NYT: Протягом кількох років уряд Зеленського створював перешкоди для ефективної діяльності наглядових рад в Україні, що, в свою чергу, сприяло розвитку корупційних схем.

Уряд здійснював вплив на діяльність державних підприємств.

Коли російські війська здійснили напад на Україну, західні союзники Києва зіткнулися з складним вибором: як інвестувати мільярди в допомогу Україні, гарантуючи, що ці кошти не потраплять у руки корумпованих чиновників і керівників державних підприємств.

Ризики були великими, адже ключові галузі -- енергопостачання, закупівля озброєння та атомна енергетика -- контролювалися державними компаніями, які багато років вважалися джерелом збагачення для впливових людей.

Щоб убезпечити фінансування, США та європейські країни вимагали контролю. Вони зобов'язали Україну допустити незалежні наглядові ради -- групи зовнішніх експертів, які стежать за витратами, призначають керівників і запобігають корупції, зазначають кореспонденти газети The New York Times.

Згідно з даними розслідування The New York Times, протягом останніх чотирьох років український уряд систематично перешкоджав здійсненню такого контролю, що сприяло поширенню корупції.

Журналісти повідомляють, що команда президента України Володимира Зеленського заповнила ради директорів особами, які мають лояльне ставлення до неї, залишивши при цьому деякі місця незайнятими. Влада в Києві навіть внесла зміни до статутів підприємств, щоб зменшити рівень контролю, зберігаючи при цьому державний контроль та дозволяючи витрачати сотні мільйонів доларів без участі зовнішніх спостерігачів.

Наглядові ради виконують суттєву роль у процесі контролю, надаючи можливість незалежним фахівцям, зазвичай з інших країн, детально аналізувати ключові рішення, що ухвалюються в українських державних підприємствах.

Вони також відіграють центральну роль у корупційному скандалі, що вирує навколо уряду Зеленського. Антикорупційні органи звинуватили членів його найближчого оточення у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів з державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом".

Команда Зеленського звинуватила наглядову раду "Енергоатому" у невдачах у боротьбі з корупцією. Проте, як виявилося, саме уряд Зеленського відібрав у ради повноваження, що ускладнило її можливості для ефективного контролю.

У документах та інтерв'ю з приблизно 20 західними та українськими посадовими особами, які мали тісні зв'язки з радами директорів компаній або були їхніми членами, NYT виявила політичне втручання не лише в "Енергоатом", а й у національну енергетичну компанію "Укренерго" та Агенцію оборонних закупівель України. Деякі респонденти висловили свою думку на умовах анонімності, щоб обговорити чутливі теми.

Радник Зеленського відмовився коментувати, заявивши, що наглядові ради не входять до компетенції президента.

"Європейські лідери роками приватно критикували, але неохоче терпіли корупцію в Україні, вважаючи, що підтримка боротьби проти російського вторгнення є надзвичайно важливою. Тож навіть попри те, що Україна підривала зовнішній контроль, європейські гроші продовжували надходити", -- додають кореспонденти.

Політичне втручання в діяльність наглядової ради "Енергоатому" є прикладом того, як українські лідери блокують зусилля з попередження корупції. Адміністрація Зеленського затягувала формування ради "Енергоатому", а коли вона нарешті була сформована, уряд залишив одне місце вакантним, що обмежило можливості ради діяти.

Якби наглядова рада працювала нормально, вона могла б обмежити те, що влада зараз називає поширеною корупцією. Згідно з даними слідчих, підрядники проєктів "Енергоатому" мусили платити відкати до 15 відсотків.

Скандал, пов'язаний з "Енергоатомом", серйозно підкосив політичний імідж Зеленського і ослабив його позиції на підтримку інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО. Обидві організації з обережністю ставляться до прийняття нових членів, особливо якщо ті мають проблеми з корупцією.

Якщо Україна не здолає корупцію, Київ ризикує залишитися без сотень мільярдів, які знадобляться для відновлення країни після війни.

Володимир Кудрицький, колишній генеральний директор "Укренерго" повідомив, що адміністрація Зеленського почала втручатися в діяльність компанії за кілька місяців до початку повномасштабної війни.

Він поділився, що в останні місяці 2021 року почав отримувати телефонні дзвінки від Германа Галущенка, який на той момент обіймав посаду міністра енергетики. Галущенко висловлював бажання, щоб Кудрицький призначив на ключові позиції осіб з недостатнім досвідом у сфері енергетики.

"Він став настійно вимагати. Його агресивні спроби переконати мене призначити їх не припинялися," - поділився Кудрицький.

Фінансові плани державних підприємств, таких як "Укренерго", традиційно стали об'єктами уваги корумпованих політиків, тому Кудрицький відчув підозру. Він зазначив, що зміг ефективно протистояти тиску завдяки підтримці з боку наглядової ради.

Наглядова рада "Укренерго" налічує сім членів, які відповідають за контроль важливих проєктів та призначення керівництва. Формування складу ради здійснює уряд, однак чотири члени обираються з числа іноземців зі списку, запропонованого ЄС та західними фінансовими установами. Інші три позиції займають представники українського уряду. Основна ідея полягає в тому, що незалежна експертиза завжди матиме пріоритет над інтересами держави.

Наприкінці 2021 року термін дії наглядової ради "Укренерго" добігав кінця. У цей час представники Європи та України почали переговори щодо формування нового складу ради. Як зазначають нинішні європейські чиновники, на той момент вони ще не усвідомлювали, що український уряд фактично встановив контроль над цією радою, що стало основою для впровадження подібної моделі в інших державних підприємствах.

Перші сигнали про проблеми почали з'являтися після того, як Європейський Союз, Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку оприлюднили свої списки потенційних кандидатів.

Замість того, щоб обирати лише з наданого списку, Міністерство енергетики України, очолюване Галущенком, виступило з пропозицією включити Романа Піонковського, польського спеціаліста в галузі енергетики, який має досвід роботи над консультаційними проектами в Україні. За словами двох чиновників, Піонковський пройшов співбесіду на цю посаду, проте його оцінка була недостатньою для включення до фінального списку кандидатів.

Західні урядовці виявилися враженими, але все ж погодилися на кандидатуру Піонковського серед чотирьох закордонних фахівців. Оновлений склад ради отримав затвердження в грудні 2021 року.

Згодом російські війська почали наступ. "Укренерго" незабаром виявилося під постійними ударами, націленими на енергетичну інфраструктуру.

"Під управлінням Кудрицького компанія 'Укренерго' здійснювала ремонтні роботи цілодобово, що сприяло стабільному енергопостачанню в Україні. Крім того, вона зарекомендувала себе як надійний партнер для західних донорів, які в перші роки війни надали їй 1,7 млрд доларів у формі кредитів і грантів," -- зазначають журналісти.

Невдовзі представники уряду пред'явили звинувачення Кудрицькому за те, що він не забезпечив належний захист енергетичної інфраструктури. Незважаючи на підтримку з боку європейських країн, він стикнувся з Галущенком, який прагнув його усунути з посади.

Цього разу Кудрицький залишився без підтримки ради. Один з іноземних членів ради вирішив піти у відставку з особистих причин, і уряд не знайшов заміни, що призвело до балансу між іноземними експертами та українськими представниками.

Цього, здавалося б, мало бути достатньо, щоб уберегти Кудрицького від звільнення. Проте польський фахівець Піонковський вирішив підтримати українську сторону і проголосував за його відставку.

Піонковський відстоював свою автономію, зазначивши, що не підпорядковувався вказівкам з Києва. Він прийняв рішення проголосувати за звільнення, оскільки, на його думку, Кудрицький не раз вводив керівництво в оману. При цьому він не розкрив жодних подробиць.

Два інших іноземних члена правління вирішили піти у відставку на знак протесту, випустивши заяву, в якій охарактеризували звільнення як "політично вмотивоване".

Однак європейські донори, зокрема банки, центральні уряди та міжнародні організації, які надають фінансову підтримку Україні, практично не вжили суттєвих заходів. Банк реконструкції призупинив нові виплати на користь "Укренерго", проте виконав вже узгоджені фінансові зобов'язання.

Відповідно до інформації від чотирьох представників Європи, у європейських столицях не було бажання скасовувати фінансову допомогу та створювати враження, що вони відходять від України.

Кудрицький висловив думку, що це не має жодного стосунку до енергетичної політики. Він зазначив, що Міністерство енергетики прагнуло спростити умови для безкарного прояву корупції.

Поки Галущенко намагався встановити контроль над "Укренерго", він одночасно просував великий план витрат у "Енергоатомі".

Він планував закупити в Болгарії два старі ядерні реактори, створені в Росії. Галущенко мав намір транспортувати їх на атомну електростанцію на заході України, відновити їх функціонування та інтегрувати в енергетичну мережу.

"Енергоатом" сподівався на підтримку західних партнерів у фінансуванні проекту, який оцінюється в 600 мільйонів доларів.

Західні донори та антикорупційні організації одразу ж розкритикували цю ідею. На їхню думку, проєкт мав усі ознаки марнотратства в одній з найвідоміших корумпованих державних компаній України.

Проєкт щодо реакторів почав реалізовуватися саме тоді, коли український уряд затверджував першу наглядову раду "Енергоатому". Один із нових членів ради, британський підприємець Тім Стоун, який має досвід у фінансах та ядерній енергетиці, планував провести перевірку цих реакторів.

Однак українська влада заблокувала контракти з наглядовою радою. Київ звинуватив у цьому суперечки щодо оплати праці та страхування. Європейські чиновники та деякі українські законодавці заявили, що бачать іншу причину.

"Вони розуміли, що як тільки почнуть діяльність наглядової ради, вони можуть втратити контроль", -- сказав Олексій Мовчан, депутат від партії Зеленського, який виступав за створення незалежних рад.

У той час, коли наглядова рада "Енергоатому" не виконувала своїх обов'язків, антикорупційні детективи заявили, що українські посадовці налагодили в компанії систему відкатів на загальну суму 100 мільйонів доларів.

12 грудня 2024 року, приблизно через рік після того, як рада мала розпочати роботу, посли провідних союзників України, зокрема США та Великої Британії, закликали уряд сформувати раду.

"Це має надзвичайне значення, оскільки "Енергоатом" оцінює можливості для нових значних довгострокових фінансових вкладень та зобов'язань", -- зазначено в повідомленні, яке потрапило до редакції газети.

Поки команда ще не була повністю укомплектована, Стоун ухвалив рішення піти.

Коли у січні Україна нарешті затвердила склад наглядової ради, місце Стоуна було порожнім, залишивши склад у рівному співвідношенні -- два іноземні експерти та два українські представники.

Угода, що стосується реакторів, наразі призупинена і не входить до сфери розслідування корупційних справ. Однак такий розподіл посад зробив "Енергоатом" фактично безпорадним у боротьбі з корупцією: компанія не мала можливості змінити своїх топ-менеджерів, один з яких був усунений у рамках розслідування хабарництва.

Більше ніж рік після початку війни, після розголосу, викликаного завищеними оборонними контрактами, міжнародні донори примусили Київ заснувати незалежну агенцію для впорядкування процесу закупівлі озброєнь.

Однак з моменту свого старту в січні 2024 року Агенція оборонних закупівель витратила не менше 1 мільярда євро, діючи або з неповною наглядовою радою, або зовсім без її участі.

Марина Безрукова, перша керівниця Агенції оборонних закупівель, заявила, що відсутність ради протягом її першого року на посаді зробила її вразливою до тиску з боку адміністрації Зеленського. За її словами, Міністерство оборони наполягало, щоб вона погоджувала сумнівні контракти, зокрема з державним заводом з виробництва зброї, який не міг ефективно виробляти мінометні снаряди.

Під тиском вона підписала документи. Багато снарядів не спрацювали, що викликало громадський протест восени 2024 року.

Міністерство оборони звинуватило Безрукову в тому, що вона не доставила зброю на фронт вчасно. Але питання про її звільнення вирішувала наглядова рада, яка нарешті зібралася в грудні минулого року.

Перед першим засіданням ради Міністерство оборони внесло зміни до статуту Агенції, отримавши право призначати та звільняти її керівника. У відповідь на це рада висловила протест проти такого втручання та вирішила продовжити контракт Безрукової ще на один рік.

Команда Зеленського продовжує свою діяльність. Коли один із закордонних експертів подав у відставку, залишивши в раді двох іноземців та двох представників уряду, влада вирішила скористатися цим випадком. В результаті, двоє урядових членів були відсторонені, що призвело до втрати кворуму у раді.

Повноваження передали Міністерству оборони, а Безрукову звільнили на початку цього року.

"Наглядові ради — це просто façade. Вони не мають справжньої сутності," — зізналася вона в інтерв'ю.

Дії уряду щодо Агенції оборонних закупівель відбулися одночасно з поверненням Дональда Трампа на політичну арену та поступовим зменшенням військової активності США. За інформацією європейських представників, ця нова обстановка надихнула українське керівництво на скасування заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією.

Адміністрація Зеленського тихо встановила контроль, переписавши статути державних компаній, включаючи "Укренерго", щоб надати собі нові повноваження або змінити процес голосування. Уряд також намагався, але безуспішно, позбавити антикорупційні органи повноважень, коли вони проводили розслідування щодо "Енергоатому".

З відступом США Європі доводиться самостійно боротися з корупцією в Києві. Речниця Європейського Союзу заявила, що чиновники тиснули на Україну, щоб вона реформувала свої державні підприємства. За її словами, немає доказів того, що гроші Європейського Союзу були використані не за призначенням.

Детальніше про політичну кризу в Україні читайте у статті "Вибір Зеленського: ні миру з Росією, ні війни з корупцією" Інни Ведернікової.