Огляд ключових подій вересня 2025 року | Коментарі Україна

Основні події вересня

3 вересня в Пекіні відбувся масштабний військовий парад, присвячений 80-річчю капітуляції Японії. На заході виступив Сі Цзіньпін, разом із Володимиром Путіним і Кім Чен Ином, який підкреслив важливість вибору між "миром і війною". Більше 12 000 солдатів Народно-визвольної армії показали нові технології, зокрема два типи великих підводних дронів XLUUV, що можуть виконувати автономні місії на відстань до 1000 км, а також новітні лазерні системи протиповітряної оборони. Експерт CNN Г.І. Саттон зазначив, що Китай є лідером з п'яти типів таких дронів, які можуть суттєво змінити військовий баланс у Тихому океані. На платформі Truth Social Трамп звинуватив трьох лідерів у "змові" проти Сполучених Штатів.

9 вересня на Близькому Сході Ізраїль завдав удару по резиденціях ХАМАС у Досі, Катар, внаслідок чого загинули п'ятеро осіб, серед яких був і син переговірника Халіля аль-Хайї. Ця атака, що стала першою в Катарі, підірвала зусилля щодо встановлення миру, викликавши масові протести в регіоні та отримавши осуд з боку Сполучених Штатів та Європи. Визнання Палестини Британією, Канадою та Австралією 21 вересня ще більше ускладнило ситуацію на Близькому Сході. Однак наприкінці вересня, за ініціативою США, прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зустрівся з Дональдом Трампом, який представив амбітний план миру для сектора Гази, що передбачав виведення ізраїльських військ та мільярдні інвестиції в відновлення регіону.

28 вересня у Молдові проєвропейська партія PAS отримала 50,03% голосів (після підрахунку 99,5% бюлетенів), що дозволило їй здобути 55 місць у 101-місному парламенті. Перемога Майї Санду, незважаючи на російське втручання, зміцнила європейський курс країни, що є важливим фактором для подальшої інтеграції України в європейські структури.

Глобальна дипломатія та механізми забезпечення безпеки для України.

На початку вересня, 4 числа, в Парижі відбулася зустріч європейських керівників, серед яких був і президент Зеленський. Ця подія призвела до створення Коаліції охочих, що об'єднала 26 країн, готових надати військові контингенти або засоби безпеки для підтримки на суші, морі та в повітрі. Президент Франції Емманюель Макрон акцентував увагу на двох важливих аспектах: по-перше, на необхідності забезпечення українських збройних сил без обмежень, а по-друге, на тому, що сили гарантування не братимуть участі у бойових діях проти Росії, але мають запобігати відновленню конфлікту. Цю ініціативу підтримали лідери 35 держав. Українська сторона запропонувала США новий формат для захисту повітряного простору, тоді як Дональд Трамп розкритикував європейські країни за закупівлю російської нафти, закликаючи їх змінити цю практику для підвищення тиску на Москву. Також обговорювалася можливість створення буферної зони в Україні, яка могла б бути під контролем США з використанням дронів і супутників, залучаючи до цього країни, що не входять до НАТО.

На прес-конференції в Пекіні 3 вересня Путін зазначив, що завдяки Трампу він бачить "світло в кінці тунелю", але попередив про можливу збройну ескалацію у разі невдачі переговорів. 5 вересня, виступаючи на Східному економічному форумі, він запросив Зеленського відвідати Москву, відмовившись від ідеї нейтральних територій для ведення переговорів.

Візити іноземних посадовців в Україну ще раз підкреслили підтримку нашої країни: 17 вересня президент Європейського парламенту Роберта Метсола оголосила про відкриття постійного представництва в Києві. 18 вересня польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про спільні зусилля в боротьбі з дронами в Києві. А 17 вересня король Великої Британії Чарльз III на обіді з Дональдом Трампом підтвердив спільність у протидії агресії.

У вересні 2025 року дипломатична діяльність досягла свого апогею під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де Україна спільно зі своїми партнерами шукала шляхи зміцнення безпеки. 23 вересня, під час закритої зустрічі з Дональдом Трампом, президент України Володимир Зеленський підняв питання про можливість постачання Україні ракет Tomahawk, які мають дальність 2400 км і можуть бути використані для ударів по стратегічних об'єктах у Росії, з метою примусити Володимира Путіна до переговорів. Трамп, згідно з інформацією від джерел, пообіцяв "попрацювати над цим", що стало помітним зміщенням від його попередньої обережної позиції щодо військової допомоги. У своїй промові на ГА Трамп закликав європейські країни відмовитися від російських енергоносіїв, підкресливши, що НАТО "фінансує війну проти себе", купуючи нафту в Росії на суму понад 120 мільярдів доларів у 2025 році. Він також вказав на повільні темпи російської окупації — всього 464 км² у серпні — що негативно вплинуло на репутацію Москви, з втратами 8000 солдатів щотижня.

В результаті, уряд Трампа затвердив програми підтримки в рамках PURL, що включають дві транші по 500 мільйонів доларів, з можливістю загального фінансування в 10 мільярдів, яке буде покриватися коштами з Європи.

У вересні Україна зробила важливий крок до отримання статусу повноправного члена Європейського Союзу: 15 вересня ЄС завершив процес скринінгу з українською стороною за розділом 11, що стосується сільського господарства, представивши 28 пакетів реформ.

19 вересня Єврокомісія представила 19-й пакет санкцій, що забороняє імпорт російського СПГ з 2027 року, з обмеженнями на 118 танкерів і крипто. Потенційно дані заходи можуть скоротити доходи РФ на 21,9 мільярда євро. Також ЄС розглядає питанняпро надання репараційного кредиту Україні до 130 мільярдів євро з заморожених активів (210 мільярдів євро), після оцінки МВФ.

Дипломатичні зусилля України наприкінці вересня почали давати результати: Трамп висловив намір ввести тарифи в розмірі 50-100% на китайські закупівлі російської нафти, а також санкціонував можливість далекобійних ударів по Росії. Цю інформацію озвучив спеціальний представник президента США Кіт Келлог.

У кінці місяця, 30 вересня, Урсула фон дер Ляєноголосила про 2 мільярди євро на дрони для України, посилюючи технологічний потенціал нашої держави.

Хроніки конфлікту

Вересень відзначився черговою ескалацією, з масованими атаками та контрзаходами. Так, 18 вересня в Костянтинівці ФАБ-250 вбила 5 цивільних.22 вересня в Запоріжжі російські снаряди вбили 3, поранили 4 людей. 28 вересня Росія здійснила одну з найбільших атак - понад 600 дронів і 48 ракет, з яких Україна збила 568 дронів і 43 ракети, загинуло 4людей, поранено десятки, пошкоджено будинки, школи та лікарні в Києві та Запоріжжі. Від початку місяця РФ використала понад 1300 дронів, 900 авіабомб і 50 ракет.

Українські успіхи: на Добропільському напрямку силами ЗСУ звільнено 360 км² та вдалося просунутисяна 3-7 км вглиб тилу ворога, українська армія відновила контроль над 8 населеними пунктами.

21 вересня ГУР знищив два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 "Чайка" та багатоцільовий гелікоптер Мі-8 у Криму - перше таке ураження за час повномасштабної війни.

Протягом останнього місяця Україна активно атакувала нафтопереробні заводи та енергетичні об'єкти противника. За цей період українські безпілотники здійснили удари по 14 НПЗ на території Росії. 28 вересня було завдано удару по ТЕЦ у Белгороді, внаслідок чого майже половина міста та навколишніх районів опинилися в темряві.

Протягом останнього місяця ситуація навколо Запорізької атомної електростанції стала складнішою, оскільки Міжнародна агенція з атомної енергії зафіксувала 12 випадків обстрілів. Від 23 вересня Запорізька АЕС функціонує на дизельних генераторах, що створює загрозу для охолодження пального в шести реакторах.

У Генеральному штабі Збройних сил України ухвалили рішення про формування нового роду військ — безпілотної системи протиповітряної оборони. У складі цього підрозділу планується залучити 5000 операторів та 2000 безпілотних літальних апаратів.

Ескалація у Європі

У вересні спостерігалося різке погіршення безпекової ситуації в Європі через численні провокаційні дії Російської Федерації. 19 вересня винищувач МіГ-31 на 12 хвилин порушив повітряний простір Естонії, що стало вже п’ятим подібним випадком у 2025 році. 22 вересня дрони, помічені над Копенгагеном і Осло, призвели до закриття аеропортів і скасування 120 рейсів. А 24-25 вересня безпілотники були виявлені над чотирма аеропортами Данії, що спричинило затримку 200 авіарейсів.

У вересні 2025 року економіка України залишалася під впливом війни, проте демонструвала здатність до адаптації через ефективне бюджетне планування та міжнародну підтримку. 15 вересня уряд затвердив проект державного бюджету на 2026 рік, в якому, за словами прем'єр-міністрки Юлії Свириденко, особливу увагу було приділено сектору оборони. Загальний обсяг видатків заплановано на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у 2025 році, а доходи очікуються на рівні 2,826 трлн грн (+18,8%), із дефіцитом, що складе 18,4% ВВП. Для потреб оборони передбачено 2,8 трлн грн (27,2% ВВП), включаючи 44,3 млрд грн на виробництво озброєння. Комітет Верховної Ради з національної безпеки пропонує підвищити витрати Міноборони до 4,48 трлн грн (+2,72 трлн грн). Щодо соціальних показників, мінімальна зарплата становитиме 8647 грн (+8%), а прожитковий мінімум - 3209 грн (+9,9%), максимальна пенсія досягне 25,95 тис. грн. Бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік затверджено з доходами 1,025 трлн грн. Зовнішнє фінансування планується на рівні 2,079 трлн грн, з оцінкою потреби у 18,1 млрд доларів у 2026 році, відповідно до прогнозів МВФ.

Міністерство економіки очікує, що ціни на електроенергію зростуть на 15% (плюс-мінус 5%) щороку в період з 2026 по 2028 роки. Це пов'язано з процесами відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських агресій.