Крим не підлягає дискусії: фахівець роз'яснив, чому Україна не має наміру повертати півострів під контроль окупантів.

Пропозиції Сполучених Штатів щодо мирного врегулювання з Росією в обмін на певні українські території, ймовірно, не отримають підтримки з боку українського керівництва. Зокрема, Крим має велике стратегічне значення як для України, так і для Росії.

Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов поділився своїми міркуваннями з "ФАКТАМИ". Він зазначив, що ситуація навколо Криму виходить за рамки суто військових питань; для Кремля цей півострів є також важливою ідеологічною базою, знаряддям зовнішньої політики та складовою інформаційного контролю.

Оскільки глава Росії прагне закарбувати своє ім'я в історії як "збирач земель" і сформувати імідж лідера, що "відновив Крим", економічні фактори вже давно відійшли на другий план. У цій ситуації основним є символіка та утримання влади.

"Хочу зазначити, що для Росії Крим в першу чергу є військовою базою на Чорному морі. Протягом останніх років країна-окупант збудувала в анексованому Криму численні оборонні споруди, перетворивши півострів на одну з найбільш укріплених територій. Окопи завдовжки в десятки кілометрів були викопані навіть на кримських пляжах," – зазначає співрозмовник.

Водночас, за словами Дмитра Снєгірьова, морська складова російської присутності суттєво ослабла -- багато кораблів Чорноморського флоту було знищено, а рівень контролю росії у морі впав до історичного мінімуму. Оцінка британської розвідки підтверджує: флот майже втратив боєздатність та стратегічне значення.

Однак залишається сухопутна компонента -- розгалужена інфраструктура. Зокрема військові аеродроми. Саме вони дозволяють росії підтримувати угруповання окупаційних військ у Херсонській та Запорізькій областях. Також Крим для рф -- це інструмент постійної політичної присутності та контролю над Чорноморським регіоном, що дозволяє москві впливати на безпеку України, Туреччини, Болгарії та Румунії.

Крим важливий і для Туреччини, яка традиційно вважає Чорноморський регіон зоною свого впливу. Анкара проводить політику "м'якої сили" та бачить Крим елементом власної історичної та геополітичної присутності.

До анексії Крим був важливим геополітичним елементом для України. Його портова інфраструктура, суднобудівні заводи та стратегічні об'єкти надавали можливість Києву займати одну з провідних позицій у Чорноморському регіоні. Нині ж втрата Криму призвела до втрати контролю над певними частинами морського простору та обмежила доступ до важливих морських комунікацій.

Країна-агресор, в свою чергу, після анексії Криму отримала стратегічну військову платформу для наступальних дій на півдні України. З 24 лютого 2022 року Крим перетворюється на ключову військову базу для російських військ, які розпочали повномасштабну агресію. Ворог використовує півострів як важливий пункт для розміщення своїх сил, включаючи авіацію, флот та артилерію. Зокрема, Чорноморський флот Росії має свою базу в Севастополі, що надає йому можливість контролювати акваторію Чорного моря та впливати на судноплавні маршрути в регіоні, — зазначає експерт, коментуючи військову значимість півострова.

Крим перетворився на ключовий транспортний центр для переміщення російських військових сил і техніки. Завдяки Кримському мосту, який з’єднує півострів із Росією, противник міг безперешкодно постачати зброю, боєприпаси, продукти харчування та інші важливі ресурси своїм підрозділам, які діяли на півдні України, зокрема у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.

Одночасно, за словами керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, з військової перспективи повернення Криму є значно простішим завданням, ніж відновлення контролю над Донбасом, де довжина фронту перевищує 1000 км, а глибина становить більше 200 км. "У Криму існує лише дві можливості для входу — з боку Росії та з нашого: через Кримський міст і сухопутний перешийок", — зазначив він.

На його переконання, відновлення контролю над півостровом можна порівняти з військовими діями: з боку Росії це реалізується через знищення інфраструктури, тоді як з нашого боку застосовується тиск. "Таким чином, Крим залишиться в ізоляції", — стверджує керівник ГУР.

Мова йде про те, що російські військові, які знаходяться на анексованому півострові, значною мірою залежать від логістичних маршрутів. Логістика окупантів включає в себе Чонгарський перешийок і Керченський міст. Таким чином, ці два елементи фактично підпорядковані вогневому контролю Збройних Сил України.

Достатньо відрізати Крим від логістики, і він стає островом. У росіян виникнуть колосальні проблеми зі світлом, водою та постачанням. Тут варто згадати про корупційні програми російського уряду на території окупованого півострова. Програма опріснення води, яка коштувала російському бюджету близько 48 млрд рублів. Вона була офіційно визнана провальною, але бюджетні гроші освоїли. Друга програма -- це так званий енергоміст, який був дуже затратний навіть для російського бюджету і показав всю свою неефективність.

Проте, терміни звільнення Криму та інших захоплених територій безпосередньо залежать від модернізації Збройних Сил України та надходження новітніх зразків високотехнологічної зброї. Це підкреслює експерт, вказуючи на безпосередній зв'язок між цими факторами. Як тільки ми отримаємо достатню кількість засобів ураження, які, що важливо, перевершують російські зразки за своїми тактико-технічними характеристиками, ми зможемо розпочати планування операцій з деокупації Автономної Республіки Крим.

"Я вважаю, що будь-які компроміси стосовно Криму є неприпустимими. Це є критично важливою позицією не лише для України, але й для наших союзників," -- зазначив Дмитро Снєгірьов.