Ця вулиця зберігає в собі тисячолітню історію Києва: розташування та сучасні цікаві місця, які варто відвідати.

Київ — це місто, яке дихає історією, а його вулиці нагадують сторінки величезного тома, що відкриває таємниці минулого і сучасності. В особливий спосіб виділяється вулиця Хорива на Подолі — одна з найдавніших вулиць столиці, названа на честь одного з легендарних братів-засновників Києва.

Прогулявшись по Хорива, можна відчути, як тут зустрічаються епохи, як камені бруківки зберігають пам'ять про середньовічних торговців, а будинки немов оживають в розповідях про великі події і людей. Ця вулиця - не просто частина міста, а живий музей, де минуле та сьогодення ведуть діалог.

Вулиця Хорива простягається від Верхнього Валу та Житньоторзької площі до Набережно-Хрещатицької. Її оточують такі вулиці, як Притисько-Микільська, Костянтинівська, Межигірська, Волоська та Почайнинська. Найближча станція метро до Хорива — "Контрактова площа".

Вулиця Хорива є однією з найстаріших артерій Подолу, її історія відома ще з епохи Київської Русі. Перші згадки про неї можна знайти на міських планах, датованих початком XIX століття, але справжні перетворення відбулися після жахливої пожежі 1811 року. Тоді Поділ довелося відновлювати з нуля — вулиця отримала свій сучасний вигляд завдяки проекту петербурзького архітектора В. Гесте.

Цікаво, що у XIX столітті вулицю нерідко називали "Хоревая", а звичну сьогодні назву "Хорива" закріпилося офіційно лише наприкінці XX століття.

Прогулка по цій вулиці створює враження подорожі в часі. Тут можна побачити архітектурні шедеври XIX століття, які колись належали заможним мешканцям, поруч із більш сучасними прибутковими будинками початку XX століття. Ця вулиця вражає своїм унікальним поєднанням різних історичних епох, які гармонійно співіснують поруч.

Будівля номер 4 миттєво привертає погляд — її екстер'єр оздоблений античними колонами та барельєфами левів. Ця садиба змінювала своїх власників неодноразово. У 1898 році її купив Шулім Гершкович Вепринський, який замовив побудову будинку в історичному стилі, що дійшов до сучасності.

У будинку №5А знаходиться храм Миколи Чудотворця (Притиска). Святиня з частинками мощей святих Миколи та Варвари, відома своїми чудотворними іконами та значенням для місцевих вірян, відіграє важливу роль у духовному житті Подолу.

Будівля під номером 6 має цікаву освітню спадщину - у XIX столітті вона слугувала домом для дворянського училища, яке згодом перетворилося на гімназію. Саме тут була заснована перша недільна школа в Києві, а також початкова комерційна школа для юнаків.

Найбільш загадковий об'єкт у Києві – це будівля, що розташована на перехресті вулиць Костянтинівської та Хорива під номером 6/8. За переказами, саме в цьому домі проживав цар Петро I під час своїх візитів до столиці на початку XVIII століття. Сьогодні в цьому приміщенні знаходиться філія Музею історії Києва, де кожен відвідувач може зануритися в минуле і відчути атмосферу історії вулиці.

Врешті-решт, будівля під номером 13/11 є однією з ключових локацій Києва. Тут проживав та працював Андрій Меленський, перший головний архітектор столиці, який є автором відомої церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі, Контрактового дому та колони Магдебурзького права.

Сучасна вулиця Хорива - це не лише "музей" в традиційному розумінні. Її будівлі сьогодні живуть активним життям: тут розташовані офіси, затишні кафе та різноманітні магазини. Кожен, хто прогулюється цими старовинними каменями, крокує стежками історії, відчуваючи неповторну атмосферу легендарного Подолу.

Раніше "Телеграф" повідомляв про те, яке тосканське місто стало прототипом для назви однієї з вулиць у Києві, а також про зв'язок між київською Микільською слобідкою та містом епохи Відродження.