Національний банк виявив три методи обману, за допомогою яких шахраї намагаються вкрасти гроші: як уникнути їхніх пасток.

Кіберзлочинці постійно розробляють нові стратегії, щоб обдурити людей і заволодіти їхніми фінансами. Вони активно використовують як сучасні, так і традиційні, але ефективні психологічні методи маніпуляції. Серед найбільш поширених схем шахрайства можна виділити телефонні дзвінки з вимогою сплатити вигадані штрафи, а також пропозиції "виграшів", які вимагають грошових витрат, або надсилання товарів за завищеними цінами, що насправді є неякісними.

Національний банк України (НБУ) поділився конкретними прикладами таких схем і корисними рекомендаціями щодо того, як убезпечити свої фінанси.

Однією з найпідступніших схем, що існують, є та, яка переважно націлена на літніх людей. Зловмисники телефонують, видаючи себе за працівників державних органів або навіть "Національного медичного центру".

Зловмисники інформують жертву про те, що на її ім'я нібито надійшла скарга, пов'язана з замовленням лікарських засобів, які вона не забрала з пошти, внаслідок чого медикаменти були змушені бути утилізованими. Вони починають лякати жертву, погрожуючи судовими позовами або накладенням штрафів за "незабране замовлення" та вимагають термінового "відшкодування збитків". Щоб посилити тиск, зловмисники можуть запевняти, що кошти будуть автоматично зняті з офіційних джерел доходу, таких як пенсійні виплати або заробітна плата.

Крім телефонних шахрайств, злочинці також активно експлуатують поштові посилки. Вони використовують людську жадобу та невпевненість у своїх маніпуляціях.

Шахраї надсилають повідомлення: "Заберіть свій виграш!". Коли людина отримує пакунок на пошті, вона бачить через прозоре віконце пачку грошей. Насправді це сувенірні банкноти, але отримувач, сподіваючись отримати легкий прибуток, оплачує посилку та, зрештою, втрачає власні кошти.

Інша схема полягає у відправленні незамовлених посилок, що містять дешеві, але звичайні побутові товари, наприклад, пральний порошок або мийний засіб. Отримувач, який не пам'ятає, чи робив він це замовлення, оплачує пакунок, але виявляє, що товар продано у кілька разів дорожче за його реальну вартість. Як приклад, НБУ наводить сплату 1000 грн за звичайний засіб для миття посуду, що призводить до втрати грошей за непотрібний товар.

Щоб уникнути шахрайських схем та зберегти свої фінансові резерви, Національний банк України закликає дотримуватись кількох простих, але надзвичайно важливих рекомендацій:

Нагадаємо, що в Києві співробітниця банку здійснила переказ 500 тисяч гривень на власний рахунок з рахунків померлих клієнтів. Вона не переводила всю суму відразу, а робила це частинами, щоб не викликати підозр.