Європейська комісія очікує від Києва роз'яснень стосовно прийняття суперечливого закону, що стосується НАБУ та САП.

Європейська комісія висловила глибоке занепокоєння з приводу ухвалення закону, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генпрокурору. На найвищому рівні було надіслано запит до Києва для отримання пояснень. Про це повідомляє Українська правда, посилаючись на слова представника Єврокомісії Гійома Мерсьє.

Представник повідомив, що Європейська комісія висловлює глибоке занепокоєння щодо ухвалення законопроєкту, який суттєво знижує можливості українських антикорупційних органів.

"Обидва органи, НАБУ та САП, вважаються основою правопорядку в Україні. Їхня роль є вирішальною для реалізації реформ у країні, і їхня незалежність є критично важливою для ефективної боротьби з корупцією та підтримки довіри суспільства," - підкреслив Мерсьє.

Він підкреслив, що після цих подій президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зв’язалася з президентом Володимиром Зеленським, висловивши свої глибокі занепокоєння та звернувшись до Києва з проханням надати пояснення.

"Повага до верховенства права і боротьба з корупцією - це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі", - підкреслив речник.

Історичний контекст

Як інформував Львівський портал, 22 липня Верховна Рада в прискореному режимі розглянула та ухвалила суперечливий законопроєкт, що скасовує незалежність антикорупційних установ, зокрема САП і НАБУ, і підпорядковує їх генеральному прокурору України.

За закон проголосували 263 народних депутати, зокрема й низка зі Львівщини. Поіменний результат голосування доступний за цим посиланням.

Одразу після затвердження законопроєкту його без зволікань підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, після чого документ був переданий на підпис президенту. Незважаючи на вимоги Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суспільства, Володимир Зеленський все ж вирішив підписати цей закон.

На мирні демонстрації проти суперечливого законодавства несподівано вийшли громадяни України в Києві, Львові, Дніпрі та інших населених пунктах. Президент не відреагував на ці події публічно, а у своєму нічному відеозверненні запевнив, що антикорупційні структури в Україні продовжать свою діяльність, але їх слід "звільнити від російського впливу".

Закон оперативно опублікували в "Голосі України" у день ухвалення. Таким чином він відразу вступив у дію.

Ще до голосування у Верховній Раді в Єврокомісії висловили стурбованість ситуацією довкола НАБУ і САП. Там заявили, що ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості. Схвалення законопроєкту у парламенті викликало занепокоєння комісарки з питань розширення ЄС Марти Кос.

В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) застерегли Київ, що агресія проти антикорупційних установ матиме згубні наслідки для оборонних інвестицій в Україні та фінансування процесів відновлення.

23 липня президент Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних та антикорупційних установ України, до складу якої увійшли також голови НАБУ та САП. Підбиваючи підсумки цієї зустрічі, президент зазначив, що всі учасники дійшли згоди працювати "виключно в конструктивному руслі".

В свою чергу, НАБУ і САП зробили офіційні заяви, в яких закликали до відновлення законодавчих гарантій незалежності цих органів.

Тим часом деякі нардепи вже анонсували подання до Конституційного суду України для скасування цього скандального закону.