"Не дай Боже нас покидати": українці в окупації поділилися своїми переживаннями про життя під російською владою.

Росія на окупованих територіях посилює мілітаризацію та викорінює українську ідентичність.

П'ята частина території України зараз перебуває під контролем Росії, і для українців, які живуть в умовах окупації, здається малоймовірним, що будь-яка майбутня угода про припинення війни змінить це. У розмові з BBC троє українців із різних міст, контрольованих Росією, розповіли про життя в окупації і про те, яку політику проводить Росія на захоплених територіях.

Мавка (тут і далі використовуються псевдоніми) вирішила залишитися в окупованому Мелітополі, "тому що несправедливо, що хтось може просто прийти до мого будинку і забрати його".

Вона зазначає, що в останні місяці стала свідком не лише загострення жорсткої політики русифікації в місті, але й посилення мілітаризації в усіх аспектах життя, включаючи освітні заклади.

За словами Павла, який мешкає в Маріуполі, місто справляє враження, що воно "ізольоване" від решти світу.

Він зазначає, що тепер отримання російського громадянства стало необхідною умовою для тих, хто бажає працювати, навчатися або мати доступ до невідкладної медичної допомоги.

Якщо, наприклад, чиєсь чадо вирішить не виконувати російський гімн на ранковій лінійці в школі, то батькам може прийти в гості ФСБ, зафіксує цю ситуацію, і далі може трапитися що завгодно.

За словами Павла, більшість із тих, хто залишився в Маріуполі або повернувся, зробили це, щоб допомогти своїм літнім родичам, або через своє житло. Він зазначає, що найбільша турбота в Маріуполі - зберегти свою домівку, оскільки більша частина майна, пошкодженого внаслідок російських бомбардувань, була знесена, а вартість життя і безробіття різко зросли:

"Я б зазначив, що близько 95% усіх діалогів у місті стосуються питань власності: як її повернути чи продати. Ви почуєте ці обговорення, коли люди чекають у черзі за хлібом, йдучи до аптеки або на продуктовий ринок — фактично, скрізь", — ділиться він.

Ірина, що проживає в анексованому Криму, ухвалила рішення залишитися, аби піклуватися про свого літнього родича. Окрім цього, вона не бажала покидати "свою чудову оселю".

Вона ділиться, що на півострові всі прояви української ідентичності в публічних місцях заборонені. За її словами, вона вже не може вільно спілкуватися українською в таких ситуаціях, оскільки "ніколи не знаєш, хто може повідомити про це властям".

За словами Мавки, мешканці окупованих територій ретельно спостерігають за подіями в Києві, адже для них важливо розуміти, чи готове місто боротися за їхню свободу. "Навіть незначні дії мають велике значення," – додає вона.

У нас справжні емоційні гірки. Багато людей занепокоєні можливістю підписання угод, які, не дай Боже, можуть призвести до продовження російської окупації. Адже ми усвідомлюємо, які наслідки це може мати.

Вони занепокоєні тим, що, якщо Київ погодиться на припинення вогню, це може означати, що Росія проводитиме ту саму політику, що й у Криму, стираючи українську ідентичність і репресуючи населення.

"Вони вже починають заселяти цю територію своїми людьми, витісняючи місцевих мешканців. Проте тутешні жителі все ще переповнені надією. Ми не здамося і продовжимо боротися; нам лише потрібно проявити більше креативності," - говорить вона.

Водночас Павло вважає, що війна має закінчитися, навіть якщо це означає втрату можливості повернутися в Україну. Однак розуміє, що це рішення не буде простим.

"Життя людини - це найвища цінність... Проте існують певні умови для встановлення миру, і не кожен готовий їх прийняти, адже постає питання: чому ж стільки людей загинуло за останні три роки? Чи не відчували б вони себе залишеними і зрадженими?", - зауважує він.

Згідно з інформацією, наданою BILD, протягом одного тижня російські військові змогли зайняти 18 населених пунктів України, забравши під контроль близько 200 квадратних кілометрів території в Донецькій, Харківській та Сумській областях.

У Державній думі Росії висловили думку, що, якщо Україна відмовиться прийняти пропозиції Росії щодо мирного врегулювання конфлікту, їй загрожує втрата міст, таких як Суми, Харків, Одеса та інших.

У той же час на території тимчасово зайнятого Запоріжжя стався вибух військового потяга російських загарбників, що призвело до серйозних ускладнень у важливому логістичному маршруті окупантів до Криму.