Проект мирного договору: Зеленський щодо референдуму, запевнень та земельних питань.

Мирний драфт із переліком 20 пунктів попереднього бачення завершення війни і переходу до післявоєнного періоду, яким поділився Володимир Зеленський, вкотре збурив суспільство та викликав обговорення

Варто зазначити, що цю інформацію президент озвучив на закритій зустрічі з обмеженим колом медіа, точна кількість яких публічно не розголошувалася. Як пізніше уточнив радник президента Дмитро Литвин у чаті Офісу президента в WhatsApp, офіційної публікації цього драфту на ресурсах глави держави наразі не передбачається. У зв'язку з цим Еспресо не може гарантувати абсолютну коректність формулювань усіх 20 пунктів, оскільки змушений посилатися на публікації медіа, які були запрошені на цю зустріч.

Оприлюднений Зеленським перелік подається як рамкове бачення завершення війни і скоріше направлений прозондувати реакцію на його деталі українці. Але це не є деталізований план дій. Що більше, у різних медіа, присутніх на закритій зустрічі, формулювання пунктів частково відрізняються, однак загальна логіка драфту зводиться до кількох ключових блоків: безпековий, політико-правовий, внутрішній та міжнародний.

У вже знайомій темі, що активно обговорюється як в Україні, так і на міжнародній арені, йдеться про завершення військових дій, забезпечення гарантій безпеки та контроль за дотриманням досягнутих угод. Важливо також врахувати участь партнерів у цьому процесі, а також використання міжнародних механізмів, зокрема питання про членство України в Європейському Союзі та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

Проте важливішими у новій озвученій дорожній карті є такі пункти, як скасування воєнного стану та мобілізації у разі підписання мирної угоди, і проведення виборів. І не менш важливим є пункт про референдум, який мав би відбутися у контексті вирішення найскладнішої частини плану - територіального питання. Та до цього варто повернутись детальніше трохи згодом.

Серед важливих аспектів обговорення - ситуація навколо ЗАЕС. У той час як Трамп пропонує концепцію спільного управління Запорізькою атомною електростанцією за участі США, України та Росії, Київ висуває свій варіант, враховуючи всі можливі ризики: модель 50 на 50 між США та Україною, при якій половина виробленої електроенергії залишатиметься в Україні, а інша частина буде розподілена США на свій розсуд. Крім того, важливо, щоб ЗАЕС, Енергодар і Каховська ГЕС були демілітаризовані.

Розглядаючи представлені пункти, слід зауважити, що це лише орієнтовний формат, створений для вивчення можливих реакцій. Це не є остаточним планом, оскільки знаходиться на стадії обговорення та пошуку спільної думки.

Тому озвучені пункти не містять процедур реалізації, часових рамок чи конкретних юридичних механізмів. Вони фіксують позицію України та окреслюють межі, у яких, ймовірно, можливі подальші переговори.

Найімовірніше цей перелік покликаний стати певною рамкою для подальших внутрішніх і міжнародних дискусій. Але передовсім все ж - це очікування реакції від самих українців, оскільки випустивши драфт "в люди", Зеленський та його Офіс не поспішають оприлюднювати його офіційно на ресурсах глави держави.

Тема виборів не тільки не зникає з інформаційного поля, а й активно живиться новими дискусіями, заявами від урядовців та, безпосередньо, положеннями в проекті документа.

"Пункт №18 зазначає, що Україні слід організувати вибори в найкоротші терміни після укладення угоди."

Тобто президентські вибори мали б відбутися ще в умовах воєнного стану, який не скасується одномоментно з ймовірним підписанням мирної угоди. Тим часом парламентські й місцеві вибори начебто можуть і зачекати.

У цьому контексті виникають законодавчі питання, оскільки воєнний стан не дозволяє проведення виборів, що суперечить Конституції. Отже, виникає необхідність у розробці спеціальних норм. Нещодавно спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловився про так зване "одноразове законодавство" — це спеціальні положення, які можуть бути ухвалені для вирішення конкретних історичних умов. Він зазначив, що законопроєкт, що стосується виборів під час воєнного стану, матиме одноразовий характер.

Голова Верховної Ради вже підписав розпорядження щодо формування робочої групи, яка займатиметься підготовкою законопроєкту про проведення виборів в умовах війни. Керівництво цією групою взяв на себе перший заступник Стефанчука, Олександр Корнієнко.

"Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світові", - прокоментував спікер парламенту.

Він зазначив, що ця команда займатиметься деталізацією Виборчого кодексу з урахуванням умов війни. Серед основних аспектів – голосування військових та їхнє право на участь у виборах, голосування численних українців, які перебувають за кордоном, а також організація виборів на тимчасово окупованих територіях і залучення іноземних спостерігачів до процесу.

Перераховані завдання для опрацювання групи власне є одними із ключових у проблемі проведення виборів, але поряд із ними чи не найважливішою залишається тема безпеки волевиявлення, яка ще тривалий час залишатиметься під питанням.

У рамках обговорення пунктів драфту та загальної концепції мирної угоди виникла тема не лише проведення виборів, які, хоч і здаються віддаленими, але водночас цілком реальними, а також постала необхідність в організації всеукраїнського референдуму. Цей референдум міг би стати важливою віхою на шляху до прийняття рішень.

Оскільки в одному з обговорюваних пунктів розглядаються два варіанти територіальних рішень, один із них передбачає проведення референдуму. Це означає, що ми залишаємося на поточному місці, де в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях лінія розміщення військових на момент підписання угоди визнається де-факто як лінія зіткнення, котру контролюватимуть міжнародні сили. Інший варіант передбачає "створення потенційної вільної економічної зони Донбасу", що означає демілітаризацію цієї території та симетричне відведення військ. Цей варіант вимагатиме проведення загальнонаціонального референдуму в Україні для схвалення угоди.

Другий варіант отримує підтримку від Сполучених Штатів, які, у свою чергу, наполягають на проведенні референдуму. Проте, як зазначив президент України, в такому разі доведеться винести на голосування весь пакет документів, а не лише окремі його частини.

"Ми можемо провести референдум, який офіційно закріпить завершення конфлікту, але для цього потрібно щонайменше 60 днів. Також необхідно досягти справжнього припинення вогню на цей період. Якщо цього не буде, референдум не відбудеться, адже його легітимність буде під сумнівом," – зазначив Зеленський.

Він додав, що у разі створення вільної економічної зони її функціонування контролюватимуть міжнародні сили, а для запровадження такого формату, окрім референдуму, знадобиться ухвалення окремого закону.

Тобто, фактично виглядає на те, що референдум теж передбачається в умовах воєнного стану. Тому знову доводиться повертатись до питання реальності такого рішення зокрема і через безпековий момент, якщо раптом "одноразове законодавство" дійде і до цієї прописаної у Конституції теми.

У виступах Володимира Зеленського також порушувалася тема можливого скасування воєнного стану в контексті підписання мирної угоди, а також обговорювалася перспектива не повного скасування, а радше перетворення процесу мобілізації.

Отже, в рамках виконання угоди протягом кількох місяців повинно бути скасовано воєнний стан, що дозволить відновити мирне життя. Це також означає, що необхідно буде провести як парламентські, так і місцеві вибори.

У цей час мобілізаційний процес також може бути змінено, наприклад, реалізуючи його частково, а також включаючи можливість часткової демобілізації вже діючих військовослужбовців.

Окрім цього, проект документа включає ключовий аспект, що Україна підтримуватиме чисельність своїх Збройних сил на рівні 800 тисяч військовослужбовців навіть у період мирного часу.

Після озвучених 20 пунктів Зеленський зазначив про можливу зустріч делегації США з Путіним. Він висловив також обережний оптимізм щодо того, що Москва не відхилить нову пропозицію відкрито, побоюючись розгнівати президента Трампа.

Водночас у Bloomberg з'явилася інформація про те, що Росія планує домагатися корекцій у мирному плані.

За даними видання, яке отримало інформацію від особи, близької до Кремля, Росія прагне внести суттєві зміни до останньої мирної ініціативи США, що стосується завершення війни з Україною. Це включає вимоги щодо додаткових обмежень для українських військових. Джерело підкреслило, що Москва сприймає 20-пунктний план, розроблений Україною та США, як базу для подальших переговорів, оскільки він не враховує важливі для Росії деталі та залишає багато запитань без відповідей.

Офіційні представники Кремля ухилилися від коментарів щодо проекту мирного плану. Лише Пєсков зауважив, що основні вимоги Росії вже давно відомі Сполученим Штатам.

Кожного разу, коли виникає питання про закінчення війни або мирні ініціативи, Путін продовжує дотримуватись своєї позиції і не демонструє готовності прийняти умови, що не відповідають його бажанням. Тому в даний момент важливо усвідомлювати, що проект залишається лише на стадії концепції.