Європейські сили в Україні: реальність чи вигадка - які держави вже готові та коли це може статися?

18-19 грудня, у середу та четвер, у Брюсселі відбудеться зустріч Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, а також з лідерами провідних країн Європейського Союзу.

Згідно з інформацією від Politico, на порядку денному перебувають щонайменше три ключові питання: шляхи вирішення конфлікту та відповідні мирні ініціативи (включаючи пропозиції команди Трампа); забезпечення безпеки у разі досягнення угоди про припинення вогню; а також можливе розгортання військових контингентів з Європи в Україні. Як повідомляє Reuters, зустріч, яку організовує Марк Рютте, не призведе до ухвалення конкретних революційних рішень. Це скоріше можна розглядати як узгодження позицій перед інавгурацією Дональда Трампа, який, можливо, покладе всю відповідальність за військову та фінансову підтримку України на європейські країни.

Президент Франції Еммануель Макрон планує винести на обговорення західних лідерів питання про можливість створення європейського миротворчого контингенту. Тим не менш, президент Фінляндії Александр Стубб застерігає від поспішних висновків, оскільки для цього знадобиться санкція ООН. А враховуючи, що Росія та Китай є постійними членами Ради безпеки і мають право вето, вони можуть заблокувати будь-які рішення. Крім того, за словами Каї Каллас, високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки, перш ніж обговорювати можливість розміщення європейських миротворців в Україні, необхідно досягти миру, чого Росія наразі не прагне.

Згідно з нещодавніми повідомленнями The Wall Street Journal, Дональд Трамп у своєму ще недосконалому плані щодо врегулювання конфлікту між Росією та Україною пропонує розміщення європейських миротворчих або моніторингових сил на лінії розмежування. Ці війська будуть відповідальні за контроль за дотриманням режиму припинення вогню. Відомі деякі ЗМІ, які зазначали, що Еммануель Макрон обговорював можливість введення європейського контингенту в Україні з польським прем'єр-міністром під час зустрічі у Варшаві 12 грудня. Проте Дональд Туск підкреслив, що наразі Польща не має наміру відправляти свої війська.

Тож, наскільки всі ці розмови про європейських військових в Україні реальні? Які країни можуть відправити своїх миротворців? Та, що про це думають у Трампа? ТСН.ua розбирався.

Вже втретє Трамп публічно відмовився підтвердити або спростувати факт розмови з Путіним після виборів, що відбулися 5 листопада. Востаннє це питання було порушене під час його першої великої пресконференції 16 грудня, після обрання на посаду 47-го президента США. Тоді він також зазначив, що президент Зеленський, як і Путін, повинен бути готовий до "укладення угоди". Трамп підкреслив, що має намір обговорити це питання як з Києвом, так і з Москвою. При цьому радник Трампа з національної безпеки, Майк Волц, повідомив, що вони займаються пошуком шляхів для того, щоб покласти край війні назавжди, а не лише призупинити її.

У понеділок, 16 грудня, під час засідання колегії Міністерства оборони Російської Федерації, Путін висловив думку, що російські війська на сьогоднішній день мають стратегічну перевагу на полі бою. Він також звинуватив США та НАТО у розгортанні нових ракетних систем і спробах нав'язати свої правила іншим країнам. Додатково, міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов зазначив, що країна повинна підготуватися до можливого конфлікту з НАТО. Він також повідомив, що у 2025 році "Москва планує досягти успіху у війні в Україні та реалізувати цілі, які були оголошені Путіним у червні".

Напередодні першого установчого Саміту миру у Швейцарії в середині червня, очільник Кремля озвучив низку умов, на яких він начебто готовий припинити вогонь і почати переговори. Головні з них - це віддати Росії Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку українські області в їхніх адмінмежах (бо ще восени 2022 року Путін незаконно записав їх до російської конституції - ред.) та оголосити про нейтральний, позаблоковий і без'ядерний статус України. Тобто, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та погодилася навіть не на замороку війни по сьогоднішній лінії розмежування, а відійшла на адмінмежі своїх чотирьох областей, добровільно віддавши ці позиції російській армії.

Ну, а вже ближче до вечора понеділка (за Вашингтоном), 16 грудня, представник РФ в ООН Василь Небензя заявив: "Росію не влаштують жодні сценарії із заморожуванням конфлікту в Україні. Нам таке не підходить". Як у США (між демократами та республіканцями), так і в ЄС немає єдності щодо членства України в НАТО. Ба більше, всі "мирні" плани, які циркулюють в оточенні Трампа, передбачають фактично нейтральний статус України на невизначений термін. У Кремлі про це прекрасно знають, тому й називають це "червоною" лінією для Росії. Хоча насправді їм і на це начхати, адже, наприклад, членство Фінляндії в НАТО, що збільшило спільний кордон Росії з Альянсом на тисячу кілометрів, не стало великою проблемою для Путіна.

ТСН.ua вже писав, що в інтерв'ю журналу Time, який визнав Трампа людиною року, обраний 47-й президент США заявив, що "єдиний спосіб досягти угоди (з Росією - ред.) - це не покидати Україну". Хоча на запитання, чи треба Україні готуватися до зменшення допомоги від США, Трамп в інтерв'ю NBC News відповів: "Можливо". Тобто, можна припустити, що після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп дійсно може зупинити збройну допомогу, поки Україна не погодиться почати переговори з Росією. Й тут виникає низка логічних запитань.

Перш за все, скільки часу протримається це обмеження на постачання зброї, і чи буде Росія залучена до будь-яких переговорів щодо припинення вогню протягом цього періоду?

По-друге, яким чином Сполучені Штати, Великобританія та інші важливі європейські держави, що ініціюють або підтримують старт цих переговорів, забезпечать, щоб Росія не скористалася цим періодом для посилення своїх позицій на фронті?

По-третє, якщо Росія навіть і погодиться на встановлення режиму припинення вогню, хто його контролюватиме? Та хто гарантуватиме, що за якийсь час Росія знову не відновить бойові дії вже з більшою силою, бо використає паузу для поповнення втрат?

Трамп стверджує, що його команда вже зробила певні кроки у напрямку мирного вирішення конфлікту. Його "мирний" план, про який неодноразово згадувалося у західних медіа, включає в себе: замороження військових дій на лінії фронту на момент укладення угоди; запровадження режиму припинення вогню; а також розміщення в Україні європейських миротворчих або моніторингових підрозділів, що забезпечать стабільність режиму припинення вогню.

Однак навряд чи це стане мандатом ООН, оскільки досягти угоди про створення миротворчої місії для України неможливо, поки Росія і Китай мають право вето. Також малоймовірно, що це будуть війська НАТО, оскільки Угорщина, Словаччина та інші держави можуть заблокувати таке рішення. Найбільш вірогідно, що буде організована європейська армія (миротворча місія), до складу якої обов'язково увійдуть сили Великої Британії та Франції — двох ядерних держав. Можливо, також долучаться країни Балтії, Польща та Фінляндія, які межують з Росією та Білоруссю. Наприклад, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто вже висловив готовність відправити італійські війська в Україну, якщо угода з Росією передбачатиме контрольовану лінію розмежування.

ТСН.ua раніше повідомляв, що ще в лютому Макрон несподівано висловив думку про можливу присутність західних військ в Україні. Однак це твердження миттєво було спростовано представниками Італії, Німеччини та США. Навіть тоді чинний французький міністр зазначив, що, якщо військові Франції все ж будуть направлені до України, їхня участь у бойових діях не передбачалася. Проте в травні Макрон знову підняв питання про західні сили в Україні, вказавши на можливість їхньої появи у разі прориву російських військ і відповідного запиту з Києва. Напередодні ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, який мав стати знаковим для президента Байдена (хоча фактично цей саміт обернувся для нього невдачею), обговорення європейської або миротворчої місії в Україні стихло. Проте після обрання Трампа 47-м президентом США ці дискусії знову активізувалися з новою силою.

Напередодні візиту Макрона до Варшави у четвер, 12 грудня, Reuters повідомляв, що потенційно в Європі розглядають коаліцію з 5-8 країн, які можуть сформувати миротворчу чи моніторингову місію для відправки до України. Але лише за умови припинення вогню та досягнення мирної угоди з Росією. В ЗМІ навіть з'являлася цифра - 40 тис. військових. Проте, де на це шукати гроші, чи будуть ці миротворці добре озброєні та мати мандат від своїх урядів відкрити вогонь у відповідь проти росіян тощо? Зараз на ці питання відповідей немає.

Справді, відправити європейський миротворчий або моніторинговий контингент в Україну значно легше, адже для цього не потрібна згода НАТО. Проте навряд чи Росія погодиться на створення демілітаризованої зони з обох сторін лінії розмежування, як це передбачає план Трампа, особливо якщо йдеться про присутність європейських миротворців. Адже що заважає Путіну погрожувати Еммануелю Макрону або Кіру Стармеру ударами по їхніх військах в Україні з використанням "Орешніка" чи навіть тактичної ядерної зброї? Щоб зменшити ризики, США повинні надати гарантії безпеки не лише Києву, а й європейським підрозділам в Україні. Але чи готовий до цього Трамп?