Німеччина надала Довженко-центру унікальні українські кіноплівки, створені в період з 1919 по 1940 роки.

Федеральний архів Німеччини надав Національному центру імені Олександра Довженка дев'ять оцифрованих кіноплівок, які мають відношення до України. Найдавніша з них належить до 1919 року.

Як інформує Укрінформ, цю інформацію надала "Довженко-центр".

Міністру закордонних справ Андрію Сибізі було передано жорсткий диск, що містить колекцію фільмів. Серед них особливе місце займає документальний фільм, що датований 1919 роком, який висвітлює злочини більшовиків.

Фільми були спільно виявлені та оцифровані українськими та німецькими експертами з кінознавства та архівної справи. Матеріали будуть передані "Довженко-центру" для їх збереження та подальшого вивчення. Наразі кіноплівки можна знайти в Цифровому читальному залі.

"Ми вдячні Федеральному архіву Німеччини за допомогу у відновленні наших культурних артефактів. Ці унікальні твори мистецтва та документальні кадри надають уявлення про столітню боротьбу України за незалежність, а також про радянське тоталітарне правління 1930-х та 1940-х років. Багато роботи ще треба зробити для дослідження цих та інших історичних джерел, а також деколонізації української історії", - зазначив Сибіга.

"Війна проти України має на меті знищення її культурних цінностей та інституцій, які відображають національну ідентичність. Тому ми прагнемо передати послання солідарності та підтримки. Фільми є важливими свідченнями культурного самосвідомості нації, які повинні зберігатися в архівах. Багатий культурний спадок України має бути доступним для широкої аудиторії в цій країні", - підкреслила віцепрезидентка Федерального архіву Андреа Хенгер.

Обрано три повнометражні фільми та один короткометражний, а також дві анімаційні та три документальні стрічки. За даними досліджень, деякі з цих кінематографічних творів збереглися виключно у Федеральному архіві, представляючи собою унікальні сучасні версії на целюлозних нітратних носіях. Серед них є дитячий фільм "Вітаю з переходом" (1932) української режисерки Іви Григорович, яка була однією з небагатьох жінок-кінооператорів в Україні у 1930-х роках і який вважався втраченим. Фільм "Більшовицькі звірства 21 серпня 1919 року або Київські дні терору" (1919) відображає жорстоку реальність громадянської війни без жодних прикрас.

Декілька фільмів доступні для перегляду на порталі Федерального архіву Німеччини.

До Національного центру Довженка передали такі картини: "Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору" (1919) / документальний; "Тамілла" (1927) / художній; "Шкурник" (1929) / художній; "Вітаю з переходом!" (1932) / художній; "Чванливе курча" (1936) / анімація; "Про пана Лебеденка" (1936) / художній; "Прощання на крижині" (1938) / анімація; "У колишньому гнізді мракобісся" (1938) / документальний; "По Дніпру" (1940) / документальний.

"Робота з архівами та документами, що стосуються України, є невід'ємною складовою збереження та розуміння багатогранності української культури. Співпраця з Федеральним архівом Німеччини підкреслює важливість цієї діяльності. Відновлена колекція містить значущі роботи, зокрема твори однієї з перших українських режисерок і зразки української анімації. Ці матеріали є важливими внесками в українське кіномистецтво та його культурну спадщину, що відкриває нові горизонти для вивчення його історії та традицій як в Україні, так і за її межами", - зазначив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.

"Спільноти, які піддаються агресії, повинні мати можливість висловлювати свої думки, бути помітними та активно підтримувати процеси, що формують цивілізоване суспільство. Ми надзвичайно натхненні тим, що, попри жахи війни, Центр Довженка продовжує свою професійну архівну та дослідницьку діяльність завдяки значному внеску наших партнерів. Співпраця з Федеральним архівом у питанні репатріації української кіноспадщини розпочалася ще в 2014 році, задовго до початку війни. Наполеглива робота українських та німецьких кінодослідників і архівістів дозволила нам заповнити прогалини в українській культурній спадщині 1920-1930-х років. Ця унікальна колекція, яку ми отримали, надає нам відчуття спільності та нової енергії для збереження і розвитку нашої культурної ідентичності", - підкреслила директорка Національного центру Олександра Довженка Олена Гончарук.

Як повідомляв Укрінформ, спадкоємці американського бізнесмена і мецената Морґана Вільямса передали Національному музею Голодомору-геноциду в Україні його колекцію мистецьких творів і документів, присвячену темі Голодомору.