Корисний агресор: Як конфлікт із Трампом переосмислив виборчу тактику Банкової.

"В Україні відбудуться вибори. Так, це вже узгоджено. Вибори в нашій країні неминучі."

Ця впевнена і недвозначна заява спецпредставника і близького друга президента США Стівена Віткоффа в інтерв'ю 22 березня розворушила давно приспаний політичний процес в Україні.

Чиновники виявили занепокоєння, оскільки більше не можуть заперечувати, що питання виборів стало темою переговорів зі Сполученими Штатами. У той же час, представники опозиції та можливі нові гравці на політичній арені раптово усвідомили, що зміна влади може відбутися значно швидше, ніж вони очікували, що створює ризик для них залишитися осторонь цього процесу.

Окрему іскру до цієї ситуації додала стаття у виданні The Economist, в якій стверджується, що команда президента Володимира Зеленського активно розробляє плани на можливі вибори, які можуть відбутися вже влітку 2025 року.

Отже, "Українська правда" вирішила дослідити, чи дійсно в уряді готуються до невідкладних виборів, які саме — президентських чи парламентських. Також важливо зрозуміти, як публічний конфлікт Зеленського з Трампом може вплинути на його шанси на переобрання.

У статті, згаданій раніше в The Economist, зазначалося, що в середині березня Володимир Зеленський, президент України, провів зустріч у своєму офісі, під час якої доручив своїй команді розпочати підготовку до виборів.

У співбесідників УП, що оточують президента, немає бажання давати чіткі відповіді щодо цієї зустрічі, проте вони не заперечують, що підготовка до неї дійсно ведеться.

"Може, і була якась зустріч. Але зараз ніхто нічого системно не робить. От просто немає людини, яка б збирала якісь штаби чи великі робочі групи, яка б казала, що от ми робимо те і те, ви біжите сюди, говоримо оце, мочимо оцих. А президенту поки явно не до цього. Тому щось відбувається, але реальною підготовкою це не назвеш", - переконує один із поінформованих членів команди Зеленського.

На Банковій зараз іде не так реальна робота з організації виборів, як пошук гранд-наративу для них.

Для того щоб визначити сценарій майбутнього виборчого процесу, команді президента слід спочатку відповісти на три ключові запитання:

Дослідження роботи владної команди, про яку буде йдеться далі, свідчить про те, що на Банковій наразі вирішили надати Зеленському умови для зручного ведення кампанії та здобуття перемоги. Чи скористається президент цим шансом – це вже його особистий вибір.

Принаймні, влада повинна зрозуміти, що лідер присутній і активно бере участь у процесах. Без цього усвідомлення досягти від системи ефективності та відданості буде надзвичайно важко.

Що стосується питання послідовності виборів, то, за даними УП, у Банкової є переконання, що найбільш ефективним сценарієм збереження влади буде стрімка президентська кампанія.

Цей варіант зменшує можливості конкурентів нинішнього президента, які будуть допущені до виборів, щодо організації своїх кампаній. Перемога Зеленського на виборах стане чудовою основою для старту виборчої кампанії до Верховної Ради. Малі та нові партії, які знаходяться на межі проходу до парламенту, буде простіше інтегрувати у свою політичну структуру, якщо Зеленський залишиться в ролі впливового президента.

Ще донедавна найважчим питанням було: як взагалі виграти вибори? За рахунок чого добитися приросту рейтингу?

Ні конфлікт з Путіним, що раніше об'єднував українців навколо президента, ні відкритий наступ на Порошенка із запровадженням санкцій не призводять до суттєвого зростання популярності Зеленського.

Як пояснює в розмові з УП один із впливових українських політтехнологів, коли війна знову стала рутиною, частина виборців створила собі образ "ідеального лідера" в особі Залужного, частина пішла шукати інших героїв, а в Зеленського не лишилось ресурсів для внутрішнього росту.

На початку лютого фахівці з комунікацій з Офісу Президента не могли знайти жодної дієвої стратегії, здатної допомогти Зеленському змінити тривалу негативну динаміку його рейтингів.

Аж поки 28 лютого не стався скандал в Овальному кабінеті з президентом США Трампом. Попри катастрофічність тієї ситуації для двосторонніх стосунків між державами, вона мала несподіваний ефект для Зеленського-політика.

Сталася ситуація, яку можна назвати "об'єднанням навколо національного символу": українці усвідомили серйозну загрозу з боку Трампа - він намагається підкопати не лише Зеленського, а й кожного з них. Тому необхідно залишити осторонь всі розбіжності та зібратися разом. Як наслідок, президент миттєво підняв свій рейтинг та отримав підтримку від медіа, адже важко критикувати того, проти кого виступає зовнішній ворог, - коментує УП один з політичних консультантів, який раніше співпрацював з Офісом президента.

Публічно жодна соціологічна компанія після сварки ще не публікувала президентських рейтингів, але показували дані про рівень довіри. Із них можна оцінити загальну зміну електоральної динаміки.

Відповідно до новітніх даних КМІС, у березні підтримка Зеленського зросла на 12% у порівнянні з початком лютого, досягнувши 69%.

Водночас, згідно з інформацією, наданою КМІС, враження про Трампа зазнало вражаючих змін. У грудні 2024 року 51% українців вважали його президентство позитивним, а вже в березні 2025 року 73% висловили думку, що його політика негативно вплинула на Україну.

Здебільшого така зміна - це природна реакція на агресивну риторику Білого дому. Але частково її ескалюють і різного роду "надавачі оральних послуг" ОП, типу Іванових-Петрових і решти "сідорових", які в прямому сенсі слова посилають Трампа відомо куди, іменують "рудим піда*асом", "гопніком" тощо.

Єдина проблема ефекту "єднання навколо прапора" в тому, що ніхто не може точно спрогнозувати, наскільки тривалим буде його дія. Тому, з погляду технологів Банкової, найбільш логічним кроком було б, якщо уже проводити вибори, то робити це максимально швидко.

Загалом, підготовка до виборів - це не той процес, який можна зробити силами 5-6 менеджерів і від усіх приховати.

Принаймні тому, що для організації виборів після війни потрібно буде внести зміни до виборчого законодавства. Про це детально розповів голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко в інтерв'ю для "Української правди".

Необхідність змін до закону зумовлена не лише технічними аспектами, знищенням інфраструктури та міграцією виборців, а й ще одним важливим фактором - термінами та порядком проведення виборів.

Якщо залишити в силі поточний закон, то відразу після завершення воєнного стану Центральна виборча комісія організує парламентські вибори, кампанія для яких триватиме 60 днів. У свою чергу, Верховна Рада визначить дату президентських виборів, для яких кампанія триватиме 90 днів. Для чинної влади, як уже зазначалося, надзвичайно важливо спочатку провести президентські вибори.

В даний час Центральна виборча комісія спільно з експертами працює над змінами до виборчого законодавства. Після цього ці ініціативи потрібно буде пройти через відповідний комітет у Верховній Раді, а потім зібрати депутатів для голосування в двох читаннях. Це вимагатиме залучення великої кількості людей. Однак, як повідомляють співрозмовники УП з усіх згаданих інституцій, наразі немає жодних суттєвих зрушень в цьому напрямку.

Навіть у фракції президента й гадки не мають, що і в якому ключі готується.

"На Банковій наче щось відбувається, наче як до якихось виборів готуються. Але депутатам ніхто нічого не пояснював", - переконує співрозмовник-"слуга".

"Яке може бути обговорення виборів, якщо навіть щодо мирних переговорів парламент залишається в інформаційній темряві? Порошенко та інші депутати нещодавно порушили порядок денний засідання, вимагаючи надати хоч якусь офіційну інформацію. Але зрештою залишилися без відповіді – Стефанчук просто закрив засідання", - висловлює своє обурення один з депутатів у бесіді з УП.

Президентська фракція та партія обережно дистанціюються від усіх політичних ініціатив. Це вже доходить до кумедної обережності.

Ще з осені 2024 року, офіційна лідерка партії "Слуга народу" Олена Шуляк висловлювала готовність залишити свою посаду. Керівництво політичної сили також розглядало можливість її заміни, але...

"Все було підготовлено для того, щоб призначити Мішу Федорова на пост голови партії. Проте жодних дій не відбувається. Як тільки ми спробуємо здійснити якісь кроки, всі одразу почнуть кричати: 'Ось, влада готується до виборів!'. Це нам зовсім не потрібно. Тож ситуація залишилася на місці", - поділився думками в січні 2025 року один з впливових депутатів СН в інтерв’ю УП.

"Навіть не можна провести якісь технічні зміни в регіональних представництвах чи замінити тих, хто вже давно вибув з політичної ради і нічого не робить. Арахамія постійно наголошує всім: 'Друзі, нічого не чіпайте, інакше все піде шкереберть'. Ось так ми і функціонуємо", - зазначає співрозмовник УП серед представників "Слуги".

Проте певна непубілічна підготовка владної команди до виборів усе ж іде.

Всі розмови про неї впираються у прізвище віцепрем'єра Михайла Федорова. Більшість співрозмовників УП переконують, що саме він наразі намагається провести підготовчу роботу в напрацюванні стратегії тощо.

"Міша залучав фахівців з Іспанії, які насправді є українцями. Він розмірковує, шукає нові рішення. Спробує щось вигадати для партії. Проте це ще не штаби чи регіональна структура, а лише етап пошуку ідей," - ділиться інформацією один із політтехнологів, близьких до Банкової.

На запитання УП про підготовку до виборів Федоров відповів, що наразі його увага зосереджена на війні, і він не впевнений, чи можливі вибори в таких умовах.

У політичний процес на Банковій частково впроваджений відомий ІТ-підприємець Олександр Ольшанський, якого часто називають "батьком українського інтернету". У минулому він відіграв важливу роль у захисті серверів Української правди від атак команди Януковича. Його завдання включає співпрацю з соціологами, що дозволяє йому формувати стратегічні рішення та аналізувати виборчі тенденції.

Ще одним колом осіб, які займаються пошуком нових кадрів для влади, є команда керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. До неї входять віцепрем'єр з питань відновлення Олексій Кулеба і заступник керівника Офісу з регіональної політики Віктор Микита.

Спочатку, після того як у вересні 2024 року Кулеба залишив Банкову і перейшов до Кабінету Міністрів, а Микита отримав призначення в Офіс Президента, між ними розгорнулася боротьба за вплив. Проте згодом Микита знайшов своє місце у "вертикалі" під керівництвом віцепрем'єра. Нещодавно до їхньої команди приєднався й голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко, який активно співпрацює з ними.

У рамках нашої дискусії варто звернути увагу на ініціативу, яку очолює Кулеба - "Пліч-о-пліч". Це інноваційна платформа, що сприяє взаємодопомозі між громадами та містами, де процвітаючі громади надають підтримку тим, хто страждає від наслідків війни, допомагаючи їм у відновленні.

У цій ідеї криється можливість перетворитися, якщо не на нову кадрову основу для оновленої команди Зеленського, то принаймні на якийсь супутній проєкт.

Однак мери та керівники територіальних громад є досить своєрідною групою, яка не піддається легкому формуванню проєктів, що підтримуються владою. Київ уже неодноразово намагався створити "партію мерів", але жоден з цих заходів до сьогодні не призвів до значних результатів.

Вибори можуть стати платформою для новоствореного Міністерства національної єдності під керівництвом Олексія Чернишова. Ця структура була задумана як інструмент для налагодження зв'язку з українцями, що проживають за межами країни, проте реалізація виявилася повільнішою, ніж очікувалося.

По-перше, фідбек від українських емігрантів нічого приємного владі не приніс. Міф про велику підтримку за кордоном так і залишився міфом.

По-друге, концепція створення UnityHub'ів — великих просторів, що поєднують коворкінги, консульські послуги, центри працевлаштування та місця для зустрічей — зіштовхнулася з певним опором. Якщо Німеччина активно підтримує цей проект, то Польща, яка наразі охоплена президентською кампанією, навпаки, гальмує його реалізацію. Місцеві політики не дуже схвально ставляться до зростання української присутності в їхній країні, оскільки це може призвести до формування організованої сили. Таким чином, хоча обговорення тривають, на швидкі результати навряд чи можна розраховувати.

Ну і the last but not the least поміж тих, без кого виборчий процес не обійдеться - Олег Татаров.

Згідно з переконаннями багатьох співрозмовників УП, як з боку влади, так і з боку опозиції, саме під його "загальним науковим керівництвом" здійснюється дослідження, наскільки далеко можна зайти у створенні складнощів для, наприклад, Петра Порошенка, без ризику зовнішнього втручання.

Чи є прийнятним переслідування НАБУ у справах, пов'язаних із Медведчуком? А як щодо "Харківських угод" та російських оперативних записів, що свідчать про "передачу грошей" з Москви? Можливо, це вже вказує на явну зацікавленість?

Однак помиляється той, хто вважає, що діяльність заступника Єрмака обмежується лише Порошенком. Є також мери великих міст і військові лідери. Зовсім скоро на сцені з'являться й представники владної команди, які вже настільки явно задіяні в корупційних схемах в одеських портах чи на запорізьких підприємствах, що відволікти від них увагу стане практично неможливо.

* * *

Неочікувано для багатьох українців, включаючи уряд, провал у Білому домі став новим етапом у визнанні Зеленського серед населення.

Негайно з’явилися особи, які почали стверджувати, що конфлікт у Вашингтоні був ретельно спланований Банковою. Проте, якщо бути відвертими, важко уявити, що одні й ті ж люди можуть вигадавати як "національний кешбек", так і настільки хитромудрий політичний хід.

Проте слід відзначити, що Банкова все ще демонструє вміння оперативно реагувати на виборчі зміни та коригувати свою стратегію відповідно. Завдяки підвищенню підтримки після "агресії Трампа", команда Офісу президента має всі шанси перетворити це на швидку та успішну виборчу кампанію.

Якщо, звісно, у найближчому майбутньому ситуація призведе до проведення виборів.