Майдан, який нині практично забутий: центр Києва на старовинних фотографіях вражає своєю елегантністю.

Ділимося спогадами про те, яким був Майдан до того, як його охопили реконструкції.

Серце столиці виглядало зовсім інакше сімдесят років тому. Ретро-знімок 1954 року демонструє те, що зараз відоме як Майдан Незалежності, в абсолютно іншому світлі - це був спокійний простір з затишними алеями, яскравими клумбами та величними ліхтарями, де відчувався настрій прогулянок, а не мітингів.

Світлина, якою поділилася спільнота "Ретро Київ" - не просто ностальгія за "старим Києвом", а нагода побачити, як архітектура, ландшафт і міський дизайн формують наші відчуття від простору. "Телеграф" розповість про це детальніше.

У середині 1950-х років ця територія була відома як площа Калініна, що виконувала роль урочистої візитної картки відновленого Хрещатика. Київ тільки-но починав відновлення після війни, і новий центр мав стати символом сили радянської імперії.

В центрі розташовані стильно оформлені квіткові ансамблі та доглянуті трав'яні покриття. Цей простір більше схожий на міський парк, аніж на потенційний майдан для історичних подій. Розкішні клумби яскраво демонструють, наскільки контрастували візуальні традиції минулого з нинішніми.

Перше, що впадає в око на світлині, - масивний кований ліхтар із кулястими плафонами на передньому плані. Важкі бронзові форми з рослинним орнаментом відсилають до популярної тоді концепції "міста-палацу". Сьогодні такі ліхтарі - рідкісні артефакти "сталінського Києва", майже зниклі після численних реконструкцій.

На фоні можна побачити відновлені будівлі Хрещатика, що вирізняються своїми характерними вежами, колонами та елегантними карнизами. Головну вулицю реконструювали як приклад "соціалістичної столиці", з широкими проспектами та симетричними архітектурними фасадами.

Поки що не з’явилася стела Незалежності, підземний торговий центр "Глобус" чи скляні куполи над виходами з метро. Ця площа є природним продовженням Хрещатика, створюючи зручне місце для прогулянок після відвідування центральної вулиці.

Люди на зображенні не намагаються позувати для камери - вони просто насолоджуються своїм буденним життям. Хтось прогулюється парою по алеї, інші переходять вулицю, а дехто затримався біля квіткової клумби. Їхній одяг характерний для середини 1950-х років: легкі сукні та стримані костюми.

Транспортний рух виглядає значно більш спокійним у порівнянні з сьогоднішнім днем. Лише кілька автомобілів та тролейбусів не панують над пішоходами, а скоріше відображають епоху, коли автівки ще не визначали ритм життя в центрі міста.

Ця картина звичайної прогулянки має особливу цінність, адже вона відкриває новий вимір простору, який сьогодні асоціюється переважно з величними історичними моментами — від студентських протестів 90-х до Революції Гідності в 2013-2014 роках. Для киян 1954 року це була просто гарна нова площа, куди приємно було вийти "в світ".

Сьогодні складно впізнати в цьому спокійному "міському саду" з ідеальними клумбами Майдан Незалежності - символ українського опору та свободи. Але саме така багатошарова історія робить це місце особливим. Кожна епоха залишала тут свій відбиток: від імперської архітектури до простору громадянського протесту, перетворюючи центр Києва на справжній пыдручник української історії.

Перш ніж "Телеграф" ділився спогадами про легендарний київський готель у старовинних фотографіях, відомий ресторан, що функціонує там уже три десятиліття, пропонує одні з найпривабливіших видів на нічне місто.