оборони на сьогодні (без урахування військ у СЗЧ), це важко вважати справжнім обмеженням. Росія наполягає на ще меншій кількості, до чого є готовність з боку американської сторони.

Україні сприяє принципова позиція ЄС щодо даного питання. Європі важливо аби українська армія залишалася чисельною та боєздатною, а тому Росія мусила утримувати більшість своїх сил на окупованих територіях або на кордоні з Україною, а не передислокувала їх до кордонів країн Балтії, де, за даними керівника ГУР Кирила Буданова Москва планує вторгнення уже в 2027 році.

Американська розвідка також підтверджує наміри Росії щодо захоплення цього регіону. У свою чергу, Путін стверджує, що можливий збройний конфлікт з Європою стане реальністю, якщо буде перервано транзит до Калінінграда — таким чином, вже з’явився один із можливих приводів.

Європа потребує ще принаймні трьох років для модернізації своїх військових сил, оскільки наразі вона не готова до потенційного конфлікту з Росією. Зважаючи на значні інвестиції в закупівлю військової техніки та збільшення чисельності армій у ряді країн ЄС, ймовірність агресії з боку Росії сприймається європейцями дуже серйозно. Однак цей процес відновлення військових можливостей має і негативні наслідки. Часто внутрішні витрати на озброєння залишають обмаль ресурсів для надання військово-технічної допомоги Україні. Наприклад, через активні дії російських безпілотників у повітряному просторі Європи почали спостерігати затримки у постачанні Україні систем протиповітряної оборони.

У новій версії угоди було вилучено пункт, що стосується амністії за вчинки під час війни "для всіх учасників конфлікту".

Щодо ситуації з УПЦ МП та статусом російської мови, Україна готова впровадити європейські принципи релігійної толерантності та захисту мов меншин. Однак на сьогодні не існує жодних чітко визначених норм ЄС у цій сфері. Принципи Європейської хартії основних прав можуть слугувати основою для запобігання повній забороні УПЦ МП в Україні після завершення військових дій. Проте Україні все ще потрібно ратифікувати цю хартію як одну з умов для вступу до ЄС. Крім того, у проекті угоди фактично заперечується статус російської мови як другої державної.

Ключовим аспектом є повернення українських дітей, які були викрадені Росією. Нещодавно у Сенаті США відбулися слухання, на яких виступили кілька впливових політиків з обох партій. Вони підкреслили, що повернення дітей має бути основною умовою для відновлення переговорів. Це питання також перебуває в центрі уваги Меланії Трамп.

Драфт угоди включає обмін всіх військовополонених, включно з засудженими російською системою з 2014 року за принципом всіх на всіх, усіх цивільних затриманих та заручників, зокрема дітей та політичних в'язнів. В угоді не зазначається про обмін тіл загиблих всіх на всіх, однак імовірно така домовленість буде.

Україна та Росія досягли домовленості про значний обмін полоненими до початку нового року, проте Росія уповільнює цей процес. Президент Зеленський зазначив, що готовий до тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією, якщо вони призведуть до повернення українських полонених.

Вибори як засіб маніпуляції з боку Росії.

У проєкті мирної угоди від України вимагають провести вибори "якомога швидше" після підписання угоди. Президент Зеленський вже погодився на проведення президентських виборів "за умови вирішення питань безпеки".

Зображення: Офіс президента України. Посол України у Великій Британії Валерій Залужний під час зустрічі з президентом.

Питання виборів, яке останні дні активно обговорюється на переговорах та всередині України - це звична провокація Росії, яка однак отримала підтримку Трампа та його переговорників. Президент США своїми заявами про брак демократії в Україні фактично транслює тези Путіна про нелегітимність нинішньої української влади через відсутність виборів і відмову останнього підписувати угоди з чинним політичним керівництвом нашої держави.

Згідно з українським законодавством, вибори не можуть відбуватися під час воєнного стану. Проте, повноваження президента залишаються в силі до обрання нового глави держави, що не ставить під сумнів легітимність влади. Представники усіх парламентських фракцій України домовилися, що вибори не проводитимуться раніше, ніж через шість місяців після завершення воєнного стану. У відповідь на висловлювання Трампа, Зеленський звернувся до народних депутатів з проханням підготувати зміни до законодавства, що дозволять проведення президентських виборів під час воєнного стану. У Верховній Раді було оголошено про створення робочої групи на чолі з Олександром Корнієнком для обговорення цього питання.

Перші повоєнні вибори. Планують президентські. А ще референдум

Російська сторона вимагає, щоб вибори відбулися перед підписанням мирної угоди, обіцяючи "припинити атаки на українську територію під час голосування", якщо зможуть взяти участь у виборах українці, які мешкають на окупованих територіях та в Росії. Це стосується принаймні 5-6 мільйонів людей, чиї голоси "буде враховувати" Кремль. Імовірно, Росія намагатиметься реалізувати цю умову за підтримки США. Проте Україна може просто не створити необхідну інфраструктуру для такого "голосування", посилаючись на проблеми безпеки.

Україна підкреслює, що проведення виборів може стати можливим лише після підписання мирної угоди або, щонайменше, досягнення тривалого припинення бойових дій. Вибори не можуть відбутися, якщо війна триває або немає стабільного перемир'я, адже це суперечить як законодавчим нормам, так і технічним вимогам. Безпекова ситуація в тилу та неможливість участі військових у виборчому процесі ускладнюють проведення виборів у воєнний час, а також ставлять під сумнів легітимність їхніх результатів.

Особливу увагу варто приділити ситуації з понад п'ятьма мільйонами українських біженців, які перебувають у країнах Європейського Союзу та інших регіонах світу. Нещодавно президент Зеленський повідомив, що Міністерство закордонних справ "вже розпочало роботу" над організацією можливості голосування для українців, що живуть за кордоном. Проте, враховуючи обсяги необхідної інфраструктури та ресурсів, реалізація цього питання може зайняти багато місяців.

Ідея впровадження онлайн-голосування є вкрай ризикованою, і, на жаль, її обговорюють українські чиновники. Зокрема, президент висловив підтримку проведенню виборів через платформу "Дія". Проте існує суттєва загроза з боку російських кібератак, ризик адміністративного впливу на результати голосування, а також неможливість гарантувати таємницю голосування, що прописана в Конституції. Це все може призвести до звинувачень у фальсифікації. Крім того, онлайн-голосування створить можливість Кремлю контролювати голосування українців, які перебувають у Росії та на тимчасово окупованих територіях.

Після проведення виборів у будь-якому вигляді, Росія може без перешкод відмовитися визнавати їх результати, стверджуючи про численні порушення. Внаслідок виборів ми можемо зіткнутися з новими заявами про "нелегітимність", включаючи висловлювання Дональда Трампа, який сам оспорює легітимність президентських виборів у США 2020 року. Таким чином, те, що Україна "конструктивно" підійшла до вимог Росії та США, є серйозною помилкою.

Знімок: EPA/UPG Володимир Зеленський та Дональд Трамп на зустрічі, що відбулася 28 лютого 2025 року.

Особливо варто звернути увагу на неминуче зростання поляризації в країні, яке почне виявлятися вже на початку виборчого процесу. Стабільність і згуртованість нації, безсумнівно, зазнають серйозних втрат, якщо вибори відбудуться до завершення війни, адже Росія не пошкодує ані фінансових, ані медійних ресурсів для цього. Ситуація лише погіршиться, якщо, згідно з результатами мирної угоди, Україні доведеться погодитися на неприпустимі компроміси, які викличуть обурення в значної частини населення.

Декларація Берліна від Коаліції зацікавлених сторін

Європа на чолі з лідерами Німеччиною, Великою Британією та Францією тривалий час реалізовує стратегію компліментів та похвал Трампу, але при цьому акуратно наполягає на врахуванні інтересів України та своїх власних у рамках переговорів. 15 грудня лідери десяти європейських країн та очільники Європейської Ради та Єврокомісії випустили спільну заяву за результатами перемовин між США, Україною та європейськими партнерами. В ній йдеться, що лідери США і Європи зобов'язалися співпрацювати над надійними гарантіями безпеки та заходами з економічного відновлення для України.

Ці гарантії та дії охоплюватимуть:

Надання тривалої та значної підтримки Україні для розвитку її Збройних сил, які мають залишатися на рівні в 800 тисяч осіб у мирний час, аби стримувати конфлікт та захищати територію України. (Зеленський вже зазначив, що Україна нездатна самостійно фінансувати таку армію).

Формування в рамках Коаліції охочих за підтримки США європейських "багатонаціональних сил для України". Вони мають допомогти з відновленням української армії, контролем повітряного та морського простору. (Володимир Зеленський стверджує, що 30 країн готові долучитися, Вашингтон, за повідомленнями медіа, обіцяє надавати таким силам авіаційну розвідку та іншу підтримку).

Розробка системи спостереження і підтвердження дотримання угоди про припинення вогню під егідою США з залученням міжнародних партнерів, що забезпечить своєчасне виявлення потенційних атак, атрибуцію відповідальності за порушення та реагування на них, а також створення механізму для зменшення напруженості.

Зображення: EPA/UPG Сітки для захисту від дронів розташовані уздовж автошляху неподалік міста Ізюм у Харківській області, 12 грудня 2025 року.

Юридичне закріплення зобов'язання, що враховує національні процедури, передбачає вжиття заходів для відновлення миру та забезпечення безпеки у разі можливого збройного нападу. Серед цих заходів можуть бути використання збройних сил, надання розвідувальної та логістичної підтримки, а також економічні і дипломатичні дії.

Інвестиції в майбутнє розвитку України охоплюють виділення суттєвих ресурсів для відновлення та реконструкції, укладання вигідних торговельних угод, а також врахування потреби у компенсації збитків, завданих Україні Росією. У цьому зв'язку Європейський Союз заморозив суверенні активи Росії, які знаходяться на території Союзу.

Категоричне сприяння інтеграції України до Європейського Союзу.

Гарантії безпеки України

Загалом Україна, США та країни Європи підготували два договори про гарантії безпеки - рамковий документ про гарантії безпеки з Коаліцією охочих та двосторонні гарантії безпеки із США. США обіцяють, що гарантії будуть юридично зобов'язувальними, їх затвердить Конгрес.

З боку європейських країн поки що не було оголошено про такі зобов'язання. Україна сподівається на отримання гарантій від Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, Італії, скандинавських країн, Канади та Японії. Також можливі укладення двосторонніх угод щодо безпеки.

США пропонують гарантії безпеки України за наступним механізмом: у разі російського вторгнення чи обстрілів - військова допомога й відновлення всіх санкцій (якщо президент США ухвалить таке рішення). У разі вторгнення України в РФ чи не спровокованих обстрілів Росії з боку України гарантії скасовуються. Буде створено механізм моніторингу для контролю за лінією зіткнення за допомогою космічного та безпілотного моніторингу.

Зображення: EPA/UPG Американські винищувачі F-35 на авіабазі неподалік від Скоп'є, Північна Македонія.

Американські офіційні особи повідомляють про існування "операційного документа", в якому міститься докладна інформація про те, як американські та європейські військові формування планують взаємодіяти з українськими збройними силами для забезпечення недопущення агресії з боку Росії. Цей документ також описує структуру та завдання європейських військ під керівництвом Європи, що покликані підтримати Україну.

Поки не відомо, які країни розмістять війська в Україні у випадку укладення угоди, але президент Зеленський заявив, що кілька країн "приватно зобов'язалися" це зробити. Очікується, що ці сили розташовуватимуться на заході України, подалі від лінії розмежування і слугуватимуть засобом стримування агресії з боку Росії. Також президент повідомив, що Україна і США обговорюють "пакет стримування": комплекс заходів і ресурсів, необхідних Україні для посилення здатності оборонятися.

Звичайно, виникає питання про те, які дії вживатимуть збройні сили європейських держав у разі агресії з боку Росії. Це стосується як ситуації, коли Москва вирішить не атакувати об'єкти, що підтримують Україну, так і сценарію, коли на ці території будуть націлені російські ракети і безпілотники, що може призвести до значних втрат серед населення.

У обох ситуаціях європейським лідерам доведеться приймати важке рішення - чи варто вступати у відкритий збройний конфлікт з ядерною державою. Тому Україні слід зосередитися не на залученні максимальної кількості сухопутних військ від партнерів, а на формуванні спільної зони протиповітряної оборони над населеними районами та ключовими інфраструктурними об'єктами.

Проте ще раз варто нагадати, що гарантії безпеки Україна отримає лише в разі підтримки на референдумі та/або ратифікації Верховною Радою мирної угоди, в якій попередньо є умова про вільну економічну зону на підконтрольній Україні території Донецької області. Та очевидно, у випадку наявності згоди на всі ці умови з боку Росії.

Росія навряд чи прийме ідею про розміщення великих контингентів європейських держав на українській території. Це важко буде подати для внутрішнього споживання як успіх у виконанні "цілей СВО", серед яких є запобігання розширенню НАТО. Хоча європейські багатонаціональні підрозділи не підпадатимуть під юрисдикцію Альянсу, вони все ще представляють собою сили країн НАТО.

План відновлення України, російські активи, що підлягають замороженню, та санкційні заходи.

У країнах Європейського Союзу, згідно з офіційними даними, наразі заблоковано активи Росії на суму 210 мільярдів євро (246 мільярдів доларів). З цієї суми близько 180 мільярдів євро зберігається в репозитарії Euroclear у Бельгії. Додатково, приблизно 25 мільярдів фунтів (34 мільярди доларів) заморожені у Великій Британії, близько 30 мільярдів доларів - в Японії, понад 15 мільярдів доларів - у Канаді, а 5 мільярдів доларів - у США. Загалом, вартість заморожених активів складає 330 мільярдів доларів. 12 грудня Європейський Союз, обійшовши вето Угорщини, змінив процедуру замороження російських активів, перейшовши від одноголосного продовження кожні шість місяців до безстрокової іммобілізації, яка триватиме доти, поки Москва не виконає свої зобов'язання щодо репарацій.

США активно виступають проти використання російських активів, намагаючись отримати вигоду від відновлення України та реалізації спільних проєктів з Росією. Дональд Трамп, Стів Віткофф та низка американських підприємців, близьких до президента, мають намір скористатися фінансовими можливостями, які пропонують ці угоди, в той час як російська сторона намагається використати ці сподівання на свою користь. Кремль розділив переговори на два окремі напрямки: мирні переговори та економічні обговорення між Росією і США, що становить серйозну загрозу для України, оскільки це дозволяє Москві фактично купувати підтримку Сполучених Штатів.

Фото: EPA/UPG Кіріл Дмітрієв та Стів Віткофф, Санкт-Петербург, 11 квітня 2025

На початку нової фази переговорів представник Москви Дмітрієв запропонував США можливість доступу до 300 мільярдів доларів, що були заморожені у російських активів, для спільних інвестиційних ініціатив. Крім того, Росія висловила намір співпрацювати в освоєнні значних запасів рідкісноземельних металів та енергетичних ресурсів в Арктичному регіоні.

Україна має знайти фінансові ресурси для відновлення економіки після війни. Президент Зеленський зазначив, що втрати від конфлікту оцінюються в 800 мільярдів доларів. Основна мета нашої країни – залучити цю суму через акціонерний капітал, гранти, боргові інструменти та інвестиції з боку приватного сектору.

Проект угоди передбачає заснування Фонду розвитку України у співпраці зі Сполученими Штатами для інвестування в перспективні галузі, такі як технології, центри обробки даних та штучний інтелект. Крім того, угода включає можливість видобутку корисних копалин і природних ресурсів американськими компаніями. Представники США заявляють, що Світовий банк підготує спеціальний фінансовий пакет, щоб прискорити реалізацію цих ініціатив.

Американські підприємства отримають стимули для інвестування в відновлення, модернізацію та експлуатацію газової інфраструктури України, включаючи трубопроводи і сховища. Цей аспект проекту угоди може свідчити про те, що США можуть мати на увазі відновлення експорту російського газу до Європейського Союзу через українську газотранспортну систему.

Також в документі йдеться про "спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни". Зеленський заявив, що багато часу українські переговорники потратили на те, аби переконати США в тому, щоб Україна мала можливість пріоритетно розподіляти свою частку коштів на території, що перебувають під контролем України.

Проект угоди передбачає, що Сполучені Штати і держави Європейського Союзу заснуватимуть новий фонд обсягом 200 мільярдів доларів для інвестицій в Україні. Вашингтон і Брюссель зобов'язуються внести по 100 мільярдів доларів кожен.

Поки невідомо чи йдеться про наповнення цього фонду замороженими російськими активами. Україна прагне залишити за собою право на компенсацію за завдані збитки за рахунок заморожених російських активів.

В попередній версії плану США закладали 100 мільярдів доларів на американські проєкти в Україні та 200 мільярдів доларів на спільні американо-російські проєкти в Росії та Арктиці. Ще в одній версії, яка потрапила в медіа - 200 млрд доларів для проєктів в Україні, включно з будівництвом величезного дата-центру, який живитиметься від Запорізької АЕС.

Кремлю Адміністрація Трампа обіцяє зняття санкцій та повернення до глобальної економіки і G8. США укладуть довгострокову угоду з Росією про економічне співробітництво з метою співпраці в сферах енергетики, природних ресурсів, інфраструктури, штучного інтелекту, центрів обробки даних, реалізації спільних проєктів в Арктиці, в тому числі видобутку рідкісноземельних металів та нафти в російській частині регіону.

Також США обіцяють допомогти відновити експорт російської нафти та газу до Європи та решти світу. Хоча ймовірність великого повернення російських енергоносіїв на ринок ЄС є не надто високою в короткостроковій перспективі з огляду на позицію більшості держав ЄС.

Чи погодиться Росія на мирну угоду

Агенція Bloomberg із посиланням на свої джерела уже повідомила, що Росія буде вимагати внесення багатьох змін до мирного плану США, зокрема, запровадження додаткових обмежень для Сил оборони України в контексті чисельності та озброєння, гарантій щодо статусу російської мови, щодо скасування санкцій і заморожених на Заході російських активів. Ймовірно з'явилися й інші вимоги.

Фото: EPA/UPG Зустріч Дональда Трампа із Володимиром Путіним, Аляска, 15 серпня

Росія гарантовано не погодиться на мирну угоду в поточному вигляді, оскільки виправдати для себе колосальні військові та економічні втрати можна було б лише мирною угодою, яка б означала капітуляцію України та дозволила Москві принаймні сподіватися на становлення як третій полюс сили у світі. Такий статус супроводжували б і повернення Росії в глобальну економіку і спроба звільнитися з-під залежності від КНР.

Проте, після отримання фінансування від ЄС і ухвалення Берлінської декларації європейськими лідерами, переговорні позиції Києва значно зміцнилися. Тому, ймовірно, що прийняття умов, які можна порівняти з капітуляцією, наразі є малоймовірним.

Крім того, дії президента Зеленського щодо організації виборів свідчать про його намір залишитися на посаді, тому угода, яку громадськість сприйме як невдачу, навряд чи буде відповідати його інтересам.

Росія продовжує свій наступ на фронті, хоча і зазнає значних втрат. Єдине, що може спонукати її до укладення мирної угоди на більш-менш рівних умовах, - це зміна співвідношення сил на полі бою, що є малоймовірним, або ж суттєве погіршення економічної ситуації всередині країни. За прогнозами, бюджетний дефіцит Росії у 2025 році може досягти приблизно 6,5-7,5 трильйонів рублів (80-93 мільярди доларів), що відбуватиметься на фоні виснаження резервів Фонду національного добробуту в умовах низьких цін на нафту (Brent зараз коштує 60 доларів за барель, тоді як російська нафта реалізується за 35-40 доларів через санкції) і прогнозів ще гіршої ситуації в 2026 році. Україна активно намагається ускладнити економічні труднощі Кремля, завдаючи ударів по видобутку нафти (вишки та родовища), нафтопереробній галузі (НПЗ), перевалці (порти), транспортуванню (танкери, трубопроводи та залізниця), а також енергетичній системі та промисловості.

Адміністрація Дональда Трампа ж в свою чергу не намагається застосовувати проти Росії "батога" у вигляді нових санкцій, жорсткого контролю над уже впровадженими обмеженнями чи надання Україні нових пакетів озброєння. США поки застосовують лише "пряники" у вигляді тиску на Україну. І паралельно навіть знімає деякі санкції з Москви, як наприклад проти ряду компаній-прокладок, через які російський оборонний сектор закуповував підсанкційне обладнання.

Отже, Росія, ймовірно, продовжить військові дії у 2026 році, сподіваючись на досягнення успіхів на фронті та зміцнення своєї позиції в переговорах. Під час щорічної "Прямої лінії" Володимир Путін знову підкреслив вимогу контролю над усією Донецькою областю та послався на ультиматум, озвучений Росією в червні 2024 року, що стосується виходу з Запорізької та Херсонської областей.

Не сподіваючись на реальний прогрес, досягнутий під час консультацій між США, Україною та ЄС, Путін буде продовжувати висувати нові вимоги, щоб затягнути процес переговорів. Тому Україні важливо підтримувати діалог зі США, щоб не дати адміністрації Трампа можливість звинуватити нашу країну у відмові від мирного врегулювання конфлікту.

Ключовим завданням є витримати цю надзвичайно важку зиму, яка є складною в усіх аспектах: від наступу Росії на фронті до атак на тилові позиції, що призводять до напруженої ситуації в енергетичному секторі, а також внаслідок великого тиску з боку США. Дональду Трампу терміново потрібна швидка і видатна перемога на міжнародній арені (мирна угода), щоб відволікти увагу від скандалу з файлами Епштейна, що може позбавити республіканців більшості в Палаті представників на виборах 2026 року.

Фото: EPA/UPG Джаред Кушнер, Стів Віткофф, Сьюзі Вайлз та Марко Рубіо

У найближчі дні переговорники Дональда Трампа отримають від Москви пропозицію мирних угод, яка може містити як нові, так і старі вимоги. На цьому етапі багато що залежатиме від реакції самого Трампа. Україна провела тривалі та продуктивні консультації з представниками США та ЄС, в результаті яких було розроблено актуальний варіант мирних угод. Після повернення делегації з Москви Україні та ЄС надзвичайно важливо зробити все можливе, щоб направити обурення президента США проти Росії, яка є перешкодою на шляху до миру.

В обмін на закінчення активних бойових дій або, принаймні, встановлення перемир'я, Україна готова зобов'язатися провести президентські вибори впродовж трьох місяців.

Якщо Україні вдасться зберегти стійкість в усіх сенсах цього слова, то весною 2026 року переговорні позиції сторін можуть змінитися. В Росії стрімко поглиблюються економічні проблеми і в якийсь момент поспішати з укладанням угоди доведеться вже Москві.