Олександр Левченко: Впливи зближення між Росією та США -- Блог | OBOZ.UA

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила чергову резолюцію, спрямовану на зміцнення міжнародної співпраці та пом'якшення довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ був підготовлений Україною та отримав підтримку 97 держав-членів ООН. Водночас неочікуваним результатом голосування стало те, що Сполучені Штати опинилися серед країн, які голосували проти резолюції, поряд з Росією, Білоруссю, Китаєм, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Ще 39 держав утрималися. Голосування відбулося в той час, коли Україна переживає один з найскладніших періодів у своїй сучасній історії, прагнучи захистити свої національні інтереси на тлі переговорів зі Сполученими Штатами щодо можливих параметрів припинення російської агресії. Слід нагадати, що попередній мирний план із 28 пунктів, розроблений Стівом Віткоффом за участю кількох російських чиновників, викликав різку негативну реакцію як у Києві, так і в європейських столицях.

У відповідь Україна та її партнери розробили альтернативні пропозиції, які згодом були представлені американській делегації.

Останній раунд переговорів відбувся в Берліні. Результати зустрічі, яку в неділю відкрив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, залишаються неясними. Тим не менш, заяви учасників дозволяють вселяти обережний оптимізм.

Одним із найскладніших питань залишається майбутнє українських територій, які зараз перебувають під російською окупацією.

Президент США Дональд Трамп запропонував ініціативу щодо часткового виведення військових сил України та Росії з окремих територій Донбасу. Він також виступив за створення демілітаризованої "вільної економічної зони", що дозволила б американським бізнесам активно розвиватися в цьому регіоні.

Українська влада разом з європейськими лідерами стверджують, що будь-який рух вперед у питаннях територіальної цілісності можливий тільки за умови отримання від Сполучених Штатів та ряду західних союзників чітких і надійних гарантій безпеки, які за своєю суттю нагадують статтю 5 НАТО.

Нахождение в составе НАТО

Президент Володимир Зеленський заявив про готовність піти на компроміс, утримавшись від прагнення до негайного членства України в НАТО за умови укладення спеціальної, юридично обов'язкової угоди про колективну оборону.

Київ розглядає цей підхід як баланс між політичними реаліями та необхідністю надійних гарантій безпеки.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що наразі він не бачить реальної готовності з боку президента Росії Володимира Путіна брати участь у справжніх мирних переговорах.

Одночасно він відзначив, що візит американських посередників до Берліна є позитивним кроком.

Президент Зеленський охарактеризував цю вимогу як "червону межу".

За даними джерел, знайомих з переговорами, американська сторона наполягала на тому, щоб Україна погодилася відмовитися від Донбасу.

Президент Зеленський охарактеризував цю вимогу як "червону межу". та підтвердив, що не готовий йти на такі поступки.

Він також наголосив, що Україна наразі не має прямого діалогу з Росією, і що її інтереси фактично представляють американські посередники.

Онлайн-зустріч, що повинна була відбутися між міністрами закордонних справ Європейського Союзу та американською делегацією, не відбулася через несподівані технічні проблеми, причини яких поки що не з'ясовані.

Перспективи заморожених активів Росії

Європейський Союз матиме додаткові можливості для координації своїх наступних кроків найближчими днями.

У вівторок у Брюсселі міністри закордонних справ країн Європейського Союзу продовжать розгляд порядку денного саміту, який відбудеться в четвер.

У середу в Гельсінкі відбудеться зустріч лідерів "східного флангу" Європи, до складу яких входять країни Балтії та Польща.

Очікується ухвала про долю заморожених активів Росії.

У четвер у Брюсселі зберуться всі 27 керівників країн Європейського Союзу для саміту, що потенційно може стати одним із найзначніших за останні роки.

Очікується ухвала про долю заморожених активів Росії. -- рішення, яке матиме вирішальне значення як для майбутнього України, так і для ролі Європейського Союзу як глобального політичного гравця.

Російсько-американська інтеграція

Нова стратегія національної безпеки США фактично передбачає еволюцію аспектів російсько-американського співробітництва, що вже починає виявлятися в конкретних діях.

Підтримка, яку Вашингтон надав Москві під час голосування в ООН з приводу проблеми Чорнобиля, стала першим свідченням цього зсуву в багатосторонніх відносинах.

Сполучені Штати виявилися серед країн, які регулярно піддаються критиці за свої авторитарні практики, проте це не викликало жодної тривоги у адміністрації Білого дому.

Одночасно у висловленнях американського керівництва Європа дедалі частіше представляється як вразлива та не настільки важлива.

За оцінками експертів, російсько-американське зближення почало набувати обертів після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці.

Угоди, які були укладені, вже приносять помітні результати: Москва не чинить опору діям Вашингтона у Венесуелі, в той час як президент США дедалі частіше і відкрито підтримує позицію Росії щодо завершення конфлікту в Україні.

У 2025 році нова адміністрація США значно скоротила військову та фінансову допомогу Києву, дефіцит, який Європа досі не змогла повністю компенсувати. Це вже почало впливати на ситуацію вздовж лінії фронту.

Протягом років масштабного конфлікту Україна завдала Росії суттєвих втрат у живій силі та технічному оснащенні, показуючи вражаючу ефективність у застосуванні міжнародної підтримки.

У цьому контексті зупинка американської підтримки не повинна сприйматися як завершення "безмежного фінансування", як це іноді представляється у політичних обговореннях у США.

Не можна відкидати можливість, що Вашингтон намагається чинити тиск на Україну, аби вона швидше погодилася відмовитися від певних окупованих територій, що могло б стати першим міжнародним прецедентом подібного роду.

Якщо країна-засновниця Організації Об'єднаних Націй буде змушена під зовнішнім тиском відмовитися від частини своєї території, це згодом може бути використано як виправдання в подібних конфліктах в інших країнах світу.

Варто зазначити, що Данія вже висловила занепокоєння щодо можливих загроз для своєї національної безпеки, які можуть виникнути з боку Сполучених Штатів.