Вшанування пам'яті Героя України, воїна Олексія Циханюка.

У ході свого фінального зіткнення не дав супротивнику можливості просунутися вперед.

Солдат Олексій Циханюк, який служив у 139-му окремому батальйоні 115-ї бригади Сил територіальної оборони, трагічно загинув 29 травня 2023 року в Луганській області.

"Велика втрата для всіх нас: на жаль, загинув мешканець села Терехове Семенівської громади Циханюк Олексій Русланович, який народився 13 січня 2000 року. Це сумна новина, в яку важко було повірити до останнього моменту. Ми сподівалися, що найстрашніше — це всього лише чутка, і що військовослужбовець Льоша Циханюк отримав лише поранення або ж потрапив у полон. Проте, на жаль, офіційно підтверджено, що ворог безжально забрав життя ще одного нашого молодого Героя", - повідомила про цю трагедію голова Семенівської громади Наталія Семенюк.

Олексій з'явився на світ у селі Терехове, що на Житомирщині, де отримав освіту, завершивши дев'ять класів місцевої школи. Після цього він вирішив продовжити навчання в професійно-технічному училищі в Бердичеві. Після завершення навчання юнак працював у кількох приватних компаніях у Житомирі, відслужив строкову службу, а згодом вирушив до Києва.

"З самого дитинства він вирізнявся енергійністю, швидкістю і постійним прагненням до руху. Велосипед став його улюбленим заняттям, і він навчився їздити на ньому раніше, ніж почав ходити. Лише сів – і вже мчав по всіх ямах та підйомах! Травмпункт був для нас звичним місцем, адже лікар нас добре знав. У школі навчання його не цікавило; він лише прагнув скоріше виконати завдання, щоб вирушити на вулицю. Як тільки закінчував, відразу ж біг до друзів грати у футбол. У п'ятому класі вже керував трактором і допомагав батькам по господарству. Він був добрим і слухняним хлопцем, але варто було йому не захотіти щось робити – і вже ніхто не міг його змусити", - ділиться спогадами мама Ірина Педесюк.

За її словами, син вирізнявся потужним характером і був справедливим. Він завжди ставав на захист тих, хто слабкіший, і ніколи не ховався за спинами інших, коли мова йшла про важливі питання, що стосувалися його.

Володимир Педесюк, вітчим Олексія, який плекав його з раннього віку, зазначає, що хлопець відзначався винятковою працелюбністю та бажанням довести, що здатен впоратися з будь-яким завданням. У вільний час він не соромився виконувати підробітки, щоб підтримати своїх батьків.

Хлопець вирізнявся яскравим почуттям гумору. Його близькі стверджують, що коли Олексій розпочинав сміятися вдома, його веселий сміх лунав на всю вулицю.

"У нашому дитинстві ми часто гралися разом, змагалися у бігові, жартуючи влаштовували ігри, в яких по черзі ставали переможцями... Льоша завжди був добрим і ніколи не відмовляв мені в допомозі, завжди підтримував і давав мудрі поради. Я довіряла йому свої найпотаємніші думки. Спілкуватися з ним було легко і приємно. Коли він пішов на фронт, наша дружба ще більше зміцніла. Ми часто телефонували один одному і обмінювалися листами. Коли він повертався додому у відпустку, я із задоволенням приміряла його військову форму. Олексій ніколи не скаржився на труднощі", - згадує молодша сестра Світлана.

Коли розгорілася повномасштабна війна, Олексій отримав призовну повістку і вирушив до ТЦК. Його мама просила його почекати кілька днів, але син відповів, що повинен виконати свій обов'язок.

Олексій востаннє контактував із батьками 27 травня 2023 року. У своєму повідомленні він повідомив: "Йду на завдання. Все буде гаразд". Проте вже наступного дня зв'язок з ним обірвався.

Мати військового зізнається, що не могла повірити у смерть свого сина, навіть коли цю інформацію підтвердили офіційно. Вона також зазначає, що друзі Олексія, з якими він проводив час у дитинстві, на жаль, теж загинули на фронті.

Олексія Циханюка поховали в його батьківському селі.

Воїну посмертно надали звання Героя України за відвагу, продемонстровану під час його останнього бою поблизу Новоселівського в Луганській області.

"Противник переважаючими силами під прикриттям вогню артилерії почав штурм взводного опорного пункту. В ході жорстокого бою наші бійці відбили дві хвилі ворожого наступу. Не витримувала зброя, але наші воїни стояли до останнього. Під час цього бою Олексій використав весь боєкомплект та продовжував відбивати атаки противника гранатами, демонструючи надзвичайну мужність та героїзм. На жаль, в цьому бою Олексій віддав своє життя, але не допустив просування противника", - повідомили у 115-й бригаді Сил ТРО.

Шана і честь Захисникові!