"На Лук'янівці відбувалися обстріли між нашим житлом і сусідньою будівлею": оборонець збірної України поділився, як його близькі переживають атаки на Київ і як це позначається на його виступах.

Українці знову пережили жахливу ніч, коли Росія здійснила масовані обстріли, які особливо сильно вразили Київ. Нічна атака забрала життя 20 людей. У таких важких умовах команда чоловічої збірної України з баскетболу готується до важливого матчу відбору на чемпіонат світу-2027 проти Грузії, адже вдома на їх чекають близькі, рідні та друзі. У захисника "синьо-жовтих" Іллі Тиртишника, який проживає в Лук'янівці, залишилися батько та бабуся, і їхня квартира також постраждала від атак російських терористів.

Безумовно, Ілля не міг залишитися байдужим до нової спроби атакувати столицю. У своєму коментарі для OBOZ.UA він поділився, як вдається готуватися до значущих змагань в умовах повномасштабної війни та як він намагається зберігати спокій у цих непростих обставинах.

"Звичайно, це має на мене великий вплив, адже в тому місті живуть мій батько, бабуся, дідусь та інші родичі. Я завжди хвилююся, особливо коли чую новини про необхідність підготовки до обстрілів. Вночі, коли починаються запуски ракет, я часто не можу заснути раніше, адже слідкування за ситуацією вимагає уваги. Проте, в порівнянні з тими, хто перебуває в епіцентрі подій, мої переживання здаються незначними. І я вже втратив рахунок, скільки разів Київ зазнавав таких потужних обстрілів..." - поділився своїми думками Тиртишник.

Нещодавно, коли я повертався додому з Лук'янівки, що знаходиться всього за 10-15 хвилин ходьби, мій батько зауважив, як сильно греміло — він навіть пішов у підвал. На жаль, такі ситуації тривають вже досить довго і, ймовірно, продовжаться. Я розумію, що мені потрібно знайти способи впоратися з цим, контролюючи свої емоції, щоб це не заважало моєму повсякденному життю. Незважаючи на ці складні часи, я маю виконувати свої обов'язки, - ділиться думками захисник італійської Академії Катандзаро.

Ілля, готуючись до важливого матчу проти Грузії в Ризі, вже встиг зв'язатися з родичами, щоб дізнатися, як у них справи. "Хоча обстріли тривають безперервно, під час розмови вони зізнаються, що не завжди сховаються в укриття. Іноді бувають дні, коли всередині відчувається тривога, і, наприклад, батько вирішує спуститися в підвал, але це відбувається спонтанно і без певних причин", – ділиться Ілля.

"На жаль, люди адаптуються до ситуації, намагаються жити далі, і, хоч це й важко визнавати, обстріли стають чимось звичним. Люди продовжують працювати, гуляти, жити своїм життям, сподіваючись, що цього дня їхній дім залишиться в безпеці," – з сумом зауважує гравець української збірної.

Тиртишник поділився своїм досвідом, розповідаючи про один із обстрілів Лук'янівки, коли снаряд приземлився між його родинним житлом та сусіднім будинком: "Я вважаю, що це було збиття, але снаряд впав приблизно за 50 метрів від нашої оселі, утворивши велику вирву і вибивши вікна. Це була найближча атака до нашої квартири. Що стосується заводу, який розташований поруч, то там вже було безліч прильотів, а в останній раз ситуація була справді жахливою. Вони вдарили по ринку та торговельному центру. Це просто кошмар".

Захисник підтвердив, що такі обстріли, звісно, сильно впливають і на нього, і на всю збірну. Але він намагається використати ці емоції і злість на паркеті.

"Я взагалі завжди обожнював виступати за збірну, для мене це була якась гордість, але зараз, ось, ми грали з Литвою, коли були повні трибуни, коли вийшли наші військові, лунав національний гімн, ну, прямо мурахи бігали по шкірі... І в цьому плані, як на мене, патріотизм і тяга до України виросли. І це, звісно, теж дає якісь додаткові сили, з'являється в команді якась енергія, якась спортивна злість. Або навіть звичайна злість, і, може, вона чимось теж нам допомагає, не знаю, зробити додатковий ривок чи додатковий стрибок", - відзначив Ілля.

"Звичайно, хотілося б, щоб емоції були лише позитивними та надихаючими. Проте, на жаль, ми змушені стикатися з негативом і сподіватися, що війна скоро закінчиться, обстрілів і сирен стане менше, і люди матимуть можливість жити в мирі та спокої під ясним небом," - висловлює свої думки Тиртишник.

Проте, поки триває агресія з боку Росії, українським спортсменам необхідно продовжувати змагання та здобувати перемоги. "Це завжди нова нагода нагадати світу, що війна досі триває, і ми представляємо нашу країну. В Європі про це іноді забувають, і конфлікт не сприймається з усією серйозністю. Навіть мене часом запитують: 'У вас ще триває війна?' Це свідчить про те, що люди не усвідомлюють, наскільки це критично. Тому для нас це ще один шанс донести до світу — і до європейців, і до представників інших країн — що війна не закінчилася, і Україні й її людям, військовим потрібна підтримка."

GGBET виступає офіційним спонсором Федерації баскетболу України та національної збірної. Кожна гра команди - це важлива подія, яку відчувають тисячі українських фанатів. Букмекерський бренд GGBET розроблений для тих, хто шукає справжні емоції та неповторний ігровий досвід. Підтримуйте нашу збірну разом з GGBET!

21+

ПРОМОЦИЯ

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

ТОВ "ГГБЕТ". Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 23.08.2023 (рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №128). Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 23.08.2023 (рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №129).