Ленд-ліз у європейському стилі: Європейський Союз прагне змусити Росію компенсувати витрати на війну.

ЄС обговорює створення нового механізму підтримки України - "репараційного кредиту" за рахунок заморожених активів РФ. Проте ця ініціатива вже стикається з опором. УНІАН дізнавався, чи має ідея такого кредиту шанс на втілення у життя.

Наближається четверта річниця повномасштабної війни Росії проти України. Вже не лунають прогнози щодо скорого завершення активної фази бойових дій. Навпаки, міжнародні партнери та донори вже погіршили свої прогнози щодо української економіки, припустивши, що війна триватиме увесь 2026 рік. І в цих умовах Україна продовжує потребувати фінансової та воєнної підтримки, які обіцяли допомагати "стільки, скільки знадобиться".

Фінансування України, а також придбання зброї, стали головним завданням для Європейського Союзу після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про припинення будь-якої безкоштовної допомоги нашій країні. У зв'язку з цим, європейські партнери повинні знайти альтернативні шляхи для фінансування цих поставок у межах своїх зобов'язань підтримувати нашу націю.

Досі для фінансування України залучалися доходи від заморожених російських активів, проте тепер аналізується новий варіант - так званий кредит на репарації.

"Все дуже просто: або ми використовуємо гроші агресора, або нам доведеться використовувати власні гроші (для допомоги Україні, - УНІАН). Не питайте мене, чому я віддаю перевагу", - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Наприкінці вересня закордонні засоби масової інформації повідомили про те, що в Європейському Союзі ведуться дискусії щодо можливості використання заморожених російських активів для надання "репараційного кредиту" Україні. Основною метою цієї ініціативи є забезпечення стабільного фінансового ресурсу для Києва в умовах війни, а також направлення коштів на придбання озброєння в Європейських країнах.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила новий план, згідно з яким Україна розпочне виплату позики лише після отримання компенсацій від Росії за збитки, заподіяні війною. Попередньо оцінюється, що обсяг кредиту становитиме 140 мільярдів євро, а остаточна сума буде узгоджена з Міжнародним валютним фондом після аналізу фінансових потреб України на 2026-2027 роки.

Справа в тому, що більша частина російських активів на суму близько 210 мільярдів євро, що зберігаються в Європі, знаходиться в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. І 175 мільярдів євро вже досягли терміну погашення та перетворилися на готівку, яка може стати основою для кредиту.

Хоча на перший погляд все виглядає привабливо і обнадійливо, очікувано ця ініціатива зустріла опір з боку ряду країн Європи. Як і зазвичай, причини криються у тривогах, що постійно турбують європейців.

Так, на неформальному саміті лідерів Євросоюзу 1-2 жовтня у Копенгагені остаточного рішення щодо кредиту ухвалено не було. Франція та Люксембург висловили занепокоєння правовими наслідками, тоді як Бельгія наполягає на розподілі ризику між усіма країнами та правовому захисті від можливих позовів Росії.

Все ж, учасники саміту вирішили продовжити обговорення цього питання. Як підкреслила Урсула фон дер Ляєн, країни, які мають інтерес, "повинні значно глибше опрацювати повну пропозицію".

Думає Європа також і над тим, як захистити цей крок від потенційного блокування з боку путінських посіпак - на кшталт угорського прем'єра Орбана, адже рішення ЄС вимагають одностайності у блоці. За словами Валдіса Домбровскіса, ЄС вивчає механізми, щоб санкції проти Росії не могли бути заблоковані рішенням окремих держав-членів.

Якщо держави все ж зможуть знайти спільну мову, одним із центральних аспектів стане визначення цілей – на що саме Україна матиме можливість витратити ці фінансові ресурси. Це питання викликає активні дебати, і наразі досягти консенсусу в цьому питанні не вдалося.

Європейські лідери схиляються до думки, що фінансові ресурси будуть спрямовані на придбання озброєнь у виробників з Європи. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що ці кошти повинні використовуватися виключно для купівлі зброї. Франція також виступає за те, щоб ці закупівлі здійснювалися у європейських компаній. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що "частина цього кредиту" повинна бути витрачена на "закупівлі в Європі та з європейськими партнерами".

Проте Україна переконана, що Київ повинен самостійно ухвалювати рішення щодо використання фінансів.

"Важливо мати різноманітні підходи. Ми повинні не лише забезпечити фінансування безпеки та оборони, але й закрити бюджетний дефіцит. Соціальні зобов'язання українського уряду перед людьми, такі як пенсії та зарплати для працівників бюджетної сфери, також потребують уваги," - зазначив заступник міністра фінансів України Олександр Кава.

Станом на зараз відомо, що ЄС намагатиметься досягти політичної домовленості щодо використання цих активів на саміті лідерів у Брюсселі, що відбудеться вже 23 жовтня. Але це лише перший крок. І навіть якщо саміт завершиться результативно, додаткові гроші на наступний день не виділять. Однак, якщо лідери ЄС цього тижня подолають свої страхи і домовляться, ЄС розпочне роботу над юридичною пропозицією щодо механізму виділення грошей до другого кварталу наступного року.

На даний момент концепція репараційного кредиту залишається темою для дискусій, у яких учасники висловлюють численні сумніви та різні думки щодо методів і цілей використання фінансових ресурсів з Росії.

Одним із основних чинників, що викликають невпевненість, є побоювання європейських керівників стосовно потенційних юридичних вимог з боку Росії. Проте експерти вважають ці страхи безпідставними.

Експертка "Київської школи економіки" Анна Власюк зазначає, що Росія не зможе подати позов проти країн ЄС у зв'язку з мобілізацією, конфіскацією активів або наданням "репараційного кредиту" Україні. Вона пояснює це тим, що не існує жодного міжнародного договору, який би надавав юрисдикцію міжнародному суду щодо таких спорів стосовно Росії.

За її словами, міжнародний суд ООН дуже уважно дивиться на кожну справу, яка приходить, і аналізує, чи може взяти її до розгляду, виходячи із положень конкретного договору.

"Існують ситуації, коли суд відмовляється приймати справу, навіть якщо є відповідний договір, який передбачає звернення до міжнародного суду ООН. Однак, суд вважає, що конкретне питання не підпадає під дію цього договору, внаслідок чого він відхиляє можливість розгляду справи. Таким чином, згідно з моїм аналізом та аналізом колег, ми не маємо жодного іншого договору, який би надавав Росії право подавати позов до Міжнародного Суду ООН," - зазначила Власюк.

Американський юрист Джеймісон Файерстоун підкреслив, що уявлення про загрози для фінансової системи Європейського Союзу, спричинені використанням російських фінансів, є безпідставними.

Він зазначив, що нова ініціатива щодо репараційних кредитів не передбачає вилучення готівки у Росії, а базується на використанні коштів банку Euroclear, який наразі має заморожені активи. За його словами, планується замінити 176 мільярдів євро, що зберігаються в Euroclear, на облігації, які емітуватиме Європейський Союз або його держави-члени.

"Ми не вилучаємо жодних активів ані в Euroclear, ані в Росії. Баланс Росії в Euroclear залишається таким же, як і сам баланс Euroclear. Ніхто нічого не втрачає", - акцентував увагу Файерстоун.

Він підкреслив, що ключовою перепоною для реалізації плану є вимога з боку Бельгії та Euroclear щодо компенсації можливих збитків за ризики, які вони можуть взяти на себе. Однак експерт впевнений, що цей план не несе жодних додаткових ризиків для жодної зі сторін.

У свою чергу, Брюссель дещо пом'якшив свою риторику щодо можливості надання "репараційного кредиту" Україні останнім часом, проте досі зі своїми побоюваннями розлучитися не може.

"Якби існувало просте і ефективне рішення, що усуває всі ризики та надає надійні гарантії, його вже давно впровадили б не лише в Бельгії, а й в усій міжнародній спільноті. Ми не є опозицією, але вказуємо на необхідність юридичної бездоганності у використанні російських активів, щоб уникнути ризиків для фінансової системи Європейського Союзу. Не повинні завдавати собі більше шкоди, ніж агресору", – підкреслив посол Бельгії в Україні Люк Якобс 17 жовтня.

Партнери активно вивчають можливості використання російських фінансів, проте Україна має свої власні погляди на потенційну позику. Це цілком зрозуміло, враховуючи, що уряд планує збільшити всі бюджетні витрати у 2026 році, включаючи соціальні, при цьому залишаючись без чітких гарантій щодо джерел їхнього фінансування. Складається враження, що під час розробки проєкту головного бюджету країни Кабінет Міністрів вже враховував можливість отримання "російських" грошей.

На зустрічі G7 Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив, що "кредит на репарації" повинен стати ключовим механізмом для задоволення фінансових потреб України починаючи з наступного року.

За його інформацією, незадоволені потреби в зовнішньому фінансуванні на період 2026-2027 оцінюються приблизно у 60 мільярдів доларів. Головним фактором цієї "прогалини" є триваючі активні військові дії. Крім того, нещодавні російські удари по енергетичній інфраструктурі створюють додатковий тиск на фінансову систему.

"Механізм, що передбачає використання заморожених активів Російської Федерації, повинен стати ключовим елементом у фінансуванні потреб України в 2026-2027 роках. Міністр наголосив на необхідності, щоб цей інструмент був безумовно доступним для України та гнучким у виборі напрямків витрат."

Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра зазначила, що в разі погодження Європою репараційного кредиту Україна хоче використати ці кошти, у першу чергу, для фінансування оборонних потреб, відновлення енергетичної інфраструктури та виплат компенсацій постраждалим.

"Це практичний механізм тут і зараз, він дає нам змогу фінансувати критичні оборонні потреби, поки триває війна. Також це про майбутні компенсації для українців та всіх, хто постраждав. Адже Україна займає позицію, що частина "репараційного кредиту" має йти на військові потреби, на закупівлю зброї. Але частина має також забезпечити відновлення енергоінфраструктури і також виплати компенсацій постраждалим", - сказала Мудра, додавши, що наразі створюється правова база для виплати цих компенсацій, а компенсаційна комісія запрацює не раніше 2027 року.

Заступниця керівника ОП наголосила, що Україна повинна мати автономію у визначенні цільового використання цих коштів, адже ми краще знаємо потреби фронту.

Вона вважає, що в найближчій перспективі необхідно створити поетапну стратегію для використання активів, а також завершити всі юридичні, економічні та політичні питання, пов'язані з цим кредитом. Мудра підкреслює важливість залучення до процесу країн за межами Європейського Союзу, зокрема Канади, Японії, Великої Британії, Австралії та Швейцарії.

"Ми розробляємо правовий механізм, який дозволить примусити Росію виконати зобов'язання щодо виплати компенсацій. Це стане засобом для реалізації примусового стягнення з усіх російських активів для покриття репарацій," - зазначила вона.

Незважаючи на амбітні наміри України та ЄС щодо "репараційного кредиту", ця ініціатива наразі залишається лише предметом обговорень. Причини цього – численні розбіжності та побоювання серед партнерів. Попри оптимістичні висловлювання деяких представників, перспектива реалізації цих планів поки що виглядає невизначеною.

Зокрема, песимізм щодо можливості отримання цих коштів випромінює економіст Олег Пендзин.

"Бельгія наразі категорично виступає проти цього. Вона виступає як ключовий тримач заморожених активів Російської Федерації. Планувалося, що Україні буде надано 140 мільярдів євро, які повинні будуть погашені за рахунок майбутніх репарацій, які Росія, теоретично, могла б виплатити Україні після завершення активних бойових дій. Однак бельгійські представники зазначають, що питання репарацій є вкрай невизначеним," - відзначає Пендзин у коментарі для УНІАН.

Експерт додає і щодо острахів бельгійців перед російськими позовами:

"Урсула фон дер Ляєн зазначає, що це не означає конфіскацію активів, а Бельгія відповідає, що взагалі немає механізму позасудової конфіскації, а суду немає. На сьогодні умовно є розгляд питання щодо трибуналу в Гаазі, але воно не швидке і з ним пов'язано багато юридичних моментів", - зазначив економіст.

Пендзин зауважив, що Франція також не підтримує ідею репараційного кредиту. Натомість вона пропонує випустити облігації з нульовим купоном для України, які будуть розподілені серед держав Європейського Союзу. Погашення цих облігацій планується здійснити за рахунок залучення коштів у майбутньому або ж з боку України після завершення конфлікту.

Більше того, відповідно до чинного плану Європейського Союзу, Україна не зможе отримати ці фінансові ресурси безпосередньо, зазначає економіст.

"Європейські країни повинні забезпечити фінансування для придбання американської зброї для України в рамках НАТО, і кредит на репарації міг би стати основою для формування фінансового пакету для цієї мети. У будь-якому разі, ці кошти не надійдуть безпосередньо в Україну, а будуть надані у вигляді військово-технічної допомоги," - зазначив він.

Проте, незважаючи на існуючі скептичні настрої, інвестиційна група ICU переконана, що схвалення кредиту на репарації стане вирішальним чинником для макрофінансової стабільності України. З їхніх слів, український уряд має майже абсолютну впевненість у отриманні цих фінансових ресурсів.

"Представники українського уряду впевнені, що цей кредит отримає схвалення, проте терміни його реалізації поки що залишаються невизначеними", - зазначають у компанії.

Експерти відзначили, що якщо кредит буде підтверджено, Україна матиме гарантії, які забезпечать задоволення її фіскальних потреб, навіть якщо ситуація з війною затягнеться. Ці гарантії є критично важливими для країни. Крім того, отримавши кредит, Національний банк України зможе повною мірою контролювати валютний ринок і обмінний курс протягом наступних кількох років.

"Недолік кредиту полягає в тому, що російські активи мали бути залучені для фінансування відновлення України після завершення війни. Проте, у зв'язку з відсутністю інших джерел фінансування, Україні та ЄС не залишається нічого, окрім як розпочати використання російських коштів вже сьогодні", - зазначили в ICU.

...Незважаючи на юридичні складнощі та політичні суперечки, ідея репараційного кредиту може стати важливим механізмом підтримки України, хоча поки що - лише теоретичним. Він дозволить ефективно використовувати заморожені російські активи, в першу чергу, для закупівлі озброєння, відновлення енергетики та виплат постраждалим, формально залишаючи власність РФ і мінімізуючи ризики для ЄС.

Найголовніше в даний момент - це щоб європейські партнери подолали свою звичну обережність, досягли консенсусу в цьому питанні, визначили пріоритети у використанні коштів та створили надійну юридичну базу. Саме цей кредит може стати реальним джерелом фінансування оборонних витрат і соціальних потреб України сьогодні, а також підготувати ґрунт для майбутніх репарацій від Росії.