Група "Техойл" і їхні "лосі": як підставні компанії отримували мільярдні прибутки від тендерів Міністерства оборони та "Укрзалізниці".

Під маскою іноземної бізнесвумен десятки українських підприємств протягом багатьох років отримували державні контракти на мільярди гривень.

Громадянка Беліза Лемб Летрісія Ніколь є власницею численних українських компаній, деякі з яких брали участь у державних тендерах на значні суми - сотні мільйонів гривень. Журналісти з "Антикор" встановили, що ця іноземка виступає номінальним власником цілого ряду фіктивних підприємств, які є типовими "лосями". Ці компанії використовуються для реєстрації проблемних структур, що залучені до тіньових схем.

Однією з найвизначніших компаній, що мають зв'язок з Летрісією, стала ТОВ "АЛС 22" (раніше відома як "Техойл НХ"). Ця фірма була частиною відомої групи "Техойл", яка об'єднувала дев'ять підприємств з подібними назвами: "Техойл Рітейл", "Техойл ТК", "Техойл ЛТД", "Техойл Петролеум", "Техойл Констракшн" та інші.

Всі вони здійснювали свою діяльність з одного офісу, розташованого в серці Києва - на вулиці Ярославів Вал, 5-В. Саме в цьому місці, згідно з інформацією слідства, правоохоронці виявили печатки усіх дев'яти компаній, що свідчить про централізоване управління ними та фіктивний характер їхньої діяльності.

За даними розслідування, з 2016 до 2022 року "група Техойл" виграла тендерів на суму близько 3,75 млрд грн. Серед замовників - Міністерство оборони, Укрзалізниця, Нацполіція, ДСНС та Центральна виборча комісія. Проте значну частину зобов'язань перед держструктурами так і не було виконано.

Одна з афер полягала у поставках фіктивних паливно-мастильних матеріалів. У 2018 році компанія "Техойл ТК" реалізувала філії "Укрзалізниці" паливні талони на значні суми, але частина з них виявилася недійсною. Подібні випадки були зафіксовані також під час постачання пального для Державної служби з надзвичайних ситуацій, Центральної виборчої комісії та Національної поліції.

В окремих випадках постачальники зникали одразу після отримання оплати. Один із епізодів описує передачу підроблених паливних карток комунальному підприємству "Бучасервіс". Покупець заплатив 80 тис. грн, проте невдовзі з'ясувалося, що картки заблоковані. Після цього представники фірми перестали виходити зв'язок.

Розслідування встановило, що багато керівників компаній групи є підставними особами. Вони погоджувалися оформити фірми він, передаючи засновникам копії своїх документів. Частину таких "керівників" оголошено у розшук -- серед них Віталій Пащенко, Олег Мусієнко, Михайло Курочка та Ігор Колодєєв. Всім їм інкримінують шахрайство, участь в організованій злочинній групі та відмивання коштів.

Деякі компанії пізніше переоформлювали нових номіналів. Наприклад, "Техойл ЛТД" переписали на Маю Цип, жінку з Вінницької області, зареєстровану за адресою звичайного сільського будинку. Вона є директором майже 170 підприємств.

Незважаючи на безліч кримінальних справ, покарання зазнали одиниці. Замовники тендерів та посередники, які фігурували у розслідуваннях, часто уникають наслідків. Так, у справі щодо закупівлі палива для Чернігівського центру екстреної медицини суд виправдав директора установи через "нестачу доказів".

Завдяки використанню "лосів" організатори схем перекладають відповідальність на фіктивних власників. Однак, на думку юристів, і номінальні директори, і чиновники-замовники мають нести відповідальність -- адже без їхньої участі такі махінації були б неможливі.

Нещодавно ми повідомляли про те, що правоохоронні органи виявили факти корупції, пов'язані з депутатом-стронгменом Лашиним з Маріуполя.

Інші джерела також інформували про те, що програма «підтримки армії» в Сєвєродонецьку перетворилася на масштабне розкрадання мільйонів.

Окрім цього, ми зазначали, що фахівці закликають до більш глибокого аналізу підприємств, які обробляють конфіденційні дані, щодо їхньої взаємодії з Російською Федерацією.