Демографічні виклики України: які перспективи чекають нас після конфлікту

Україна переживає демографічну кризу, викликану війною, еміграційними процесами та зниженим рівнем народжуваності. Повномасштабна агресія Росії призвела до загибелі десятків тисяч як цивільних осіб, так і військових, в той час як близько 5 мільйонів українців були змушені залишити країну в пошуках безпеки. Ще стільки ж людей проживають на територіях, що тимчасово перебувають під окупацією.

Цю інформацію повідомляє The Washington Post.

Міністр юстиції зазначив, що в Україні кількість смертей наразі приблизно втричі перевищує кількість народжень. Це породжує серйозні проблеми для майбутнього держави, адже зменшення населення може негативно вплинути на економічну ситуацію, політичну стабільність та навіть на спроможність країни захищатися.

На думку народного депутата Миколи Княжицького, вирішення демографічної кризи є настільки ж важливим стратегічним завданням, як і здобуття перемоги у війні, встановлення справедливого миру, інтеграція в Європейський Союз і НАТО, а також відновлення країни після війни.

За офіційними оцінками, на початок 2024 року загальна чисельність населення України, включно з окупованими територіями, становила менше 36 мільйонів осіб, що значно менше від приблизно 41 мільйона на момент початку війни. Водночас демографічні прогнози свідчать про ще більш суттєве скорочення: до середини століття чисельність населення може впасти до 25 мільйонів, а до 2100 року - до 15 мільйонів.

Для того щоб переломити цю ситуацію, уряд вніс ряд нових ініціатив. Українці, які живуть за межами країни, можуть скористатися послугами інтеграційних центрів, де їм надають інформацію про шляхи повернення додому та можливості працевлаштування. Додатково, військовослужбовці та їхні сім'ї отримали право на безкоштовне лікування безпліддя.

"Наше завдання полягає в тому, щоб відновити сім'ї, повернути дітей, а також спонукати українців до більшої народжуваності, що забезпечить процвітання України у мирному майбутньому", - підкреслив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в телеінтерв'ю. Він зазначив, що в кожній українській сім'ї повинно бути не менше трьох дітей.

Демографічний спад є проблемою, що торкається багатьох розвинених країн, зокрема, Східної Європи. Проте в Україні ця ситуація ускладнилася ще до початку війни, внаслідок низької народжуваності, високого рівня смертності та еміграційних процесів. Це особливо вплинуло на чисельність молодих чоловіків у віковій категорії 20-30 років, які сьогодні складають відносно невелику групу населення.

Уряд вірить, що після закінчення війни чимало українців повернуться додому, оскільки серед них є багато молодих, кваліфікованих спеціалістів та жінок, здатних до материнства. Однак не всі мають намір реалізувати цю можливість.

37-річна Дана Павличко, що живе в Німеччині разом із чоловіком і трьома дітьми, не має наміру повертатися на батьківщину. "Ми не хочемо забирати дітей з німецької освітньої системи та порушувати їхній звичний спосіб життя," - говорить вона.

На її думку, навіть серед українців за кордоном, які хочуть повернутися, багато хто сумнівається, чи буде це можливо. "Головні питання - чи буде робота, школи для дітей, якість охорони здоров'я та політична стабільність після війни", - додає вона.

Дослідження, виконане Центром економічної стратегії в Києві, виявило, що менше ніж 50% українських біженців мають намір повернутися на батьківщину.

Уряд України прагне змінити ці настрої або, принаймні, підтримувати зв'язок із діаспорою, щоб майбутні покоління залишалися на зв'язку з рідною землею. У жовтні цього року парламент заснував нове міністерство, яке відповідатиме за демографічну ситуацію та взаємозв'язки з українцями, що проживають за межами країни.

Цього року уряд запровадив ініціативу щодо створення Центрів єдності в країнах з великим населенням біженців. Ці центри будуть підтримувати українців у процесі інтеграції в нові громади, пропонуючи мовні курси та юридичні консультації. Крім того, вони сприятимуть поверненню тих, хто прагне повернутися додому, надаючи допомогу у працевлаштуванні та пошуку житла.

"Говорячи про українців, які залишили країну внаслідок масштабного вторгнення, ми, безумовно, прагнемо, щоб всі вони повернулися. Проте це, на жаль, не здійсненно," - підкреслює заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак. "Наша задача - зробити все можливе для повернення якомога більшої кількості людей."

Вона зазначила, що на українському ринку праці спостерігається "значний дефіцит", однак багато людей не в курсі існуючих вакансій. "Ми прагнемо забезпечити українців, які шукають роботу, необхідною інформацією про можливості як в Україні, так і за кордоном", - підкреслила вона.

Згідно з інформацією, наданою ООН, коефіцієнт народжуваності в Україні впав нижче 1,0 дитини на жінку, що є значно нижчим за показник, необхідний для природного відтворення населення. Військовий конфлікт тільки ускладнив цю проблему, оскільки багато жінок репродуктивного віку емігрували за межі країни, а чоловіки або загинули, або беруть участь у бойових діях, або отримали поранення.

"Деяка кількість людей, які могли б заснувати сім'ю, на жаль, зникла, -- зазначає Віталій Радько, експерт з репродукції в київській клініці 'Мати та дитя'. -- А ті, хто залишився, часто переживають стрес, економічні труднощі або просто не мають можливості мати дитину."

Щоб підтримати військових, найбільші клініки репродуктивної медицини в Україні почали надавати їм значні знижки або навіть безкоштовні послуги, включаючи заморожування сперми. Це дає шанс завести дітей навіть у разі поранення чи загибелі.

Минулого року парламент ухвалив закон про державну підтримку таких процедур, що дозволяє військовим зберігати свій біоматеріал протягом трьох років після смерті. Щомісяця близько 200 українських військових звертаються до клініки "Мати та дитя", а загалом такою послугою вже скористалися близько 3000 осіб.

Нагадаємо, що за даними дослідження Rating Lab, молоді чоловіки масово планують виїзд з України.