Європа перебуває в пошуках способів знайти нові варіанти для розвідувальної підтримки України, відходячи від залежності від американських служб.

На полях Міжнародного форуму з безпеки в Галіфаксі експерти обговорювали, як країни можуть замінити або доповнити американську розвідку для України.

Джеймс Аппатурай, виконувач обов'язків керівника програми оборонних інновацій НАТО DIANA, акцентував на виняткових можливостях США, водночас підкресливши, що сучасні комерційні технології, зокрема супутникова розвідка, здатні частково компенсувати існуючі недоліки.

Як приклад він навів фінську компанію ICEYE, що продає мобільні супутники для розвідки країнам Європи та вже постачає дані в Україну. Проте процес адаптації нових технологій потребує часу та значних витрат, а потреби Києва є терміновими. ICEYE наразі має 5-10 суверенних супутників в орбіті та планує запустити ще 10-15 протягом двох років.

Європейські урядовці підкреслюють існування власних технологічних платформ, таких як Galileo та Copernicus, проте визнають, що в деяких областях, зокрема у сфері супутникового інтернету, вони відстають. Наприклад, альтернативу Starlink, проект IRIS², планують реалізувати тільки до 2030 року. У цей час Європейський Союз об'єднує національні ресурси своїх держав для надання підтримки Україні.

Канада також готова частково компенсувати втрату розвідданих: раніше вона надавала знімки RADARSAT-2, які допомагали Україні відстежувати активність на кордоні. Генерал Дженні Каріган, голова канадського генштабу, зазначила, що без американської допомоги виникають прогалини у довготривалій точності ударів, але альтернативні засоби, включно з дронами, можуть частково розв'язувати проблему.

Водночас на форумі не було представників американського військового командування, тож європейські та НАТО-офіційні особи лише оцінюють серйозність загрози припинення обміну розвідданими.

Нещодавно було представлено американський план з 28 пунктів, метою якого є завершення конфлікту. Цей проєкт, розроблений в співпраці США та Росії, передбачає, що Київ має відмовитися від Донеччини, Луганщини, а також від територій, захоплених у Херсонській та Запорізькій областях. У відповідь на це пропонуються гарантії безпеки. Серед інших умов - зменшення чисельності українських збройних сил та заборона на вступ до НАТО.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висунув Україні ультиматум, вимагаючи погодитися на прописані умови до 27 листопада, і попередив про можливе загострення ситуації у випадку відмови. Проте 22 листопада він уточнив, що остаточний варіант угоди ще не затверджений і може зазнати змін.

Згідно з інформацією Politico, Київ може опинитися в ситуації, коли втратить підтримку з боку американських військових та розвідувальних органів, якщо відмовиться від підписання мирної угоди.

Володимир Зеленський назвав цей момент складним вибором між збереженням гідності та ризиком втрати головного союзника. Він запевнив, що на зустрічі в Женеві 23 листопада, де зберуться представники України, США та ЄС, захищатиме національні інтереси.

Згідно з інформацією, наданою The Washington Post, європейські лідери розробили альтернативні пропозиції до мирного плану, запропонованого Трампом. Відповідно до цих нових умов, Україні буде надано право відновити контроль над ключовими стратегічними об'єктами, при цьому жодні обмеження на функціонування Збройних сил України не будуть накладені.