"Ділянка, яка не підлягає скошуванню" — це прояв сучасних тенденцій, розмноження амброзії або ж реакція на кліматичні зміни? Відповідь на це дає експертка з "Київзеленбуду".

"Організація територій без скошування входить до стратегії адаптації до кліматичних змін."

Пані Людмило, звідки до нас прийшла ідея створювати такі оази? У соціальних мережах бачимо досить різні коментарі. Хтось просто в захваті від таких локацій, а хтось -- навпаки досить негативно ставиться до цих ділянок, мовляв, чому не покосили, занедбано, куди дивиться "Київзеленбуд"?

Ця ініціатива виходить від нашого департаменту, який адаптував свою назву до сучасних викликів. Раніше цей підрозділ мав назву департамент екології, а тепер він став департаментом захисту довкілля та адаптації до змін клімату. У світлі глобальних кліматичних змін, таких як тривалі посушливі періоди, нестача опадів та холодні зимові місяці, ми вирішили вжити заходів для збереження біорізноманіття, зокрема шляхом створення ділянок без скошування. Питання про те, чи скошувати траву, чи ні, є досить дискусійним, адже істина, як завжди, десь посередині. Необхідно підходити до цього процесу з розумінням, відповідальністю та професіоналізмом. Важливо ретельно проаналізувати територію, яку планується залишити без скошування, а також вивчити потоки відвідувачів та інші фактори, щоб зрозуміти значущість цієї ділянки. Ми читаємо всі коментарі та звернення, які надходять до нас через офіційні канали, такі як служба 1551, а також через телефонні дзвінки. Громадська думка з цього питання розділяється приблизно порівну.

"Невипасені території сприяють захисту від ерозії та перегріву ґрунту, поліпшують його структуру і допомагають зберегти біорізноманіття."

Які аргументи можемо запропонувати прихильникам, а також яку відповідь підготувати для тих, хто має підстави висловлювати незадоволення цими місцями?

Розгляньмо спочатку важливість таких ділянок та їхні переваги. Участки, на яких не проводиться скошування, ефективно запобігають ерозії ґрунту, в тому числі вітровій, а також перегріву ґрунту і поліпшують його структуру. Ці ділянки істотно сприяють збереженню біорізноманіття. Важливо відзначити, що ми недостатньо уваги приділяємо комахам, які нас оточують у міському середовищі, хоча вони відіграють критично важливу роль у нашій екосистемі. Саме ділянки без скошування створюють умови для розмноження цих комах, що є невід'ємною частиною біоцинозу. Вони також позитивно впливають на температуру ґрунту та повітря в їхній околиці. Існує безліч наукових досліджень, що підтверджують зниження температури повітря поруч із такими ділянками в спекотні дні. Варто зауважити, що ці ділянки не залишаються абсолютно невикошеними. Ми проводимо скошування, але тільки після того, як рослини відцвіли, а насіння дозріло і впало в ґрунт. Це робиться для того, щоб зберегти біорізноманіття на наступний рік. Після скошування ми збираємо рослинність, щоб дати можливість насінню прорости і розвинутися в наступному сезоні.

Жодного хаотизму тут немає, все чітко і продумано.

До всього слід підходити з професійною думкою та ретельним плануванням. Хаос генерує ще більший хаос, і це не може бути на краще. Важливо, щоб до певних територій не було доступу або потреби вхід. Бо їх можна лише обходити і насолоджуватися видом. Наприклад, у нашому районі парк "Позняки" має вражаючі схили, які піддаються розмиванню під час дощів, оскільки в нас переважають піщані та супіщані ґрунти. Вітрова ерозія та спекотні умови навколо озера додають своїх викликів. Ділянки, які не скошуються, сприяють регуляції цих процесів і допомагають зберігати ґрунт у належному стані.

Ці території часто характеризуються певним кутом нахилу, що створює додаткові труднощі. Крім того, є ще й економічний аспект. Викошування на подібних схилах є непростим завданням, адже воно потребує значних зусиль, як людських, так і енергетичних. Таким чином, це також сприяє заощадженню ресурсів.

"Необхідно насолоджуватися видом квітучих схилів з боку."

Ми згадали про позитив. А щодо негативних відгуків?

Коли мова йде про потенційні негативні аспекти, важливо пам’ятати, що ми розглядаємо біорізноманіття. Це означає, що в цій місцевості можуть мешкати різноманітні комахи, включаючи бджіл та ос, які здатні жалити, якщо підійти надто близько. Найкраще насолоджуватися красою квітучих схилів з відстані. Крім того, тут можуть мешкати ящірки, жаби та інші плазуни, які є невід’ємною частиною екосистеми. Тому варто уникати вторгнень у їхній простір, щоб не налякати їх і не створювати небезпечні ситуації для себе. Щодо негативних моментів, слід також враховувати наявність алергенних, карантинних та інвазивних рослин. Зокрема, амброзія є відомою проблемою, і важливо контролювати її поширення на цих схилах. У випадку виявлення таких рослин необхідно вжити термінових заходів щодо їх ліквідації. Проте, не варто обмежуватися лише амброзією — існують й інші інвазивні види, наприклад, ваточник і клен ясенелистий, які також можуть негативно впливати на цю територію. Тому до питань управління такими ділянками потрібно підходити професійно та з усією серйозністю.

"Якщо зіставити з голим, незасіяним ґрунтом, температура на поверхні рослинного покриву нижча на 7-8 градусів."

Літніми місяцями в нашому місті температура часто досягає вражаючих значень. Але чи можливо, що в деяких місцях відчувається навіть свіжість? Яким чином це відбувається?

Процес є досить простим. Рослина вважається живим організмом. Коли ми вдихаємо, то втрачаємо вологу, що допомагає охолоджувати наше тіло. Аналогічно, рослина дихає: вона поглинає вологу з ґрунту і випаровує її через листя, цим самим забезпечуючи своє охолодження, охолодження навколишнього простору та повітря в районі. Дослідження, проведені вченими, показали вражаючі відмінності в температурі між асфальтовими доріжками, оголеним ґрунтом і рослинністю. Наприклад, температура на ділянках з рослинним покриттям була на 7-8 градусів нижчою, ніж на непокритому ґрунті.

"У посушливі періоди можуть виникати негативні наслідки через надмірно низьке скошування."

Варто зазначити, що ми отримуємо численні зауваження щодо неправильного підходу до викошування газонів. Існує безліч рекомендацій і правил, які регламентують догляд за зеленими насадженнями, зокрема, стосовно температурних умов і висоти скошування. Ці принципи є досить простими й логічними: чим вища температура та спекотніше, тим вище повинна залишатися трава і відповідно, вища висота скошування. У свою чергу, в холодні періоди з частими дощами, ми можемо косити нижче, оскільки рослини мають можливість швидко відновитися. Тому важливо коригувати висоту скошування, налаштовувати газонокосарки та здійснювати контроль за цим процесом. На жаль, часом непрофесійні особи скошують траву занадто низько. Окрім "Київзеленбуду", існують також прибудинкові території, освітні заклади, медичні установи, культурні організації та ОСББ, де проводиться скошування газонів. Однак не всі відповідальні за ці ділянки знайомі з основними правилами догляду за газонами. Це може призвести до негативних наслідків, особливо в посушливі періоди, коли трава скошена занадто низько. Тому важливо проводити навчання, інформувати та контролювати процеси догляду за зеленими насадженнями.

Людмила Філінська. Зображення: facebook.

Як культури потрапляють на ділянки, де не проводилось скошування? Чи ви ще додатково сіюєте насіння? Або ж, можливо, природа сама приносить насіння на цю територію вітром, і саме те, що вона занесе, і буде рости?

Є багато різних ділянок. Наприклад, на Дніпровській набережній, на центральному майданчику, ми провели підсівання, і з весни в нас активно цвів льон. Це було ціле голубе море. Проте не всі могли насолодитися цим видовищем, адже льон має свою особливість: вранці він розкриває свої квіти, а коли сонце піднімається високо, вони закриваються. Тому не всі мали можливість оцінити цю красу, але саме в цій локації виникла потреба в підсіванні для збільшення біорізноманіття. У парку "Прибережний" рослинний склад склався природним чином. Тут цвіла дика ромашка, луговий конюшина, та багато інших рослин, які прикрашали цей схил. У цьому місці ми не додавали жодних культур, окрім природних. В інших районах також є місця з підсівами та природними рослинними угрупованнями.

"Маємо сподівання, що цьогорічна програма буде ефективною, і ми зуміємо регулювати процес розповсюдження амброзії."

Останнього року поблизу мого помешкання з’явилося чимало амброзії, і декілька людей страждали від алергії. Вони зверталися до спеціалізованих служб для обробки цієї території. Як у вашому районі та місті регулюється ця проблема?

Амброзія є дуже потужним агресивним алергеном. Вже не перший рік оголошують карантин у місті Києві на амброзію. Вона поширюється активно, витривала, посухостійка, морозостійка. Позаминулого року була ціла міська програма, реалізовував її "Київзеленбуд", тоді масово обробляли масштабні ділянки природним біопрепаратом бішофітом. Тобто -- оприскували водними розчинами бішофіту масові враження. Це дійсно була ефективна програма, і я як фахівець-агроном можу сказати чітко: якщо б така програма пропрацювала 4-5 років, то ми б змогли локалізувати і зробити контрольованим цей процес. На жаль, з технічних моментів минулого року ця програма не змогла спрацювати. Тому ми втратили рік і відкотилися до попереднього. Викошування тимчасово призупиняє, але ж не дозволяє контролювати настільки, щоб ми уникнули алергічних реакцій. Косити абмброзію дуже складно. У неї кореневище заглиблюється до півтора метра, вона дуже тягнеться до вологи, тому і виживання в неї таке активне. Вона дуже легко адаптовується до будь-яких умов. Виривати складно, викошувати треба регулярно -- це те, що ми можемо зараз зробити. І обробляти препаратом бішофіт, який діє локально тільки на амброзію, іншим рослинам не шкодить, тваринам і людям також не шкодить. Є надія, що ця програма цьогоріч спрацює з технічно-організаційними можливостями, і ми зможемо контролювати процес поширення амброзії. У себе, звісно, ми намагаємося і викошувати, і обприскувати, але один локальний район не переможе. Потрібна загальноміська програма.

Які ще рослини, крім амброзії, можуть бути небезпечними або викликати дискомфорт?

Існує також ценхрус якірцевий, який відноситься до карантинних рослин. Ця рослина має вузькі і довгі листя, а її плоди представлені маленькими колючками, що нагадують їжачків. Вони розміром приблизно з горошину, але надзвичайно колючі, здатні проколювати шини велосипедів. Ці колючки легко чіпляються за взуття, можуть завдати шкоди шкірі та навіть пошкодити тваринам. Бували випадки, коли до нас зверталися люди, які під час їзди на велосипеді проколювали шини через ці їжачки. Якщо не вживати заходів контролю, ценхрус якірцевий може перетворити території на справжні поля цих рослин.

"Не можна залишати ділянки без скошування на прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків та шкіл"

У Києві облаштовано 29 декоративних локацій, про які ми з вами говорили. Цього року або, можливо, наступного чи з'являться нові такі оази?

Просто геометрично масштабувати не варто. Треба продумано, фахово і доречно до цього ставитись. Не можна залишати ділянки без скошування на прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків, шкіл, інших закладів освіти. І там, де люди прогулюються, у безпосередній близькості -- не можна залишати. Тому що, повторюся, там можуть бути і комахи, і плазуни, і кліщі. Ділянки без скошування можна і потрібно впроваджувати у великих парках. Наприклад, наш Парк партизанської слави. Центральна частина -- 8 гектарів, де посіяно газон, є доріжки прогулянкові, дитячі майданчики, вся інфраструктура. Решта парку -- 90 гектарів і більше -- це лісопаркова зона, де викошувати не обов'язково і не варто, тому що ми таким чином зберігаємо природний ландшафт, природні насадження. Але центральну частину 8 гектарів ми, звісно, викошуємо, тому що тут і діти, і дорослі, її не можна залишати не викошеною. Далі, уздовж автомагістралей теж можна і потрібно залишати такі ділянки без скошування. Плани у нас є на збільшення, і ми будемо їх упроваджувати.