Миротворчі контингенти для України: чи існують реальні механізми забезпечення безпеки | УНН

Політолог Станіслав Желіховський пояснив, яке значення матимуть миротворчі сили для України та в якій мірі вони можуть бути дієвими. Він підкреслив, що для Києва критично важливо уникнути ізоляції від росії в післявоєнний час.

Проблема забезпечення безпеки України у випадку закінчення військових дій залишається актуальною та викликає різні думки. Політолог Станіслав Желіховський пояснив журналісту УНН, які наслідки можуть мати миротворчі сили для України і наскільки їхня присутність буде дієвою.

Після зустрічі лідерів у Парижі питання безпекових гарантій для України знову стало предметом міжнародних обговорень. Західні союзники зазначають про політичні та юридичні зобов'язання, які можуть бути реалізовані після завершення бойових дій, але конкретні деталі все ще відсутні. Експерт підкреслює, що для Києва надзвичайно важливо уникнути ізоляції від росії в постконфліктний час.

Для України ключове, щоб вона не опинилася одна після завершення бойових дій. Йдеться про можливість посилювати обороноздатність і мати інструменти стримування у разі повторної агресії. Але поки що все перебуває на рівні консультацій, зустрічей і переговорів

Він наголошує, що Паризька декларація, підписана лідерами коаліції охочих, має радше рамковий характер. Документ містить політичні та правові зобов'язання, але не дає відповіді на питання, як саме вони працюватимуть на практиці. Без чітких механізмів і гарантій виконання такі домовленості залишаються вразливими.

У декларації багато правильних формулювань, але це поки що загальнотеоретичний вимір. Ми не бачимо чіткої концепції, яка б пояснювала, як ці гарантії будуть реалізовані. Без домовленостей із росією більшість цих положень можуть так і не запрацювати

Станіслав Желіховський акцентує особливу увагу на ставленні Сполучених Штатів Америки, які вирішили не підписувати Паризьку декларацію.

Відсутність підпису США під декларацією є важливим сигналом. Це може свідчити про те, що Вашингтон не бажає приймати на себе зобов'язання, виконати які буде складно. Можливо, американська сторона проводить консультації з Москвою та враховує її думку.

Ще одним дискусійним питанням залишається можливість розгортання миротворчої місії без згоди росії. Формально такі механізми існують, каже експерт, проте в реальних умовах усе впирається в зміст потенційної мирної угоди.

У випадку, якщо угода міститиме заборону на розташування західних військових сил, будь-яка така операція автоматично розглядатиметься як порушення цих домовленостей. Москва матиме можливість стверджувати, що Україна та її союзники не дотримуються підписаних угод, що може слугувати підставою для підвищення напруги.

Експерт у сфері політичних наук висловлює скептицизм щодо можливості України отримати повноцінні миротворчі місії з бойовим мандатом, аналогічні тим, що діяли в Косово або Афганістані. Він зазначає, що найбільш реалістичним варіантом можуть бути лише місії спостереження або обмежено озброєні контингенти, які не матимуть суттєвих важелів впливу.

Я не думаю, що ми побачимо в Україні місії з бойовим мандатом. У кращому випадку це буде спостереження за режимом припинення вогню або символічна присутність, яка не зможе реально стримати росію

Станіслав Желіховський стверджує, що основною та найнадійнішою запорукою безпеки України є її власні Збройні сили. Хоча підтримка з Заходу може бути важливою, вона не може повністю замінити військову спроможність країни.

Найефективніша гарантія безпеки - це сильна українська армія. Якщо після завершення активної фази війни Україна збереже потужні Збройні сили, підтримку партнерів і курс на європейську інтеграцію, це буде значно надійніше за будь-які декларації