Демілітаризована територія без перспективи на мир.

Україна відкрита до обговорення можливостей завершення конфлікту з Російською Федерацією. Проте, на основі попереднього досвіду, починаючи з Будапешта і закінчуючи Мінськом та Стамбулом, можна стверджувати, що жодні угоди з Росією не виконуються.

Україна прагне справедливого миру і не погодиться на жодні компроміси щодо територіальної цілісності, суверенітету чи майбутньої безпеки. Вчергове про це нагадав міністр закордонних справ Андрій Сибіга, виступаючи на 31-му щорічному засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ. За його словами, Київ не піде на переговори в форматі так званих Ялти-2 чи Мінська-3, адже в такому разі Росія збереже вплив на Україну для примусового диктування своїх правил.

Позиція Києва щодо переговорів з Москвою не завжди була такою "жорсткою". На початкових етапах повномасштабної агресії президент України Володимир Зеленський виступив із закликом до російського лідера Володимира Путіна про можливість діалогу. Між делегаціями відбулися декілька зустрічей. Проте, після фактично безрезультатних переговорів у Стамбулі, шлях до компромісу було призупинено.

Врешті, у вересні 2022 року, Рада національної безпеки та оборони України констатувала фактичну "неможливість перемовин": Росія "приєднала" частину України - внесла до своєї Конституції чотири області як "нові суб'єкти РФ".

"Ми відкриті до переговорів з Росією, але лише з новим президентом цієї країни," - зазначив тоді український лідер.

Наприкінці 2023 року риторика української влади дещо змінилась. На тлі скорочення допомоги партнерів та контрнаступу Сил оборони України, який не приніс очікуваних результатів, Зеленський допустив перемовини з РФ у разі, "якщо вона зможе сприйняти підсумковий документ саміту миру".

Перед початком першого мирного саміту, незважаючи на загальну мету - "повернення до кордонів 1991 року", Зеленський визнав, що не всі території можна буде відвоювати військовим шляхом. Крім того, було очевидно, що без просування українських сил до лінії 2022 року, змусити Росію сісти за стіл переговорів буде нелегко.

Що змінилось зараз? Мирний інформаційний тренд підсилила перемога на виборах президента США висуванця Республіканської партії Дональда Трампа. Ще під час виборчої кампанії він обіцяв завершити російсько-українську війну ледь не за 24 години. І хоча до інавгурації Трампа ще є час, а його впевненість, що достатньо буде поговорити з Путіним та Зеленським, щоб гармати перестали стріляти, виглядає трохи зухвало, і в США, і в Європі все частіше говорять про необхідність переговорів і навіть примус сторін до них.

Зміна настрою ключового закордонного партнера не могла не вплинути на Україну. Наприкінці листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський допустив замороження російсько-української війни в разі запрошення до НАТО неокупованої частини країни. За такого розвитку подій, тимчасово окуповані території України планують повертати дипломатичним шляхом.

У свою чергу, в Росії наразі також не готові відмовитися від мирних ініціатив, які можуть бути запропоновані Сполученими Штатами. Проте Кремль не має наміру відпустити Україну, тому активно шукає способи підвищити свої вимоги.

По-перше, Російська Федерація активно намагається захопити якомога більше українських земель до моменту можливих переговорів або затишшя на фронті. У цьому контексті відбулася "демонстрація міць" - ракетний удар міжконтинентальною ракетою "Орєшнік" по місту Дніпро.

По-друге, Володимир Путін підписав рекордний військовий бюджет на 2025 рік. Плюс відбувається посилення мобілізації, й зміна правил бронювання, що передбачає скорочення кількості заброньованих.

По-третє, Росія демонструє одне на публіці, а насправді діє зовсім інакше. Наприклад, російський олігарх Костянтин Малофєєв у розмові з виданням Financial Times припустив, що Путін відкине "мирний план" Кіта Келлога, якщо США не погодяться на переговори з російським лідером щодо майбутнього Європи та світу. У відповідь Келлог зауважив, що Малофєєву варто було б відступити "назад у свою коробку". Тим часом, за інформацією з російських медіа, губернатори країни отримали вказівки правильно формувати "образ перемоги" — стверджувати, що "цілі спеціальної військової операції" досягнуті. Мовляв, Росія здобула те, чого бажала, і це є безпрецедентною перемогою.

Непередбачуваність політичних рішень Трампа та готовність Росії до різних розвитку подій змушують Європу шукати рішення. На фоні закликів до "замороження конфлікту на лінії фронту" у Франції, Великій Британії та навіть Німеччині вже виникає можливість введення миротворчих сил в Україну для забезпечення стабільності і безпеки.

Керівник центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не виключає введення в Україну такого миротворчого контингенту, але це не означатиме не те, що досягнення миру, а навіть припинення вогню.

"Не можна виключати, що мирного договору не буде. Натомість меморандуми або певні домовленості, які сторони будуть трактувати по-своєму. Таким чином, постійного режиму забезпечення припинення вогню на лінії розмежування також не буде. І це створить проблеми для реалізації миротворчої місії", - зазначив він.

Ба більше, досягнення якихось домовленостей з Росією не означатиме, що вона припинить обстріли цивільної інфраструктури України.

"Не можна говорити, що поява якихось проміжних домовленостей, які час від часу змінюються, зупинить бойові дії. Цього не буде. Просто їхня інтенсивність буде то посилюватися, то зменшуватися. І, звісно, це не означає, що ми позбавимося обстрілів цивільної інфраструктури. Змінилися обставини - отримали обстріл", - пояснив Віталій Кулик.

За його переконанням, подібний розвиток подій є загрозливим для України, оскільки стан "ні миру, ні війни" може мати фатальні наслідки: "Постають питання щодо мобілізації, охорони кордонів, політичних процесів...".

Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії, вказує на те, що в даний момент не спостерігає жодних ознак, які б свідчили про можливість реалізації сценарію "заморозки" ситуації, навіть уздовж лінії фронту.

"Жодних ознак цього немає", - зазначає експерт і додає, що "мирний план" Кіта Келлога - фантастичний сценарій.

"Перший і останній реалістичний пункт цього плану - це припинення вогню. Інші пункти, на мою думку не можуть бути виконані", - підкреслив Володимир Горбач.

По-перше, цьому сприяє те, що Україна та РФ не виснажились до кінця, аби добровільно йти навіть на припинення вогню. Тому "будуть лише імітувати переговори з цього приводу".

По-друге, реалізація концепції миротворців є малоймовірною, оскільки для цього знадобляться величезні ресурси та фінансові вливання, а також необхідна згода всіх учасників конфлікту.

"Я б хотів звернути увагу на історію Мінських угод, що містили десять пунктів, але реалізація зупинилася на перших двох через розбіжності у трактуванні між сторонами... Немає жодних підстав вважати, що цього разу ситуація буде відрізнятися", - наголосив він.

Володимир Горбач зауважив, що гіпотетично, США можуть примусити Україну до миру на невигідних умовах, приміром, припинити надання військової допомоги. Однак у цьому разі, на його думку, підтримку надаватимуть країни ЄС. Водночас, за його словами, не є дієвим і натяк, озвучений для Росії - про ймовірність озброєння України до зубів.

У будь-якому випадку, незважаючи на певні суперечки, в Україні спостерігається зростання виробництва військової техніки. Тривають активні переговори та пошуки нових систем протиповітряної оборони і бронетехніки. Одночасно, за закритими дверима, ведуться дискусії щодо гарантій безпеки. Важливо, щоб під час цих зустрічей усі учасники усвідомлювали, що нестабільний і тимчасовий "мир" не відповідає інтересам ані України, ані Європи, ані Сполучених Штатів.