"Бідні зазнають найбільших втрат": експерти проаналізували інформацію щодо підвищення податків в Україні.

Міжнародний валютний фонд веде переговори з Україною щодо можливості збільшення податкових ставок.

Питання підвищення податків та впровадження нових фіскальних заходів в Україні порушується час від часу і стикається з резонансом у суспільстві. Гучна стаття Forbes про переговори Києва з МВФ встигла наробити галасу своїми інсайдами. Мовляв, Фонд радить та проговорює з Україною підвищення ставки ПДВ та запровадження прогресивної шкали податку на доходи фізосіб (ПДФО).

У парламенті вже намагались заспокоїти громадян України, однак ця тема є вкрай заплутаною. Тому "Телеграф" вирішив детально розглянути цю ситуацію та прояснити суть питання.

Українська делегація повернулася зі Spring Meetings 2025 МВФ і Світового банку, які пройшли в США наприкінці квітня, де однією з ключових тем, за словами журналістів, було збільшення самодостатності України у фінансуванні держбюджету на 2026 рік.

Діалог між українськими урядовцями та представниками Міжнародного валютного фонду зосередився на питаннях залучення додаткових внутрішніх ресурсів для бюджету на 2026 рік.

За інформацією, наданою кількома джерелами, Forbes зазначає, що серед обговорюваних пропозицій можуть бути:

Прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб та реформа спрощеної системи є ключовими аспектами, вказаними в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій урядом наприкінці 2023 року. Однак під час обговорень не були встановлені конкретні терміни або механізми реалізації нових фіскальних ініціатив – увага була зосереджена лише на загальних концепціях, повідомляє видання.

"Фінансування 2026 року - це завдання, над яким нам слід активно працювати. Раніше такими ж викликами були 2024 і 2025 роки," - зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Голова Національного банку повідомив, що уряд активно обговорює це питання з міжнародними партнерами.

"Я б надав Мінфіну свободу діяти згідно з їхніми переконаннями", -- підсумував він.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, висловлюючи свою думку щодо статті в Forbes, підкреслив, що наразі питання про збільшення ПДВ не обговорюється.

"Я не зустрічався з представниками МВФ і не отримував їхніх порад, але можу з упевненістю стверджувати, що питання підвищення ПДВ не обговорювалося і не обговорюється. Щонайменше в рамках цього складу Парламенту", -- зазначив він.

Дмитро Олексієнко, який обіймає посаду віцепрезидента ICC Ukraine (Національного комітету Міжнародної торгової палати в Україні) з питань оподаткування, бухгалтерського обліку та аудиту, у бесіді з "Телеграфом" висловив свою думку, що впровадження прогресивної шкали оподаткування в Україні є доцільним кроком.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки найзаможніші 1% платників податків забезпечують понад 40% від загального федерального податкового доходу. В Україні ж найбагатші громадяни використовують різноманітні варіанти для зменшення податкового тягаря, включаючи виплату дивідендів з низькою ставкою податку у 5% та обмеження максимальної суми ЄСВ, що сплачується з зарплати.

В Україні спостерігається, що найбільшу частку податків сплачують працівники зі середніми зарплатами. Було б доцільно ввести прогресивну шкалу оподаткування, яка б насамперед стосувалася власників значних капіталів — осіб або сімей із ліквідними активами від 1 мільйона доларів. Це могло б допомогти уникнути ухилення від сплати податків через офшори та інші законні лазівки. Окрім цього, варто розглянути можливість зниження податкового навантаження на тих, хто має мінімальний дохід.

Але, на мою думку, тут йдеться про щось інше. Під гаслами вимог Міжнародного валютного фонду відбувається поступове знищення спрощеної системи оподаткування. Спочатку підвищили податки і військовий збір, а тепер намагаються скасувати банківську таємницю. Далі, під приводом введення прогресивної шкали оподаткування, можуть зовсім ліквідувати спрощену систему. Це викликає тривогу і може мати негативні наслідки як для бізнесу, так і для населення України, -- висловлює свою думку Олексієнко.

Водночас економічний та політичний аналітик Анатолій Амелін зазначив у коментарі "Телеграфу", що всі речі, пов'язані зі зміною податкового законодавства, мають відбуватися після аналізу.

Чому я це говорю? Тому що в Україні вже неодноразово були спроби підвищити податкові ставки, але, зрештою, надходження від податків не зросли. Існує Лафферова крива — це класична макроекономічна концепція, яка демонструє, як зміни в податковому навантаженні впливають на бюджетні надходження. У нашій країні побутує думка, що ми вже досягли максимуму можливих зборів через податки. У звіті МВФ згадується про оподаткування найбагатших. Але перш ніж впроваджувати такі обмеження, я хотів би дізнатися, скільки людей підпадає під це визначення і які суми ми зможемо зібрати.

Ба більше, ми розуміємо, що є безліч можливостей цим людям перенести свої доходи, статки в інші юрисдикції або через інструменти, які використовують сьогодні майже всі великі бізнеси. Тому я вважаю, що це спроба формалізувати підходи до збору податків в Україні та без жодної мети збільшити надходження до бюджету.

Тому що якби для МВФ був важливий бюджетний баланс, щоб у нас витрати були такі ж, як доходи, то вони б починали зменшення витрат, витрат на державний апарат, на неефективні функції, яких там дуже багато. А інструмент підвищення податків, це дуже добре, там щось ввести в калькуляторі, щось порахувати, але ніхто не враховує поведінкову економіку, моделі поведінки людей бізнесу. Ми лише приведемо все до того, що і українці, і український бізнес поступово мігруватимуть з України до інших юрисдикцій, які створюють комфортніші умови для життя.

"Необхідно уникати підвищення податків, враховуючи, що понад 40% нашої економіки функціонує в тіні. Замість цього, варто визначити, з якою податковою моделлю та навантаженням ми можемо працювати, щоб мінімізувати тіньову економіку", – зазначає Амелін.

"Щодо підвищення податку на додану вартість, це питання час від часу виникає, проте наразі немає жодного ухваленого рішення. На мою думку, цього року цього не станеться. Проте в майбутньому, у разі зменшення західної допомоги, підвищення ПДВ цілком може бути реальністю," – зазначає Олексієнко.

Анатолій Амелін зазначає, що в Україні податок на додану вартість є засобом безкоштовного фінансування державного бюджету.

"Тому що, коли ти очікуєш ПДВ, коли у тебе є борг від держави до ПДВ, держава тобі нічого за це не платить. Коли я беру гроші в кредит чи розстрочку, я повинен за це платити. Тому в Україні держава безкоштовно користується грошима непередбачений період часу. У Європі це передбачено. Але коли ми говоримо про розвиток економіки, наприклад в Америці, незважаючи на те, що високі податкові ставки, там загалом ПДВ немає. Тому що ПДВ на кожному етапі ланцюжка та створення доданої вартості, він забирає частину коштів та робить продукцію менш привабливою.

"Ми усвідомлюємо, що збільшення ставки ПДВ завдасть шкоди не заможним, а, навпаки, найбільш вразливим верствам населення," - підсумував він.

Два варіанти розвитку подій

Якщо вимоги Міжнародного валютного фонду щодо збільшення податків, зокрема в рамках Національної стратегії доходів, не вплинуть негативно на добробут населення, ми можемо зіткнутися з двома можливими сценаріями:

Обидва ці варіанти - погані.

Коли мова заходить про корпоративний податок, Крива Лаффера свідчить про те, що бюджетні надходження не матимуть тенденції до зростання. Натомість, зростатимуть лише корупційні прибутки податківців, які покривають підприємства, що здійснюють податкову оптимізацію. Більш того, вони активно підтримуватим ці процеси, отримуючи від цього вигоду.

Коли мова заходить про підвищення податків на доходи громадян, це може стати підставою для зростання кількості українців, які обирають отримувати зарплату "в конвертах". Отже, постає питання суб'єктивної позиції України. Якщо ми зобов'язані погашати борги, які дії вживають організації, що опинилися на межі банкрутства? Вони скорочують витрати, оптимізують свої процеси та позбавляються всього непотрібного", -- зазначив Амелін.

Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про необхідність сплати податків при продажу вживаних товарів українцями.