Вшанування пам'яті спецпризначенця Геннадія Керничного, відомого під позивним "Вікінг".

Протягом п'яти років я виконував бойові місії, використовуючи протез.

Геннадій народився 29 січня 1997 року на Вінниччині. Закінчив Буковинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, в якому випускника називають одним із найкращих. "Він любив життя так, як можуть його любити лише вільні!", - розповідають у ліцеї.

Юнак був вправним спортсменом, який досяг звання майстра спорту в бойовому самбо.

Наприкінці 2014 року Геннадій добровільно поповнив лави ЗСУ. І вже наступного року брав участь в боях за Дебальцеве, Мар'їнку, Станицю Луганську, Щастя, Веселу гору, Зайцеве, Золоте-2.

Під час служби захисник зазнав двох контузій. У 2018 році він втратив частину ноги (відірвано стопу) і протягом дев'яти місяців проходив безперервне лікування.

"Вкрай важке відновлення, але на одному зі знимків Геннадій з культею, в швах вже приймає виклик з підйому великої ваги. Я кричу на весь зал, вимагаю відмовитися, але це Керничний - він ніколи не здається!", - згадує волонтерка Оксана Корчинська.

Життєрадісний, енергійний та мужній, навіть після серйозного поранення "Вікінг" не втрачав свого ентузіазму. Він активно брав участь у міжнародних та спортивних змаганнях для ветеранів Збройних сил України і армій дружніх країн, а також змаганнях для людей з інвалідністю. Незважаючи на те, що потрапив до Збірної України, він вирішив відмовитися від участі на користь служби.

У 2020 році в Харкові він взяв участь у змаганнях з кросфіту для ветеранів АТО/ООС, які зазнали втрати кінцівок. У цьому заході зібралися 19 спортсменів з 15 міст України. Геннадій здобув перше місце серед новачків.

З моменту початку повномасштабної агресії Росії проти України цей чоловік став на захист Київської області. Він активно долучився до оборони таких населених пунктів, як Макарів, Лютіж, Козаровичі, а також брав участь у штурмі та очищенні Мощуна, Ірпеня, Бучі та Гостомеля. Після цього його шлях пролягав на Харківщину, де разом із побратимами він звільняв Прудянку, Супівку та Кочубеївку.

Наступні бойові маршрути "Вікінга" описує Барська міська рада: "Операції в Донецьку. Штурм і звільнення Ямпіля, оборона та атака на Вуглегірську ТЕЦ, Новолуганське, Мала Миколаївка, Отрадівка, Іван Град, Опитне. Протягом 10 місяців безпосередньо у Бахмуті. Під час виконання завдань він особисто координував розвідувальні операції та організовував розвідку вихідних районів і маршрутів переміщення військ."

Керівниця Центру реінтеграції ветеранів АТ "Українська оборонна промисловість" Марина Соколова згадує осінь 2022 року, коли на одному з блокпостів на Донеччині зупинилася колона волонтерських машин, щоб пропустити кілька американських "Хамві" з українськими сцецпризначенцями, які пролітали, не гальмуючи. За кулеметом на першій машині в касці, масці, балаклаві був Геннадій.

В один момент Гена став для мене символом ССО. До нього й після нього було багато інших, але моя пам'ять невблаганно асоціює саме його з цими характеристиками, - зазначила жінка. - Якби ССО не мали своєї специфічної військової одиниці, заради Гени її варто було б створити. Оці тактичні рекси, здатні на все під час війни, це про нього. Він неймовірно привабливий, але тримає дистанцію від сторонніх, з уважним поглядом. Його довіру та усмішку з ямочкою на щоці потрібно ще заслужити. (...) Мати таке терпіння, бути таким гідним і тактовним, проявляти витримку та оптимізм – це щось більше, ніж звичайна людська природа.

Геннадій Керничний отримав численні нагороди за свої бойові досягнення, серед яких ордени "За мужність" II і III ступеня, "За військову службу Україні", "За пролиту кров у боях за Україну", "За взірцевість" II і III ступеня, "Іду на ви" I ступеня, "За воїнську доблесть", "Воля і мужність", "За оборону рідної держави", а також статус "Учасник АТО" та "Учасник ООС". Крім того, він був відзначений за оборону Мар'їнки, отримав Орден Покрови Козацтва та нагородну зброю Glock 17.

На відбірковий тур Ігор Нескорених 2023 року Геннадій прибув до Львова з Бахмута.

Без жодної підготовки та тренувань, він підходив до кожного виду спорту, як до найважливішої місії у своєму житті. Лише через годину після завершення церемонії закриття Гена вже перебував на вокзалі - у Бахмуті його чекали побратими. Гена - справжній воїн, готовий битися до останньої краплі крові. Це людина з глибокими переконаннями та беззастережною жертовністю, для якої "Україна понад усе" завжди була і залишається на першому місці, - діляться на сторінці Invictus Games: Team Ukraine.

Сержант загинув 23 вересня внаслідок атаки ворожого FPV під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Лише кілька днів раніше, 19 вересня, Геннадій коротко побував у Києві. Цей час "Вікінг" присвятив підтримці своїх товаришів, які отримали ампутації. Лікарі настійливо рекомендували йому госпіталізацію, оскільки помітили, що його культя була натерта. Проте Геннадій відмовився від лікування.

"Герой! Титан, котрий, втративши частину ноги, не здався і продовжив захищати свою батьківщину. Він назавжди залишиться 27-річним! За своє життя він вчинив усе, що тільки можна, у боротьбі з ворогом," - розповідають про вихованця Буковинського ліцею.

Прощання із захисником відбулося у рідній Слободі-Гулівській на Вінниччині.