Тижневі масові атаки: Жданов нагадав про загрози та труднощі з протиповітряною обороною.

У ніч з 22 на 23 червня Росія здійснила потужний ракетний і дроновий напад на Київ. Було використано 352 безпілотники та 16 ракет різних категорій. Внаслідок цього удару частково зруйнувався житловий будинок. На даний момент відомо про вісім загиблих, і пошукові роботи продовжуються. Це вже друга атака за короткий проміжок часу, що вразила цивільні об'єкти столиці, призвівши до численних жертв.

Чи здатна Росія продовжувати завдавати настільки потужних ударів з такою ж інтенсивністю? Чому ми спостерігаємо настільки жахливі наслідки атак і чому системи протиповітряної оборони не в змозі знищити всі ворожі ракети? Про це в інтерв’ю для сайту ТСН.ua поділився думками військовий експерт Олег Жданов.

Повітряні сили повідомили, що в ніч з 22 на 23 червня ворог здійснив напад, використовуючи 368 літальних апаратів.

Основний напрямок удару -- Київ. Протиповітряна оборона знешкодила 354 засоби повітряного нападу. 158 збито вогневими засобами, 196 -- локаційно втрачені.

За попередніми даними, не вдалося збити:

Зафіксовано прямі влучання у шести локаціях, а також падіння збитих уламків на 25 локаціях Києві та області.

За інформацією Олега Жданова, військові сили Росії почали здійснювати масштабні напади раз на тиждень і здатні підтримувати цей темп.

Це дозволяють темпи виробництва безпілотників. РФ вийшла на цифру близько 170 одиниць різних типів на добу. Схожа ситуація і з ракетами.

"У суботу ми ознайомилися з даними, які опублікувало наше Головне управління розвідки. Вони налічують 500 балістичних ракет "Іскандер". Якщо врахувати, що їх використання становить 4-5 ракет на тиждень, то цього запасу вистачить приблизно на 100 тижнів, що еквівалентно майже двом рокам. Крім того, у них є 300 крилатих ракет "Іскандер", 400 "Калібрів", а також 150 ракет "Кинжал", якщо говорити про аеробалістичні системи. Ще 60 ракет КН-23 виробництва Північної Кореї також входять до їхнього арсеналу. Вони продовжують їх виробництво, незважаючи на санкції. Таким чином, ситуація з ракетами на сьогодні виглядає досить оптимістично," -- зазначає Олег Жданов.

Він додає, що сьогодні було застосовано мало ракет, порівняно зі звичайними масованими ударами, коли РФ наносила їх раз на місяць.

"А раз на тиждень -- дуже проста методика. Дивіться на витрату, на кількість застосування дронів. Якщо менше 170, то все, що різниця, це все пішло на склад. Значить за 5-7 днів буде черговий отакий наліт, в якому буде 300-400 дронів ударних і обманок", -- каже Олег Жданов.

Експерт зазначає, що Росія значно підвищила вагу бойової частини дрону "Шахед", майже удвічі. Хоча тепер безпілотник здатен покривати коротшу відстань, його вплив залишається руйнівним, що підтверджують трагічні наслідки, які спостерігаються в Києві та інших населених пунктах.

"Починалося все з 30 кг тротилу, потім було 50 кг, потім 70 кг, а зараз вже близько 100 кг. Вони зменшують дальність за рахунок палива і роблять більш легкою конструкцію, застосовуючи полімери. "Шахед" раніше міг на півтори тисячі кілометрів літати. А зараз він на до тисячі кілометрів, а може і менше -- до 700, але цього вистачає, і 100 кг вибухівки він несе. Тому і такі жахливі наслідки", -- каже Олег Жданов.

Російські військові запускають повітряні цілі поетапно — одна за іншою, через що наша система протиповітряної оборони не завжди встигає реагувати, зазначає фахівець. Окрім того, РФ постійно вдосконалює та модифікує траєкторії польоту.

"Вони підвищили висоту, на якій літають "Шахеди", і це призвело до... Ефективність мобільних вогневих груп наразі не перевищує 40%. Це означає, що фактично більше половини з них не в змозі вразити "Шахед", – зазначає Олег Жданов."

Він зазначає, що, наприклад, кулемет Browning, який використовується для знищення безпілотників, здатен вражати цілі на висоті до 1700 метрів.

"Я тут спостерігаю у себе, прожектори підсвічують безпілотник, але він йде на висоті 3 км. І все. На жаль, дуже дивно, що стільки часу минуло, а ми досі не переозброїли наші вогневі групи на автоматичні гармати ЗУ-23-2, у них 4 км дальність.У мене знайомі волонтери збирають на тепловізійні приціли для мобільних вогневих груп. На четвертий рік війни у нас немає не радіолокаційних... ну вони є, але відсоток їхній мінімальний в складі мобільних вогневих груп. А це ж точність ведення вогню. Навіть якщо ми дістаємо, але треба ж влучити. А якщо радіолокаційний чи тепловізійний приціл, то шансів набагато більше", -- пояснює експерт.

За інформацією Олега Жданова, збройні сили Росії не припиняють використовувати тактику комбінованих атак. Коли дрони "Шахед" починають завдавати ударів по цілях, в цей же час запускаються балістичні ракети та крилаті снаряди.

"Сьогодні крилаті ракети прибули з деяким запізненням, з'явившись лише о четвертій ранку, тоді як основна атака відбувалася приблизно з першої до другої ночі. Найскладнішою ситуацією для нас є те, що різні типи повітряних загроз можуть досягати цілей одночасно," -- зазначає фахівець.

Олег Жданов зазначає, що ми помічаємо зосередженість вогневих атак під час нальотів. Росія вибирає конкретні міста і здійснює цілеспрямовані масовані удари, як це було в Києві сьогодні вночі та минулого тижня.

"Тут немає нічого несподіваного. Вони прагнуть підвищити свою ефективність і домогтися максимальних результатів в аспектах терору — як щодо населення, так і знищення цілей. Ми постійно наголошуємо на необхідності перейти до аналогічної стратегії. Якщо з нашої сторони запускають 100 дронів, то вони мають бути спрямовані на максимум два об'єкти. Вони повинні знищити їх або переобтяжити систему протиповітряної оборони. Ось що вони і реалізують… На жаль, вони реагують набагато швидше і є більш гнучкими в досягненні вогневої ефективності, ніж ми", — зазначає експерт.

На думку Олега Жданова, в Україні може виникнути проблема з ракетами для ППО, якщо Росія буде продовжувати масовані комбіновані атаки в такому ж темпі -- раз на тиждень.

"Якщо ми будемо отримувати постачання в такій частоті, як раз на тиждень або навіть частіше — до п’яти разів на місяць, враховуючи 5-6 день, ми можемо зіткнутися з проблемами у забезпеченні ракет для системи ППО. У нас є два типи комплексів IRIS-T: один з них має малу дальність до 20 км, а інший — середню до 45 км. Проте, тут виникає питання вартості ракет та їх виробництва. Коли на нас націлюється 140 ударних дронів, які не піддаються впливу РЕБ, їх потрібно знищувати. Постачання 140 ракет щотижня — це буде неймовірно дорого, і я не впевнений, чи зможе німецьке виробництво забезпечити таку кількість. Тож для нас це не зовсім оптимістичні новини", — зазначає Олег Жданов.

Раніше Юрій Ігнат, керівник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних Сил України, роз’яснив, чому навіть ракети, які були знищені, можуть викликати значні пошкодження.