"Ми не можемо ставити під загрозу третю світову війну через ситуацію в Україні": Столтенберг роз'яснив причини, чому НАТО не надало підтримки Києву.

Столтенберг також висловив думку, що повномасштабну війну РФ проти України можна було і не допустити.

Перший секретар НАТО Єнс Столтенберг поділився спогадами про "складний момент" у лютому 2022 року, коли він відмовився задовольнити запит президента Володимира Зеленського щодо встановлення безпольотної зони над Україною.

Як повідомляє The New York Times, посилаючись на мемуари Столтенберга, він висловив побоювання, що їхня розмова може виявитися останньою. Столтенберг підкреслив, що "завершити телефонну бесіду з Зеленським було надзвичайно важко, усвідомлюючи, що його життя під загрозою".

Усі ми були стурбовані безпекою Зеленського та його родини. Він подзвонив мені з укриття в Києві, де поруч стояли російські танки, і сказав: "Я усвідомлюю, що ви не надішлете наземні війська НАТО, хоча я з цим не погоджуюся. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дозволяйте російським літакам, безпілотникам і вертольотам літати й нападати на нас".

Він додав: "Я впевнений, що НАТО здатне на це, адже ви вже здійснювали подібні дії раніше".

Столтенберг поділився, що надіслав відповідь Зеленському:

Це не відбудеться, оскільки якщо НАТО вирішить закрити повітряний простір над Україною, спершу потрібно буде нейтралізувати російські системи ППО в Білорусі та Росії. Ми не зможемо літати над українським небом, якщо там залишаться російські літаки чи гелікоптери. У разі їх появи, ми змушені будемо їх знищити, що призведе до відкритого конфлікту між НАТО та Росією. А такого розвитку подій ми прагнемо уникнути.

Він зазначив, що на той час президент США Джо Байден також висловився проти цього, підкресливши, що "ми не готові ризикувати третьою світовою війною заради України".

Відмова надати військово-повітряні сили була частиною того, що Столтенберг назвав "суперечливим" підходом НАТО до надання допомоги Україні.

Він додав, що вранці 24 лютого, коли відбулося повномасштабне вторгнення, всі країни зустрілися в штаб-квартирі НАТО й ухвалили два рішення.

"Одне полягало в тому, щоб посилити підтримку України. Друге - зробити все можливе, щоб запобігти виходу цієї війни за межі України і перетворенню її на війну між Росією і НАТО", - розповів тодішній генсек.

Отже, як підкреслив Столтенберг, НАТО вирішило надати Україні військову техніку та боєзапаси.

"Ми й надалі підтримуємо Україну, надаючи їй можливості для захисту, проте не маємо наміру відправляти війська НАТО та брати безпосередню участь у конфлікті з Росією. Я все ще вважаю, що це вірна стратегія", - зазначив він.

У той же час, екс-генерал секретар визнала, що підтримка з боку НАТО була "недостатньою і прийшла занадто пізно".

Він зазначив, що з 2014 року, коли Росія захопила Крим і почала агресію на Донбасі, до початку масштабного вторгнення в 2022 році, НАТО майже не надавало підтримки Україні. "Ми турбувалися, що це може спровокувати Росію на агресивні дії. Але, незважаючи на це, Росія все одно здійснила вторгнення," – підкреслив Столтенберг.

Він зазначив, що якби НАТО надало Україні значнішу військову допомогу після анексії Криму Росією, можливо, вдалося б уникнути повномасштабного вторгнення, яке сталося через вісім років.

Проте Україна не була єдиним викликом для Столтенберга. У своїй автобиографії він підкреслив, що коли Дональд Трамп вперше зайняв пост президента США, у нього виникали побоювання щодо можливого розпаду альянсу.

"На саміті НАТО 2018 року, де Трамп фактично заявив про намір вийти з альянсу, я був занепокоєний тим, що стану генеральним секретарем, який курируватиме кінець...", - поділився Столтенберг.