З 1 січня Кіпр бере на себе головування в Раді Європейського Союзу: які перспективи чекають на Україну?

Від сьогодні Кіпр став головуючою країною в Європейському Союзі. Для України це важливий момент, адже рішення, яке вже давно підготовлене з технічної сторони, але зупинене політичними бар'єрами, має шанс знову потрапити в європейську агенду. Мова йде про започаткування переговорних кластерів у процесі інтеграції в ЄС. Які можливості відкриває Кіпр, цей маленький острів у Середземному морі, для підтримки України — дізнайтеся далі.

З 1 січня Кіпр взяв на себе головування в Раді Європейського Союзу на півроку. Ця інституція відповідає за координацію діяльності країн-членів та визначення політичного порядку денного ЄС на найближчі шість місяців.

Головування не є лише символічною посадою. Країна, яка обіймає цю роль, відповідає за організацію засідань міністрів, веде переговори між столицями та прагне знайти компроміси у найскладніших питаннях, зокрема в контексті подальшого розширення Європейського Союзу.

Для України це головування має особливий контекст. Кіпр став членом ЄС у 2004 році, попри те, що залишається розділеним. Південну частину острова контролює міжнародно визнаний уряд Республіки Кіпр. Північ перебуває під окремою адміністрацією, яку визнає лише Туреччина.

Європейський Союз вважає всю територію Кіпру частиною ЄС, однак застосував певне юридичне рішення. Європейське законодавство тимчасово не діє на тій частині острова, де уряд Республіки Кіпр не здійснює ефективного контролю.

Таким чином, ЄС відокремив питання членства від територіального врегулювання, дозволивши Кіпру приєднатися без очікування остаточного політичного розв'язання конфлікту. Цей прецедент часто згадують як можливу модель для України.

У Брюсселі неодноразово підкреслювали, що приєднання України до Європейського Союзу є стратегічною ціллю, а розширення Союзу стосується безпеки всього континенту. Україна виконала більшу частину вимог і наразі знаходиться в процесі переговорів.

Проте, ключовим етапом залишається створення переговорних кластерів для початку повноцінного процесу вступу, що досі не реалізовано. Головною перешкодою виступає Угорщина. У межах Європейського Союзу подібні рішення можуть бути прийняті лише за умов консенсусу всіх 27 країн-членів. Навіть якщо Єврокомісія надасть позитивні висновки, позиція однієї держави може призупинити весь процес.

У результаті, попри публічну підтримку України з боку Брюсселю, технічно підготоване рішення залишається заблокованим політично, а переговори просуваються лише на підготовчому рівні.

Володимир Зеленський, Глава держави України:

Ми сподіваємося, що найближчі місяці принесуть значні досягнення на шляху України до Європейського Союзу, а також що головування Кіпру стане знаковим моментом, відкриваючи нові можливості для кластерів та інших важливих рішень для України.

У Нікосії заявляють, що розширення ЄС буде одним із пріоритетів кіпрського головування.

Нікос Христодулідіс, президент Кіпру:

Розширення Європейського Союзу є важливим геостратегічним кроком і інвестицією в майбутнє. Це сприяє зміцненню безпеки, стабільності та єдності на континенті. Протягом свого головування Кіпр зосередиться на просуванні цього ключового напрямку.

Отже, для Києва ці півроку є можливістю зберегти питання євроінтеграції в центрі європейських обговорень та спробувати активізувати процес, який фактично вже готовий, але досі залишається під впливом внутрішніх компромісів у Брюсселі.