Готові до терористичних атак. Яка кількість ракет та дронів накопичила Росія для атак на енергетичну інфраструктуру?

17 листопада Росія вперше за кілька місяців знову завдала удару по українській енергетичній інфраструктурі. Існує ймовірність, що ці масовані атаки триватимуть, оскільки агресор накопичив значний запас ракет. У матеріалі військово-політичного експерта РБК-Україна Уляни Безпалько розглядається, як Москва змінила свою тактику у проведенні ударів та скільки засобів для цього має в своєму арсеналі.

Росія розпочала нову кампанію з ударів по українській енергетиці. Країна-агресор завдяки нарощенню виробництва та паузі в обстрілах має в арсеналі понад півтори тисячі ракет, свідчать дані, отримані РБК-Україна від інформованих джерел. А зміна тактики атак дозволяє Кремлю завдавати руйнувань енергосистемі України.

Експерти, які мають доступ до інформації, вважають, що Росія продовжить максимально підвищувати напругу та ескалювати ситуацію принаймні до інавгурації Дональда Трампа на посаді президента США. Таким чином, якщо поставити питання про те, чи буде Путін найближчими місяцями знищувати українську енергетичну інфраструктуру, або ж чекати на дії нового президента, більш ймовірним виглядає перший варіант.

Росія отримала цінні уроки з атак на українську енергетичну інфраструктуру в період 2022-2023 років. У той час агресор здійснював удари по енергетичних об'єктах України з регулярністю, використовуючи "шахеди", ракетні системи Х-101 та зрідка "Калібри" з морських платформ. Після короткочасного блекауту в листопаді 2022 року українські енергетики знайшли способи ефективно протистояти цим атакам. Хоча обстріли енергосистеми тривали до 9 березня наступного року, вже з середини лютого більшість споживачів у країні змогли насолоджуватись безперебійним електропостачанням.

Існували серйозні побоювання, що з початком опалювального сезону 2023 року агресор знову розпочне атаки на українську енергетичну інфраструктуру. І, на жаль, це дійсно сталося, хоч і з деякою затримкою, через кілька днів після виборів Путіна у березні 2024 року. На відміну від попереднього сезону 2022-2023 років, Москва змінила свою тактику та методи атак. На жаль, ці нові підходи виявилися ефективними. І дуже ймовірно, що в рамках поточної кампанії Росія використовуватиме аналогічну стратегію.

Росія адаптувала свою стратегію щодо ракетних атак (зображення: РБК-Україна, Віталій Носач)

У 2022-2023 роках кожна масована атака зосереджувалася на конкретному сегменті енергетичної інфраструктури. Наприклад, під час одного з обстрілів основними цілями стали теплові електростанції, в іншому випадку – гідроелектростанції, а в ще одному – підстанції, що з'єднують з атомними електростанціями. Дрони-камікадзе, як правило, націлювалися на трансформаторні підстанції. Починаючи з березня 2024 року, Москва почала завдавати удари відразу по кількох елементах енергомережі, використовуючи не одну, а кілька ракет одночасно.

По-друге, Росія перейшла до використання комбінованих атак. Вона змінила свою попередню тактику, коли вночі країну тероризували дрони-смертники, а вдень запускалися крилаті ракети. Тепер у гру вступили також "Кинжали" та балістичні ракети, а "шахеди" часто супроводжують ракетні удари. Враховуючи, що системи на кшталт Patriot покривають лише обмежену територію України, балістичні ракети практично напевно можуть досягти обраних енергетичних об'єктів і завдати їм шкоди.

По-третє, Москва змінила частоту своїх атак. Якщо восени 2022 року масовані удари відбувалися раз на тиждень, потім - раз на десять днів, а взимку 2023 року - раз на чотирнадцять, то з весни 2024 року Росія почала збільшувати цю частоту. Наприклад, перший удар відбувся 21 березня, а наступний, не менш потужний, вже 22 березня. Далі атаки продовжилися 24, 29 і 31 березня. Паралельно Кремль систематично завдавав удари по різних регіонах, використовуючи "шахеди". Росія намагалася досягти максимального ефекту несподіванки, періодично комбінуючи реальні та імітаційні запуски.

На початку квітня уряд оголосив, що протягом двох тижнів Росія "знищила" понад шість гігаватів потужностей української енергетичної системи. Це торкнулося як гідроелектростанцій, так і вугільних електростанцій. У секторі теплової генерації агресор знищив до 80% потужностей.

Обстріли з меншою інтенсивністю продовжувались і в квітні, травні, червні, липні і серпні. У вересні, жовтні та першій половині листопада росіяни робили акцент на запусках "шахедів", основною ціллю яких була не енергетика. Але вже 17 листопада, після тижня тренувань та відпрацювання імітаційних та комбінованих ударів, Москва знову намагалась атакувати українські ТЕЦ, ГЕС та підстанції. Ймовірно, дочекавшись, коли українським енергетикам вдалось полагодити якусь частину пошкоджених об'єктів.

Після цього удару Одеса опинилася в локальному блекауті на цілу добу, а в Київ, Дніпропетровськ та Донецьку області знову запровадили графіки відключень електроенергії. Є підстави вважати, що Москва не має наміру зупинятися на досягнутому.

Згідно з даними видання, Росія змогла акумулювати значну кількість ракет, дальність яких перевищує 350 кілометрів. Незважаючи на всі накладені санкції, агресор за останній рік збільшив темпи виробництва у певних категоріях. Якщо ще рік тому щомісячний обсяг складав приблизно 115-130 стратегічних ракет, то зараз, згідно з інформацією РБК-Україна, він досягнув близько 170. Серед усіх видів озброєнь, найбільше зросло виробництво балістичних ракет "Іскандер".

Згідно з інформацією, отриманою з джерел, у листопаді Росія має намір виготовити приблизно 70 ракет типу "Іскандер-М", при цьому станом на 20 листопада їх запаси складають 350 одиниць. Щодо виробництва крилатих ракет для "Іскандерів", планується виготовити 12 одиниць, а наявний запас становить 210.

Щодо Х-101, то прогнозується, що у листопаді їх виробництво досягне 50 одиниць, а запаси на 20 листопада складуть 220 ракет. Росія почала використовувати їх не тільки з Ту-95, але й з Ту-160, що раніше було рідкістю. Під час атаки 21 листопада агресор знову випустив кілька ракет Х-101 та "Кинжалів" по території України. Найбільша кількість ракет "Калібр", яку вдалося накопичити Москві, становить близько 390 одиниць на 20 листопада, а заплановане виробництво на цей місяць складає 30 ракет.

Щодо запасів "Кинжалів", то наразі їх наявність складає близько 70 ракет, а в листопаді планується виготовити ще 12 одиниць. Окрім цього, на складах агресора може перебувати близько 230 ракет Х-22, які запускаються з літаків Ту-22М3. Хоча Росія більше не виробляє ці ракети, щомісяця здійснюється глибока модернізація приблизно десяти з них, в результаті якої отримують ракети Х-32. До того ж, за даними РБК-Україна, Москва може мати в своєму арсеналі близько 45 балістичних ракет KN-23, вироблених у Північній Кореї.

Інформаційна графіка: РБК-Україна

Інша проблема для України - російсько-іранські "шахеди". З вересня агресор майже щоночі запускав десятки цих дронів-камікадзе по різних областях країни, щоби виснажувати та розвідувати нашу ППО. За даними РБК-Україна, далеко не всі з запущених - це саме так звані "герані", вони йдуть в комбінації з іншими дальніми БПЛА, на кшталт "Гербера", для більшого залпу. Проте обсяги виробництва навіть самих "шахедів - геранів" дозволяє ворогу щоночі тероризувати Україну. За даними РБК-Україна, Росія за допомогою комплектуючих, переданих Іраном, планує зібрати близько 900 одиниць таких дронів на місяць. Це втричі більше, ніж минулорічні показники.

Усі наведені дані свідчать про те, що жодні санкції не зможуть завадити Росії здійснювати масовані атаки на критичну інфраструктуру нашої держави, якщо в неї є така мета. Таким чином, стабільність нашої енергетичної мережі в цей осінньо-зимовий період значною мірою залежить від українських військових, ефективності систем протиповітряної оборони, професіоналізму наших енергетиків та наявності елементарних заходів безпеки на енергетичних об'єктах.