Паливна ситуація в Росії: черги на автозаправках та бензин за талонами – як українські дрони завдають удару по країні, що стала "бензоколонкою".

У Росії, яку відомий американський сенатор Джон Маккейн колись назвав "бензоколонкою, що управляється мафією", знову паливна криза. Проте цього разу все набагато серйозніше, ніж торік. Якщо у 2024 році українські дрони вибили близько 14% нафтопереробних потужностей Росії (Пентагон говорив про 14%, а в НАТО -- навіть про 15%), що призвело до зростання внутрішніх цін на паливо на 20-30%, то у серпні 2025 року ми вибили понад 17%.

Російська влада продовжила заборону на експорт бензину для виробничих підприємств до 30 вересня, а для роздрібних продавців — до 31 жовтня. Однак ця міра не змогла поліпшити ситуацію. Минулого тижня соціальні мережі заполонили відео та фотографії з величезними чергами на автозаправках у Росії. Ціни на паливо, порівняно з січнем цього року, підвищилися вдвічі. У тимчасово анексованому Криму, Забайкаллі, Курильському районі Сахалінської області та інших російських регіонах бензин продають або за талонами, або зовсім не доступний для покупки.

Як тільки Кремль не намагався пояснити росіянам, що ж насправді відбувається, та як їхня ППО "успішно відбиває атаки українських дронів". У Держдумі розповідали про сезонний попит, жнива та відсутність резервів. Депутат Микола Новічков взагалі порівняв дефіцит пального на заправках із дефіцитом яєць, курятини та вершкового масла, який виникав у 2022-2024 роках, і Росія була змушена імпортувати ці продукти з-за кордону. Проте факти говорять самі за себе: Новошахтинський НПЗ на півдні Росії -- один із найбільших постачальників нафтопродуктів у регіоні -- після українських ударів горів п'ять днів поспіль.

Як українські безпілотники завдали удару по ключовому джерелу фінансування російського бюджету? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.

Протягом серпня оптові ціни на бензин на Петербурзькій товарно-сировинній біржі неодноразово досягали нових рекордів, майже десять разів перевищуючи попередні показники. Російський уряд розглядав можливість ручного втручання в біржові котирування, але вирішив обмежитися введенням талонів у кількох регіонах, а в деяких випадках навіть заборонити продажі. На федеральних телеканалах Росії створюється враження, що проблеми не існує, тоді як у Telegram-каналах (варто зазначити, що Кремль почав обмежувати використання Telegram в країні, заборонивши голосові та відеодзвінки) дедалі частіше підіймають питання про недостатній захист ключових нафтопереробних заводів від систем протиповітряної оборони, стверджуючи, що українські дрони знищуються лише стрілецькою зброєю.

Головним джерелом фінансування Росії є експорт енергетичних ресурсів. Як вже неодноразово зазначалося на ТСН.ua, продаж нафти, нафтопродуктів та газу слугує основою для фінансування війни Москви проти України. Наприклад, у липні 2025 року Росія отримала близько $14,3 млрд тільки від експорту нафти та нафтопродуктів. За різними оцінками експертів, витрати Росії на військові дії проти України коливаються від $12 до $17 млрд щомісяця. Тому важливо націлюватися саме на доходи від російського нафтогазового сектору.

У грудні 2022 року країни G7 застосували до російської нафти цінову "стелю" -- $60 (вище цього порогу Москва не може продавати свою нафту), а в липні 2025 року ЄС знизив її до $47,6. Проте, Росія обходить цю заборону за допомогою танкерів "тіньового" флоту, на які припадає до 70% всього морського експорту російської нафти та нафтопродуктів. Ключовий маршрут доставлення -- це Балтійське море. А, з огляду на те, що Росія вже вдається до конвоювання своїх "тіньових" суден (наприклад, у середині червня цього року для супроводу Росія вперше задіяла один із бойових кораблів свого ВМФ -- ракетний корвет "Бойкий" з ракетами "Уран"), європейські країни, які мають вихід до Балтійського моря, не особливо й зупиняють підсанкційні російські танкери.

Позиція США не сприяє оптимізму, оскільки країна вирішила не підтримувати рішення ЄС щодо зниження цінової "стелі" на продаж російської нафти. Це призвело до того, що, незважаючи на заборону, російська нафта продовжує продаватися за цінами, які перевищують встановлені обмеження. Крім того, незважаючи на постійні запевнення адміністрації Трампа про намір покарати Росію за відмову припинити війну в Україні на прийнятних умовах і встановлення дедлайнів для Путіна, американські чиновники попереджають, що запровадження нових санкцій може закрити можливість для діалогу з Москвою, який відкрився лише під час президентства Трампа.

Речниця Білого дому Керолайн Левітт висловила свою думку про масований російський напад на Київ у ніч з 27 на 28 серпня, в результаті якого загинуло 23 особи:

Мова йде про дві держави, які вже тривалий час перебувають у стані конфлікту. Росія здійснила атаку на Київ, в той час як Україна нещодавно завдала удару по російським нафтопереробним заводам. За даними, протягом серпня було знищено 20% потужностей російських НПЗ. Трамп уважно стежить за розвитком подій і прагне завершити війну, щоб зупинити загибель людей. Проте, ймовірно, обидві сторони конфлікту не готові самостійно покласти йому край.

В умовах небажання Заходу, зокрема США, йти на конфронтацію з Росією, Україна самотужки обмежує потік нафтодоларів до Москви. Лише протягом серпня цього року Сили оборони України майже 20 разів атакували нафтові та енергетичні потужності ворога. За серпень Росія втратила близько $700-900 млн. Не кажучи вже про збитки від простоїв і ремонтів, які Москва вже не може проводити так швидко, як колись, бо санкції обрізали їй доступ до західних технологій. А міністр фінансів РФ Антон Сілуанов доповів Путіну про уповільнення економічного зростання Росії у 2025 році від 2,5% до 1,5%.

2 та 28 серпня. Рязанський та Новокуйбишевський НПЗ. Пошкоджені ключові енергетичні установки первинної переробки нафти, що призвело до втрати приблизно половини потужностей. На обидва ці НПЗ припадає майже 10% від загальної переробки нафти в Росії.

3 серпня. Склад паливно-мастильних матеріалів в аеропорту "Сочі". Під ударом опинився паливно-заправний комплекс. На території аеропорту також перебувала російська військова авіація.

10 серпня. Саратовський НПЗ "Роснафти". Забезпечує біля 1,8% від загальної потужності. Завод досі не видновив прийом сирої нафти.

7, 13 та 28 серпня на Афіппському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї сталося значне пошкодження установки, що здійснює спільну переробку газу та газового конденсату. Цей завод відіграє важливу роль у виробництві бензину та дизельного пального для російських військових, займаючи приблизно 2% від загальної потужності нафтопереробних заводів у Росії.

21 серпня. Нафтопровід "Дружба" в російському місті Унеча зазнав атак, в результаті яких було знищено два насосні агрегати. Станом на четвер, 28 серпня, постачання російської нафти до Словаччини та Угорщини відновилися, однак в обсягах, що значно менші, ніж раніше.

24 серпня. Морський термінал "Усть-Луга" в Ленінградській області -- ключовий для Росії на Балтиці. Вражено установку з фракціонування та перевалки газового конденсату "Новатека" -- критично важливу для виробництва скрапленого газу, авіаційного палива, дизеля, які йдуть на експорт.

Західні ЗМІ повідомляли, що у вересні цього року порт Усть-Луга працюватиме лише на половину своїх потужностей. На це також вплинуло пошкодження насосної станції в місті Унеча, яка є важливим транзитним вузлом для постачання сирої нафти до порту. Росія намагається перенаправляти нафту до портів Приморськ і Новоросійськ. Проте повністю це не компенсує зниження потужностей порту Усть-Луга, який є одним із ключових морських експортних терміналів Росії.

Отже, як ми можемо спостерігати, удари українських сил по ключових нафтових переробних заводах Росії, сезонний споживчий попит та нестача внутрішніх ресурсів (Москва завжди більше акцентувала на виробництві дизельного пального, а Білорусь, що знаходиться поруч, не має достатніх потужностей, щоб допомогти Росії) спричинили серйозну паливну кризу в країні-агресорі. У соціальних мережах громадяни Росії скаржаться на довгі черги, які досягають 8 годин, щоб заправити свої автомобілі за високими цінами. Кремль запевняє, що до кінця вересня ситуація покращиться. Проте, українські сили оборони не зупиняються. Через це західні аналітики висловлюють більш песимістичні прогнози — паливна криза в Росії може тривати до зими.

Зростання цін на паливо, разом із зниженням процентних ставок і тривалим збільшенням виплат для підтримки мобілізації військових, а також розширенням робочої сили в оборонно-промисловому секторі, ймовірно, призведе до суттєвого підвищення інфляції. Це може послабити купівельну спроможність населення, викликати девальвацію рубля у середньо- та довгостроковій перспективі, а також спричинити подальшу макроекономічну нестабільність у Росії, - зазначають експерти американського Інституту вивчення війни.