Миротворча ініціатива для України: конкретні стратегії чи ілюзорні надії?

Однією з ключових тем, що обговорювалися під час зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона з польським прем'єром Дональдом Туском 12 грудня у Варшаві, стала ідея розгортання миротворчої місії в Україні в разі досягнення перемир'я з Росією. Про це повідомили кілька європейських медіа напередодні зустрічі. Хоча Туск під час спільної пресконференції з Макроном зазначив, що наразі Польща не має наміру брати участь у такій місії, він підтвердив, що це питання обговорювалося, але не розкрив додаткових подробиць.

У своїй промові перед журналістами Макрон не став конкретно згадувати про можливу миротворчу місію. Він натомість підкреслив важливість досягнення "тривалого миру" та "стійкої безпеки", на що повинні зосередитися спільні зусилля України, Сполучених Штатів та Європи. "Звичайно, тривалий мир в Україні є запорукою тривалої безпеки в Європі", - зазначив французький лідер. Він також додав, що така безпека неможлива без координації між європейськими державами щодо гарантій безпеки для України після завершення конфлікту.

У той же час Європейська комісія висловила готовність надати підтримку в обговоренні миротворчої місії в Україні з метою встановлення можливого перемир'я. Речниця Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас підкреслила в четвер, 12 грудня, що "ЄС готовий узгоджувати свої дії в цьому напрямку".

Ознайомтеся також: Німецькі ЗМІ: Включення Бундесверу в миротворчу операцію в Україні не повинно бути заборонено.

Перед зустріччю польське видання Rzeczpospolita опублікувало інформацію про те, що Франція нібито має досить конкретні пропозиції щодо можливого миротворчого контингенту в Україні. Згідно з цими даними, йдеться про місію, яка може включати до п'яти бригад, що складають близько 40 тисяч військових, і Польща могла б очолити одну з цих бригад. Цю інформацію наведено в цитаті експерта Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Елі Тененбаума, який, як повідомляється, займається розробкою відповідного проекту.

У той же час, видання Politico повідомило, що анонімні дипломати з ЄС та представник Франції підтвердили наявність обговорення даного проєкту, яке відбулося в четвер у Варшаві. Проте, офіційних підтверджень цієї інформації поки що не надано, а запит DW до Елі Тененбаума на момент публікації залишився без відповіді.

Австрійський військовий аналітик Ґустав Ґрессель вважає, що в обговореннях щодо миротворчої місії в Україні виникло певне непорозуміння, а згадані в медіа конкретні плани є застарілими. Він зазначає, що проект, розроблений французьким інститутом, стосується ситуації на Донбасі під час війни, тобто до 2022 року, коли фронт мав довжину 420 кілометрів. "Після масштабного вторгнення Росії в Україну ця концепція, звісно, втратила актуальність, і не лише через те, що фронт значно розширився, але й через відсутність військових сил у Європі, здатних ефективно підтримувати його за рахунок постійних миротворчих контингентів", - підкреслив експерт.

Крім того, за словами експерта, побачивши, "як Росія поводиться із ОБСЄ та моніторинговою місією ОБСЄ (на Донбасі. - Ред.)", в Європі вже "не мають ілюзій" щодо можливості відправити в Україну місію з мандатом ОБСЄ чи ООН. Адже для цього потрібна буде згода Росії та Китаю в Радбезі ООН, що є "надзвичайно малоймовірним".

Отже, формат і мандат потенційної миротворчої місії залишаються нез'ясованими. Макрон вперше підняв питання про можливу відправку західних військових до України ще в лютому цього року. Пізніше він закликав держави ЄС "не виявляти страху" і активно підтримувати Київ, "не накладаючи на себе жодних обмежень".

Утім, ця ідея не знайшла широкої підтримки, але спричинила гостру дискусію на рівні ЄС та НАТО. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський привітав ініціативу Макрона, тоді як німецький канцлер Олаф Шольц категорично її відкинув і неодноразово повторював свою позицію пізніше. Востаннє - минулого тижня, коли залучення німецьких солдатів для потенційної миротворчої місії в Україні не стала відкидати голова німецького МЗС Анналена Бербок, відповідаючи на запитання журналістів. За її словами, партнери України обговорюють міжнародну присутність для забезпечення припинення вогню.

За словами Ґустава Ґресселя, європейські союзники обговорюють не стільки традиційні миротворчі сили, скільки присутність, подібну до тієї, яку мають західні країни НАТО у східних партнерах – з метою стримування Росії. "Це означає, що війська можуть бути розміщені в Україні як частина безпекових гарантій для повоєнного періоду, аналогічно до того, як німецька бригада розташована в Литві", – зазначає експерт. Він також підкреслює, що це створить "абсолютно нову ситуацію", оскільки Україна не є членом НАТО, і виникає питання, як діяти, якщо "Росія вирішить протестувати та атакувати" ці сили.

На даний момент аналітики одностайні в одному: дискусії європейських лідерів стосовно України орієнтовані на формування єдиного підходу до моменту, коли Дональд Трамп обійме президентську посаду в США. Він висловлює намір домогтися "негайного перемир'я" та розпочати переговори між Україною і Росією, про що нещодавно повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social. Додатково, Трамп вже натякнув на можливість зменшення військової допомоги Україні та знову заявив про загрозу виходу США з НАТО, якщо інші держави альянсу не підвищать свої оборонні витрати.

"Отже, нам потрібно активно співпрацювати з американцями та, звичайно, з Україною, щоб відшукати рішення, яке враховує інтереси України, її суверенітет, а також безпеку європейців", - заявив французький президент Макрон після зустрічі з Туском. Минулого тижня він провів переговори з Трампом у Парижі, де також був присутній український президент Володимир Зеленський.

Серед країн Європи Франція виступає в ролі лідера, намагаючись проактивно розробити стратегію або заходи, які ЄС може реалізувати у зв'язку з війною в Україні, щоб бути готовим до можливих змін, коли Трамп повернеться до влади, зазначає Ґустав Ґрессель. "Проте поки що нічого не затверджено. Немає чітко прописаних і детально продуманих військових сценаріїв, ми все ще знаходимося на етапі дослідження", - додає експерт.

Проте, основною передумовою для будь-яких подальших дій є завершення активних бойових дій, і це можливо лише за згоди Росії, підкреслює Ґрессель. "Байден також прагнув досягти перемир'я, але не отримав його від Путіна. Я не спостерігаю жодних змін з боку Росії. Поки вони продовжують захоплювати території, навіть якщо йдеться про незначні ділянки на захід, я не вірю, що Путін буде готовий до серйозних переговорів," - резюмує експерт.