Нове угодження щодо корисних копалин: які переваги здобула Україна та які питання залишаються невирішеними
Київ зміг уникнути найсуворіших початкових умов з боку США стосовно видобутку ресурсів. Тепер ця угода більше нагадує спільний інвестиційний проект, а не просто "компенсацію".
Уряд України планує затвердити угоду зі Сполученими Штатами щодо спільної розробки українських мінеральних ресурсів після тривалих і складних перемовин. Передбачається, що цей документ буде підписаний 28 лютого під час зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Зеленським у Вашингтоні.
Про це пише The Economist.
Домовленість є рамковим документом і першим етапом у двоетапному процесі врегулювання. Багато деталей ще потребують узгодження в майбутніх переговорах. Водночас Києву вдалося уникнути найбільш жорстких початкових вимог США щодо видобутку ресурсів. Тепер угода більше нагадує партнерський інвестиційний проєкт, а не "компенсацію" в 500 мільярдів доларів, яку спочатку вимагав Трамп. Для порівняння: незалежні оцінки загального обсягу військової та фінансової допомоги США Україні становлять близько 120 мільярдів доларів.
З тексту документа прибрано найбільш контроверсійні вимоги США, які, за словами представників влади, раніше супроводжувалися істотним тиском. У деяких випадках Київ отримував всього годину, а іноді й лише шість хвилин для ухвалення рішень. Тепер угода передбачає створення спільного інвестиційного фонду для відновлення України, до якого буде спрямовано 50% доходів від майбутніх державних ініціатив у галузі корисних копалин, вуглеводнів, нафти, газу та інфраструктури, включаючи термінали та порти для зрідженого газу. Важливо зазначити, що наявні великі нафтогазові проєкти, які вже фінансують український бюджет, не потрапляють до цього фонду.
У остаточній версії документа більше не згадується первісна вимога США щодо 500 мільярдів доларів. Також було скасовано пункт про повний контроль американської сторони над фондом — тепер управління фондом здійснюється пропорційно до внесених коштів. Крім того, відхилено положення, яке зобов'язувало Україну подвоювати американські інвестиції, що президент Зеленський описував як "борг десяти поколінь".
Проте кілька питань залишаються нерозкритими, зокрема щодо ступеня контролю США над фондом і принципів його управління. Один з пунктів документа зазначає, що Сполучені Штати отримають "максимально можливу" частку контролю відповідно до своїх законодавчих норм. Це може суперечити іншій нормі, що стосується пропорційності внесків, що може спричинити потенційні ризики в майбутніх переговорах.
Пізніше, на більш детальному етапі переговорів, мають бути визначені питання контролю над фондом та гарантій безпеки, які Володимир Зеленський прагнув отримати ще у вересні як компенсацію за надання прав на українські мінеральні ресурси. Наразі рамкова угода лише згадує про "захист взаємних інвестицій", однак у її преамбулі міститься ширше формулювання про "архітектуру угод" і підтримку України в отриманні гарантій безпеки. За словами джерела, обізнаного з перебігом переговорів, президент Зеленський не планує підписувати подальшу, більш детальну угоду, якщо вона не міститиме чітких зобов'язань у сфері безпеки.
Поточний рамковий документ не потребує ратифікації Верховною Радою, проте майбутня угода, яка передбачатиме конкретні зобов'язання, вимагатиме схвалення парламенту.
Після двох тижнів активного тиску з боку представників адміністрації Трампа Україна змогла уникнути найгірших сценаріїв. Результатом переговорів стало угода, яка наразі виглядає розмитою та суто концептуальною. Точний обсяг українських корисних копалин невідомий, оскільки останні комплексні оцінки запасів із використанням сучасних методів розвідки не проводилися. Більшість родовищ розташовані на значній глибині або містять ресурси у недостатньо високих концентраціях для рентабельного видобутку. Близько 40% металевих ресурсів знаходяться на територіях, тимчасово окупованих Росією.
Угода не містить чітких деталей стосовно будівництва переробних підприємств, які є важливими для створення доданої вартості. Незважаючи на ці невизначеності, Україні вдалося досягти певного прогресу: вона надала Трампу можливість заявити про дипломатичну перемогу, водночас уникнувши гострої кризи і здобувши додатковий час для подальших переговорів. У нинішніх умовах ці досягнення мають велике значення для України.
Нагадаємо, що 26 лютого прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував завершення переговорів між Україною та США щодо угоди про фонд відновлення. Проте, остаточне ухвалення рішення залежить від забезпечених гарантій безпеки. Також залишається відкритим питання, які аспекти угоди стосуються корисних копалин і чи зможе вона забезпечити захист від агресивних дій Росії.