"Європа балансуючи між тривогою та прагненням до збагачення": економіст пояснив, хто фінансово підтримуватиме Україну.

Перший вагомий крок може зробити країна, яка не є членом ЄС.

Для забезпечення нагальних фінансових потреб України на 2026 рік першою може виділити кошти під заморожені росактиви Велика Британія, яка не є членом Європейського Союзу з початку 2020 року.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин передбачає подібний хід подій у своїй розмові з УНІАН.

"Перший крок зроблять британці, тому що в них 33 мільярди доларів заморожених росактивів сьогодні є. Цілком ймовірно, вони це зроблять", - припускає Пендзин.

Велика Британія не має для цього видимих перешкод, на відміну від ЄС. Для того, аби надати Україні репараційний кредит, потрібний 100% консенсус всіх країн-членів Євросоюзу. Дехто досі вагається.

"Наші європейські друзі перебувають під впливом двох основних емоцій - страху та жадібності. Вибір їхніх рішень залежить від того, яка з цих емоцій домінує в конкретний момент," - зазначає Пендзин.

Економіст підкреслює, що в Євросоюзі є чимало політиків, які усвідомлюють: відмовившись у фінансовій допомозі Україні, вони фактично підривають основи самої Європи. Тому найближчим часом можливе впровадження нового механізму підтримки для Києва.

"На мою думку, ми можемо отримати рішення, яке колись висловлював Макрон (президент Франції Еммануель Макрон, - УНІАН). Коли деякі європейські держави ухвалять рішення про емісію євробондів, з яких будуть акумульовані кошти для підтримки України в 2026 році. Крім того, вони продовжать обґрунтувати правові підстави для конфіскації російських заморожених активів," - формує робочу модель Пендзин.

Євросоюз поки не готовий віддати гроші Україні, але точно не віддасть їх США - як передбачав початковий "мирний план" Трампа.

"Це малоймовірно, оскільки жоден європейський політик не підтримає таку ініціативу. Ми вже почули коментарі канцлера Німеччини Мерца та президента Франції Макрона. На мою думку, це всього лише ілюзорні мрії Трампа, які ніколи не втіляться в життя. Європа не готова віддати ці кошти ні США, ні Росії за жодних обставин. Вона зробить все можливе, щоб зберегти ці активи якомога довше", - зазначає експерт.

На думку Пендзина, основна причина затримок коштів - чисто фінансова.

"Бельгійці живуть з цих грошей, це величезні кошти. Хто б став це віддавати?" - констатує він.

Однак, навіть якщо бельгійський прем'єр Барт Де Вевер змінить свою позицію щодо передачі російських активів, на шляху до фінансування Києва залишається ще одна "неочевидна небезпека".

"Ми постійно згадуємо про Бельгію, але забуваємо, що в нас є своя 'Баба-яга' – прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який навряд чи з цим погодиться. Справа не лише у бельгійцях. Наразі ми аналізуємо юридичні аспекти. І навіть коли вони будуть готові, Орбан знову з'явиться на сцені – до речі, він планує поїздку до Москви", – зазначає Пендзин.

Незважаючи на всі труднощі, економіст стверджує, що Європа не відмовиться від підтримки України у фінансовому плані — цього просто не станеться.

"На мою думку, мова йде про облігації європейських держав на певну суму. З'являться механізми, які поки що не включатимуть російські активи. Також планується розширити раніше згадані джерела," - зазначив економіст.

Київ настійно закликав Європейський Союз до активних заходів стосовно російських активів у зв’язку з вагомим дефіцитом бюджету на 2026 рік. Остаточне рішення планувалося ухвалити 18 грудня цього року в Брюсселі.

Замість цього, у фінальну п'ятницю листопада прем'єр Бельгії Барт де Вевер висловив сумнівну думку про те, що використання російських активів для фінансування України може поставити під загрозу можливу "мирну угоду".

Деякі дипломати в Європейському Союзі неофіційно висловили свої думки щодо заяви бельгійського чиновника, вважаючи, що у Бельгії можуть бути приховані інтереси. Податки на російські активи, більшість з яких знаходиться в брюссельському депозитарії Euroclear, йдуть на фінансування бельгійського бюджету.