Чотири держави Європейського Союзу виступають проти конфіскації російських активів: в Офісі президента оприлюднили перелік країн, які мають заперечення.

Проти вилучення заморожених російських активів у країнах Європейського Союзу активно виступають Бельгія, Франція, Німеччина та Італія. Ці держави висловлюють занепокоєння щодо можливих відповідних заходів з боку Кремля, зокрема, конфіскації майна їхніх підприємств на території Росії, що, слід зазначити, вже відбувається.

Цю інформацію озвучила Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента, згідно з повідомленням "Укрінформ". Вона підкреслила, що більшість російських активів зберігається в Euroclear, Clearstream та у центральних банках, і зазначила, що ці інституції не прагнуть втратити ці 300 мільярдів доларів.

"Найбільші опоненти конфіскації активів у Європі - це Бельгія, оскільки значні суми зберігаються у Euroclear, а також Франція, Італія та Німеччина. Ці країни стурбовані можливістю конфіскації активів своїх компаній у Росії. Однак наш аргумент полягає в тому, що це не зупиняє РФ. Вони вже конфіскували активи і продовжать це робити, намагаючись забрати майно, яке належить так званим "недружнім" державам", - зазначила Мудра.

Мудра підкреслила, що, окрім економічних питань, існує ще одна серйозна проблема – брак політичної волі у сучасних лідерів європейських держав щодо конфіскації активів РФ. Вони стурбовані тим, що такий крок може створити небезпечний прецедент, який в майбутньому може бути використаний проти них самих.

Україна не вимагає передачі всіх 300 мільярдів доларів одноразово, зазначила Мудра. Зокрема, пропонується створити спеціальний фонд у Європі, який займатиметься управлінням цих коштів, щоб забезпечити їхнє ефективне використання та максимізувати прибуток для країни.

"Ці фінансові ресурси можна ефективно використовувати, щоб Україна отримувала найкращі результати від їх адміністрування. Це також повинно стати основою для реалізації рішень компенсаційної комісії, яку ми також засновуємо," - зазначила заступник керівника Офісу Президента.

Мудра підтвердила, що мова йде лише про суверенні активи Російської Федерації (грошові резерви Центробанку РФ), а не про приватні кошти російських фізичних чи юридичних осіб. Проте, за її словами, навіть ці 300 мільярдів доларів не зможуть повністю компенсувати всі збитки.

У цьому контексті Україна аналізує альтернативні способи залучення фінансування, окрім конфіскації заблокованих активів. Серед можливих рішень — запровадження спеціальних податків, наприклад, на реалізацію російської нафти, нафтопродуктів або ж відрахування від прибутку Росії від угод у певних секторах промисловості.

Невдовзі після початку масштабної агресії Росії в 2022 році, країни G7 ухвалили рішення заморозити приблизно 300 мільярдів доларів активів Центрального банку Російської Федерації. З цієї суми близько 200 мільярдів доларів зберігається в центральному депозитарії Euroclear, розташованому в Бельгії.

У 2024 році країни G7 домовилися про механізм використання доходів від цих активів для погашення позик України на суму 50 млрд доларів. Але "базові" активи залишаються недоторканними.

Загалом план передбачає надання Україні 50 млрд дол. доходів, отриманих від арештованих активів. Суттєву частину суми - 40 млрд дол. - забезпечать США та Європейський Союз у рівних частках.

Як повідомляв OBOZ.UA, також у ЄС вивчають можливість оплатити американський пакет озброєння для України на суму 10 млрд дол. за рахунок заморожених активів Росії. Планується, що прибуток, отриманий від коштів Центробанку РФ, можна буде внести на оплату поставок для Києва.