Угорщина нарешті залишає свій пост: з 1 січня Польща обійме головування в Європейському Союзі. Які наслідки це матиме для українських інтересів?

Пів року, на які з 1 січня Польща отримує головування у Євросоюзі, припадають на початок другого терміну в США Дональда Трампа, повернення якого поки що не обіцяє Європі нічого доброго, та вирішальний період російсько-української війни, коли допомога ЄС може стати головним важелем для України, зважаючи на те, що Трамп погрожує її припинити.

На фоні скандалів, що супроводжували недавнє головування Угорщини в Європейському Союзі, коли через руйнівну політику угорського прем'єр-міністра Орбана деякі держави-члени союзу навіть висловлювали вимоги про дострокове завершення його терміну, перехід повноважень з Будапешта до Варшави може розглядатися як позитивний розвиток як для ЄС, так і для України.

Що можна очікувати від польського головування в Європейському Союзі? Читайте в статті OBOZ.UA.

Період головування Угорщини завершився — це позитивна новина для всіх.

Угорщина почала здійснювати ротаційне головування в Раді ЄС з 1 липня, і протягом наступних шести місяців Будапешт визначав основні напрямки політики Європейського Союзу, отримуючи додаткові важелі для впливу на формування порядку денного. Ось як цей момент прокоментував один із високопоставлених дипломатів ЄС для європейських ЗМІ: "Я вживаю заспокійливі препарати, коли мова заходить про угорське головування, адже це стає справді кумедним... На кожному кроці видно, як угорці перешкоджають Україні в її боротьбі проти агресора". Саме в такому дусі минули ці шість місяців угорського головування в ЄС.

Розпочавши своє головування із вкрай негативного для іміджу ЄС візиту до російського диктатора Путіна, Віктор Орбан продовжив у тому самому дусі. Наприклад, спростив в'їзд до Угорщини для власників російських та білоруських паспортів, що викликало хвилю невдоволення всередині ЄС. Такий крок спричинив заклик виключити країну із Шенгенської зони, адже європейці вбачали у таких діях загрозу для своєї безпеки.

Хоча Віктор Орбан і оголосив завершення "військового конфлікту" в Україні одним із пріоритетів під час головування його країни в Раді ЄС, Угорщина за це час не ініціювала жодного пункту на підтримку України. У Будапешті "уважно стежили за розвитком подій", але так ні разу і не внесли до порядку денного під час свого головування хоч щось важливе для України. При цьому неодноразово блокувались питання допомоги та чергові пакети санкцій проти Росії.

Будапешт як голова Ради ЄС робив усе, аби "збалансувати" процеси розширення ЄС на тлі прискореної процедури надання статусу кандидата "тріо" України, Молдови та Грузії, активізувавши дії Євросоюзу в цій сфері щодо Західних Балкан.

Відродити оборонку

Щодо пріоритетів Польщі під час її головування в Євросоюзі, очікується, що країна представить ініціативи, спрямовані на захист європейських кордонів, підвищення кібербезпеки, боротьбу з зовнішнім втручанням та дезінформацією, а також на зміцнення оборонної промисловості ЄС. Після багатьох років недостатнього фінансування оборонного сектора, для покриття інвестиційних прогалин у нових проєктах, таких як європейський протиповітряний щит, ЄС потребує додаткових ресурсів.

Згідно з оцінками Європейської комісії, упродовж наступних десяти років Європейському Союзу потрібно залучити 500 мільярдів євро для зміцнення обороноздатності, щоб не відставати від Сполучених Штатів та Китаю. У цьому контексті Польща повинна не лише пропонувати свої ініціативи, а й активно переконувати інших членів ЄС інвестувати в оборонні потреби спільноти.

Фактор Трампа

Ще одним важливим аспектом стане захист від можливих торгових мит з боку США, які обіцяє запровадити Трамп, лякаючи європейські країни. У 2018 році, під час свого першого президентського терміну, він вже ввів мита на імпорт сталі та алюмінію з Європейського Союзу — 25% і 10% відповідно. У відповідь на ці дії ЄС запровадив тарифи на ряд американських товарів. За нинішнього президента США Джо Байдена обидві сторони досягли угоди про тимчасове призупинення цих заходів з метою пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши мораторій до 31 березня 2025 року. Отже, саме Польща має взяти на себе відповідальність за ведення переговорів з новим президентом США щодо подальших дій після завершення цього торговельного перемир'я.

Очікування України на фоні двосторонніх викликів

Враховуючи, що під час головування Польщі відбувається найінтенсивніший етап війни та активізуються дискусії про початок мирних переговорів, одним із пріоритетів стане українська допомога та пошук надійних гарантій безпеки для нашої держави. Варто відзначити, що нещодавно прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив про підготовку 46-го пакета допомоги для Києва на суму 100 мільйонів євро, який планується надіслати в січні.

До списку завдань Варшави потрапляє і підготовка до нового пакета санкцій проти Росії. На відміну від Будапешта, який послідовно виступає проти санкційної політики щодо РФ, Варшава завжди ставиться до цього процесу зважаючи на інтереси України та ЄС. На сьогодні вже розглядають такі нові опції, як обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.

Україна сподівається, що під час головування Польщі переговори про вступ до Європейського Союзу в рамках першого "кластера" питань зможуть прискоритися на початку 2025 року. Таку думку висловила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

Слова про те, що розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі в ЄС у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони. Однак від наших сусідів лунають й інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС".

Сьогодні посадовці сусідньої країни досить скептично налаштовані щодо сільгосппродукції України і вказують на те, що, мовляв, свого часу Польща, аби отримати членство у ЄС, схвалила чисельні болючі обмеження щодо своєї продукції, а тому це має зробити й Україна. Зі свого боку українські чиновники вказують на те, що основний експортний ринок Києва "за межами країн ЄС, а не всередині", а значить Європі, зокрема й Польщі, боятися нічого.

На початку червня 2025 року завершиться дія автономних торговельних заходів для України, що передбачали скасування ввізних мит і квот на експорт з України до Європейського Союзу. Ці спеціальні заходи були впроваджені з червня 2022 року і викликали певні занепокоєння серед європейських країн, зокрема через значне зростання імпорту ряду сільськогосподарських товарів з України до ЄС. Таким чином, Польщі доведеться знайти делікатний баланс в цій ситуації.

Щодо історичних травм, що існують між Україною та Польщею, то вони не менш суттєві, ніж питання з постачання зерна. Однак, ми спостерігаємо певний прогрес у зменшенні цих суперечностей. Нещодавно Україна підтвердила, що немає перешкод для проведення пошуків та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії на нашій території, і ексгумаційні роботи можуть розпочатися вже весною 2025 року.

Питання щодо України просуватимуться активніше

"Нам важливо розуміти дві речі. Перше - нарешті закінчується угорське головування, яке було тягарем для всіх. Друге - прем'єр-міністр Польщі Туск знає Європейський Союз і всі його механізми краще, ніж будь-хто, мабуть. Тобто він знає, що таке головування, не тільки з позиції інтересів столиць країн-членів ЄС, але й з позиції Брюсселя. Це дає одразу певні переваги Польщі як країні, яка головує. Оскільки формулювання порядку денного буде, мені здається, більш адекватним до можливостей Європейського Союзу, до його потреб, аніж це було попередні пів року, коли головувала Угорщина", - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції.

Дипломат вважає, що Польща безумовно зосередить свої зусилля на аспектах спільної оборони та безпеки, а також на розвитку військово-промислової бази альянсу. Крім того, розширення Європейського Союзу для Польщі є важливим елементом безпеки ЄС в більш широкому контексті. При цьому, ця безпека вже отримує конкретні форми у двох аспектах: зовнішній безпеці та енергетичній стабільності.

Ігор Долгов переконаний, що незважаючи на існуючі непорозуміння в двосторонніх відносинах, підтримка України з боку Польщі, особливо в контексті її головування в Європейському Союзі, залишиться помітною. Це особливо важливо на фоні фактично антиукраїнських дій попередньої країни, що очолювала ЄС – Угорщини. Крім того, польська сторона вже заявила, що на початку січня розпочне обговорення нового, 16-го пакету санкцій проти Росії. Таким чином, перед Польщею постануть непрості виклики.

Польща також підкреслює свою готовність активізувати переговори щодо вступу України. На мою думку, важливо не просто прагнути до кількості, а зосередитися на якості та ефективності процесу. Відкриття 25 напрямів одночасно не гарантує досягнення бажаного результату, - відзначив Ігор Долгов.