Дискредитація Віталія Портникова – критики влучили в ціль.
Відомий журналіст і політичний експерт Віталій Портніков нещодавно опублікував у фейсбуці пост, в якому висловив подяку всім, хто став на його захист під час активної кампанії ненависті проти нього. Цей допис швидко зібрав десятки тисяч реакцій всього за кілька годин.
"Висловлюю свою вдячність усім, хто був зі мною під час цих важких днів, коли я стикався з огидною кампанією дискредитації, організованою російськими пропагандистами, їхніми спільниками в Україні та численними 'корисними ідіотами', - зазначив Портников."
Зазначимо, що б не було реальною причиною такого інформаційного галасу і як би не вдарила по нервах Портникова ця кампанія, вона працює на майбутнє і може додати йому вже політичної ваги.
Таким чином, приблизно два тижні тому в соціальних мережах та в Інтернеті почала активно розповсюджуватися фраза Портникова, тривалістю близько хвилини, вирвана з інтерв'ю, яке було опубліковане рік тому. Це викликало хвилю критики на адресу самого публіциста, оскільки його нібито висловлення про те, що в умовах війни повинні гинути звичайні люди, а не представники аристократії, стало предметом обговорення.
Справді, важко вважати аристократами нових багатіїв і скоробагатьків, які нажились на штучному банкрутстві успішних радянських підприємств, а також випадкових людей, які опинилися в парламенті. Проте це окремі питання, які заслуговують на окреме обговорення. Наразі ми говоримо про те, що вирвана з контексту фраза, спотворена до неможливого, облетіла всіх — від російського пропагандиста Соловйова до відомих українських журналістів. Усе це призвело до масового цькування, яке інколи переходило межі пристойності.
Згідно з інформацією, представленою на порталі Антоніна, який є частиною фахового інтернет-ресурсу "Детектор медіа", фрагмент інтерв'ю був використаний як підстава для "інформаційної кампанії з дискредитації" Портникова.
І сам публіцист вважає, що той уривок "використовується московською і проросійською агентурою в нашій країні для цькування".
Раніше Віталію Портникову довелося створити спеціальний пост, у якому він детально виклав всі свої слова і підкреслив:
"Будь-хто, хто слухатиме його, зрозуміє, що там не було й натяку на намір перекласти провину за війну на певну частину суспільства. Навпаки, підкреслювалося, що в умовах війни в демократичній державі важливо, щоб усі підтримували один одного. Цими словами завершилися його роздуми," -- зазначає журналіст.
Також Портников навіть припустив, що вся ця історія може закінчитись тим, чим закінчилась і для Ірини Фаріон.
Слід виділити кілька висловлювань з посту вдячності Віталія Портникова, які стосуються важливості усвідомлення здорової журналістики.
"Хотів би висловити вдячність тим, хто не є моїми прихильниками і не поділяє моїх поглядів або творчих ідей, але розуміє загрозу ворожих кампаній дискредитації. Це свідчить про зрілість нашого суспільства", - підкреслив публіцист.
Отже, для досвідчених журналістів легко помітити іронічний підтекст, з яким публіцист Портников обговорював на згаданому відео питання нерівності у війні. Він порушив тему неявно, але явно закладену роль меншовартості одних і самозадоволене возвеличення інших.
Порівняльні екскурси в історію французької революції та до феодального ладу лише підсилюють відчуття, що й ми живемо в якомусь хаотичному феодалізмі.
Власне, на те й відеоматеріал, що значення має все: і слова, й інтонація, й вираз, і міміка, словом, картинка загалом.
Якби Віталій створював статтю для друкованих видань на цю тему, він би безумовно використав інші прийоми: різноманітні стилістичні фігури, метафори, гіперболи та подібні елементи.
Ті, хто вже довго працює в журналістиці, добре усвідомлюють, що іноді провокація перетворюється на особливий жанр, де істина захована між рядками. Це трапляється, коли над правдою нависає загроза, і в певних ситуаціях відверте висловлення думки може бути ризикованим для автора.
Однак, ще одне питання залишається відкритим: чому ця хвиля хейту почалась аж через рік після виходу інтервʼю, а не одразу тоді, по гарячих слідах? Якщо це справді не справедливо й когось зачепило, то реакція мала б бути одразу.
Можливо, протягом усього року зацікавлені особи шукали, до чого б можна було причепитися?
Чи дійсно всі з нетерпінням чекали на вибори у США? Враховуючи, що Віталій Портников відкрито висловлює свою підтримку експрезиденту Джо Байдену і має можливість використовувати слабкі сторони Дональда Трампа, враховуючи його велику аудиторію, це, безумовно, не додає оптимізму прихильникам Трампа. Більше того, є підстави вважати, що вплив проросійського лобі на вищих рівнях міждержавних відносин відіграв свою роль у цьому процесі.
Одночасно з нападками на Портникова відбувся візит в Україну Сергія Любарського, американського відеоблогера українського походження, який родом із Харкова. Цей українець, що живе в США, має своїх фанатів не лише в Україні. У своїй подорожі він відвідав кілька великих міст, зокрема рідний Харків і Київ, а також, згідно з його зйомками, завітав і на фронт.
Сергій Любарський відносно швидко набув певної популярності на просторах Інтернету, його відеоблоги почали серйозно розкручуватись також рік тому.
Подібно до Портникова, Любарський також не соромиться висловлювати свої політичні симпатії. Як палкий прихильник республіканців, він прямо звинувачує Байдена у невдачах, пов'язаних із війною в Україні. Водночас позиція Портникова щодо Джо Байдена є принципово відмінною.
Сергій Любарський висловив ідею провести відеодебати з Віталієм Портниковим на тему "Чи врятував Байден Україну?", але український журналіст вирішив відмовитися. І це його повне право.
Слід звернути увагу на те, що Сергій Любарський підтримує близькі взаємини з політтехнологом Сергієм Гайдаєм, який також став учасником кампанії критики Віталія Портникова. Перший пост про "негативного" Портникова з'явився 14 січня на YouTube-каналі Pro-UA, що пов'язують із Гайдаєм.
Чи можливо, що ця кампанія була спланована не лише з інших причин, а й для просування конкретних інтернет-проєктів та нових трампістських ідей? Це також цілком ймовірно.
На сьогоднішній день Віталія Портникова все ще піддають критиці та активно обговорюють зміст його висловлювань, а також те, як їх сприйняли інші.
Унікальність діяльності медіа-експерта полягає в тому, що аудиторія розділяється на дві категорії: тих, хто віддано захоплюється Портниковим, і тих, хто відчуває до нього неприязнь та презирство.
Якщо підсумувати, то деякі користувачі соціальних мереж питають: а що ж він насправді сказав невірно? Хіба це не є правдою?
Деякі стверджують, що Віталій Портников є маніпулятором, який настільки активно нав'язує свої погляди, що в них важко знайти місце для власної думки.
Утім, навряд чи хтось після всієї цієї кампанії змінить до Віталія Портникова своє ставлення.