Ліванський варіант для України: чи перетвориться "історичне" мирне угоду Трампа на пастку для Києва?

17 квітня стартувало 10-денне припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. Президент США Дональд Трамп вже висловив задоволення з приводу "десятої врегульованої війни" та поділився оптимістичними очікуваннями щодо майбутніх угод з Іраном. Проте для Європи радіти зарано: Росія продовжує атаки на Україну та відкрито загрожує країнам континенту. Водночас Вашингтон фактично проігнорував європейську позицію в процесі вирішення конфлікту на Близькому Сході, що може стати тривожним сигналом для переговорів щодо України.

Gazeta.ua вивчила, як ізраїльсько-ліванське перемир'я може позначитися на перспективах України.

Ліван всього через кілька годин після оголошення перемир'я звинуватив Ізраїль у його порушенні. Проте це не призвело до відновлення бойових дій. В рамках угоди ізраїльські війська залишаються на своїх позиціях у Лівані і зберігають право на "дії, необхідні для самооборони". Єдине суворе обмеження полягає у забороні на наступальні дії.

Дональд Трамп настільки вражений отриманим результатом, що охарактеризував цю подію як "історичну" та вже надіслав запрошення прем'єру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу й президенту Лівану Жозефу Ауну відвідати Білий дім.

На відміну від минулих спроб, цей етап переговорів відзначався відкритістю, а ключовим посередником став Держдепартамент США, представлений Марком Рубіо. Результати були цілком передбачувані, оскільки відсутність представників проіранської організації "Хезболла" вплинула на хід дискусій.

Проте бойовиків, очевидно, інформували про розвиток подій. Представник угруповання Алі Файяд підкреслив, що будь-який ізраїльський удар призведе до зриву угод. Трамп, у своїй характерній манері, "крикнув": "Сподіваюся, що "Хезболла" буде вести себе належним чином". І миттєво оголосив про переговори з Іраном, які відбудуться вже в ці вихідні.

Вперше з 1983 року під тиском Держдепу делегації Ізраїлю та Лівану вийшли на пряму зустріч. Та у сталий мир не вірить ніхто. Ізраїльська армія та сама "Хезболла" закликали жителів півдня Лівану поки не повертатися додому.

Цей досвід є критично важливим для України, оскільки Трамп активно заохочує Київ до безпосереднього спілкування з президентом Кремля Володимиром Путіним. Основною перешкодою залишається ситуація в Донбасі. Щодо угоди в Ізраїлі, залишається незрозумілим, чи охоплює вона території, контрольовані "Хезболлою". Колишній дипломат Ізраїлю Алон Пінкас зазначає, що режим припинення вогню не може вважатися завершеним, доки не буде врегульовано основні питання.

Ключове питання полягає в роззброєнні "Хезболли". Наразі це виглядає як своєрідна "джентльменська угода" від Трампа: бойовики утримуються від нападів в обмін на відмову від вимоги здати свою зброю.

"Знищити "Хезболлу" повністю є неможливим завданням, адже ця організація є невід'ємною частиною шиїтської громади", - зазначає спеціальний представник президента США в Сирії Том Баррак.

Він вважає, що державам слід знайти "модель співжиття", в якій не буде визначених переможців і програвших.

Китай та Росія вітали укладення угоди, проте Кремль, через речника Дмитра Пєскова, обережно висловив надію на те, що бойові дії не поновляться. У той же час жителі прикордонних ізраїльських населених пунктів переживають важкі часи. Згідно з угодою, вздовж річки Літані створюється 10-кілометрова зона безпеки, проте голова ради Маале-Йосеф Шімон Гетта вважає, що це не приносить ніякої користі, а лише ставить людей під загрозу ударів.

Путін також пропонує Україні створення подібної "буферної зони", як це було в Донбасі.

Хоча Київ не підтримує концепцію буферної зони, нещодавні досягнення (навіть якщо й тимчасові) на Близькому Сході можуть змусити Трампа швидко повернутися до цієї ідеї. Незважаючи на тимчасову паузу в офіційних переговорах, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже не відкидає можливість проведення прямого саміту між президентом України Володимиром Зеленським і Путіним у Туреччині.

Свідченням наближення вирішення конфлікту є посилення тиску з боку Трампа на Росію: запровадження нафтових санкцій та заборона для російських суден заходити в американські порти. У відповідь Москва вдається до погроз, зокрема, здійснюючи запуск ракети "Союз 2.1б" для Міноборони та натякаючи на можливі атаки на Фінляндію та країни Балтії через заяви Шойгу.

На Європу тиснуть і Штати, попереджаючи про затримки зброї, що гальмує створення "європейського НАТО". Керівник Генштабу Бельгії Фредерік Вансін взагалі прогнозує завершення війни лише у 2030 році.

Посол України у США (2015-2019 рр.) Валерій Чалий впевнений: щоб європейці стали реальними учасниками переговорів, вони мають стати суб'єктними.

"Їм потрібно зробити щось, без чого переговори були б неможливі. Наприклад, якби частина їхніх Збройних сил уже була на нашій території", - каже дипломат.

Основний висновок, який Київ може винести з ситуації в Бейруті, полягає в тому, що спочатку необхідно досягти справжнього припинення бойових дій, а вже потім переходити до переговорів. Трамп озвучив цю вимогу для Близького Сходу, і Україні слід прагнути до аналогічної умови, щоб не надати Росії можливості для маніпуляцій, зазначив Чалий.