День Святого Миколая, Різдво та Водохреще: актуальні дати за новим календарним стилем.

Які церковні календарі використовувалися на українських землях?

В цілому на території України впродовж історії діяли три церковних календарі:

Після того, як у 988 році князь Володимир Великий (Володимир Святославич) здійснив церемонію масового хрещення мешканців Києва, Київська Русь здобула статус християнської держави (хоча фактично перехід до християнства тривав іще впродовж кількох століть).

У той час деякі жителі сучасної України почали застосовувати юліанський календар, що згодом стало загальноприйнятою практикою.

Однак проблема юліанського календаря, який згодом отримав назву "старий", полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.

Це відхилення між справжніми астрономічними явищами та датами в календарі спричинило поступове переміщення святкувань неперехідних свят (тих, що мають фіксовану дату і щорічно відзначаються в один і той же день) у церковному році на більш ранні терміни.

У зв'язку з цим, у XVI столітті Католицька Церква та ряд європейських держав впровадили "новий" григоріанський календар.

Водночас серед православних і протестантських спільнот виник опір реформі григоріанського календаря. Це частково пояснюється тим, що рішення про прийняття або відхилення нової календарної системи фактично стало питанням визнання або невизнання верховної релігійної влади Римського папства.

Таким чином, Східні Православні Церкви продовжували використовувати "класичний" юліанський календар.

На території сучасної України григоріанський календар де-юре "запрацював" одразу (оскільки у 1582 році значна частина земель входила до складу католицької Речі Посполитої). Після Берестейської унії, ратифікованої у 1596 році, григоріанський календар почав поступово поширюватись на території Правобережної України.

12 лютого 1918 року в Коростені був ухвалений закон "Про запровадження в Україні нової системи обліку часу та переведення годинників на середньоєвропейський час". Таким чином, в Українській Народній Республіці (УНР) григоріанський календар набув чинності з 16 лютого 1918 року, а цей день почали вважати 1 березня 1918 року. Під час переходу "нові" дати стали іменуватися "за новим стилем".

У той час Церквам, які ще дотримувались юліанського календаря, потрібно було терміново усунути календарні неточності, що накопичувалися протягом багатьох століть.

У 1923 році під час Синаксі, що відбулася в Константинополі і в якій взяли участь представники Православних Церков, під керівництвом Вселенського Патріарха Мелетія IV було затверджено "оновлений" новоюліанський календар. Цей календар був розроблений видатним сербським вченим Міланком Міланковичем, який був астрономом, математиком, інженером, кліматологом, геофізиком і письменником.

Незважаючи на зусилля впровадити новий церковний календар на території сучасної України, Українська Церква в основному використовувала юліанський календар, що став одним із складових російської церковної традиції.

2 лютого 2023 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України (ПЦУ) було схвалено постанову №52 "Про порядок надання благословення парафіям і монастирям ПЦУ на використання новоюліанського календаря".

"Загальновідомою є проблема юліанського традиційного календаря, в якому відбувається накопичення невідповідності між астрономічним і календарним рівноденням. Нині це розходження складає 13 днів, а з плином часу складатиме місяці", - йшлося у документі.

Зазначалося, що раніше "оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав'язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності".

За результатом Архієрейського Собору Української Православної Церкви (ПЦУ) було схвалено постанову "Про врегулювання календарного питання в ПЦУ" від 24 травня 2023 року.

Протягом багатьох століть юліанський календар вважався важливим символом української церковної культури. На початку це слугувало проявом спротиву латинізації, а після революції більшовиків стало ще одним знаком опору радянській владі, - йдеться у документі.

Було зазначено, що в умовах сучасності соціальний та культурний фон юліанського календаря, а також його сприйняття, зазнали суттєвих змін.

"Нині він більшістю сприймається не стільки як пов'язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов'язаний з російською церковною культурою", - додали автори постанови.

З огляду на таку ситуацію, було схвалене рішення щодо переходу ПЦУ на новоюліанський календар - починаючи з 1 вересня 2023 року (оскільки саме ця дата є початком нового церковного року).

27 липня 2023 року під час Помісного Собору ПЦУ перехід України на новоюліанський календар було затверджено остаточно майже абсолютною більшістю голосів.

Отже, зараз більшість українців послуговується саме новоюліанським календарем, який позбавлений недоліку юліанського і є суттєво точнішим (ближчим до астрономічних подій), ніж григоріанський.

Отже, новоюліанський календар можна вважати вдосконаленою версією юліанського, в якій на 900 років "втрачається" 7 днів, в той час як у григоріанському календарі – 3 дні на 400 років.

В проміжку з 1 березня 1600 року по 28 лютого 2800 року новоюліанський календар і григоріанський календар збігаються без жодних відмінностей.

День святого Миколая — це особливий момент для святкування та визнання заслуг християнського святого Миколая з Мирликії, який відомий як Чудотворець.

Раніше це релігійне свято святкували 19 грудня, але тепер в Україні його відзначають 6 грудня.

У цьому році свято святого Миколая випадає на п’ятницю.

День святого Миколая в церковному календарі (скриншот: pomisna.info)

Різдво Христове, також відоме як Різдво Господнє, є одним з найважливіших свят у церковному календарі. Це свято відзначає народження Ісуса Христа від Діви Марії в місті Вифлеєм, і має велике значення для християнської віри.

Раніше Різдво в Україні відзначали 7 січня, проте за новоюліанським календарем свято припадає на 25 грудня. Цього року це середа.

Дата святкування Різдва за новоюліанським календарем (джерело: pomisna.info)

Слід підкреслити, що кожна громада в Україні має можливість самостійно обрати дату святкування, хоча експерти не рекомендують відзначати її як 25 грудня, так і 7 січня.

Водохреще, також відоме як Хрещення Господнє, є важливим святом, яке входить до різдвяно-новорічного циклу. Це свято відзначає хрещення Ісуса Христа Іоаном Хрестителем на річці Йордан, що сталося на давній паломницькій переправі.

Раніше це свято в Україні відзначали 19 січня. Однак зараз, згідно з новоюліанським календарем, Водохреще припадає на 6 січня. У 2025 році це буде понеділок.

Варто відзначити, що це церковне свято припадає на той же день, що й Богоявлення, оскільки після свого хрещення Ісус відкриває себе людству як Месія і Спаситель.