Чому Феміда ігнорує ситуацію з Портновим?

Суди не раз ухвалювали рішення на користь екснардепа Андрія Портнова у справах проти кількох медіа та громадських об'єднань, захищаючи його честь, гідність та ділову репутацію.

У 2021 році США наклали на Портнова санкції. В обґрунтуванні пояснюється, що екснардеп налагодив широкі зв'язки із судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво.

Рух ЧЕСНО провів дослідження судових справ, в яких він був учасником, а також оцінку роботи суддів, що приймали ці рішення.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти безліч справ, пов'язаних із Портновим, в яких ті ж судді неодноразово розглядали питання та виявляли підтримку його позиції. Давайте розглянемо кілька таких випадків.

У 2019 році Андрій Портнов подав позов проти "24 каналу", Генеральної прокуратури та керівника ЦПК. У своєму позові екснардеп вимагав спростування інформації, яку вважав неправдивою, що була озвучена в програмі "Право на гідність". Ведучий програми стверджував, що існувало кримінальне розслідування щодо незаконного збагачення Портнова, яке, за його словами, було закрито через рішення Конституційного суду України. Однак відповідні матеріали залишилися в наявності і можуть бути використані для стягнення коштів у рамках цивільного провадження.

Цю справу розглядала суддя Печерського райсуду Тетяна Ільєва. Вона задовольнила позов. Судді Київського апеляційного суду Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус теж стали на бік Портнова. Згодом Верховний суд скасував це рішення Печерського суду та апеляційної інстанції.

У 2023 році суддя Тетяна Ільєва опинилася під підозрою у зловживанні своїми повноваженнями та внесенні до рішення свідомо неправдивої інформації. Наразі справа перебуває на розгляді в суді. За даними слідства, вона винесла ухвалу про зняття арешту з 110,7 тисячі євро та 9,3 тисячі доларів США, які належали колишньому віцепрезиденту державної компанії "Хліб України" Андрію Миханіву. Суддя стверджувала, що ці кошти насправді належать не підозрюваному, а іншій особі.

У цій справі Вища рада правосуддя вирішила не відсторонювати Тетяну Ільєву від її посади в суді на тимчасовій основі. Варто зазначити, що у 2014 році вона прийняла рішення випустити під заставу в розмірі 10 мільйонів гривень колишнього голову правління "Нафтогазу України" та депутата Верховної Ради VIII скликання від "Опозиційного блоку" Євгена Бакуліна, хоча первісна сума застави становила 1,5 мільярда гривень.

У 2023 році Портнов позивався до ЦПК, ТОВ "Фокус медіа" та "Оптік Глобал Груп". У позові він вимагав визнати недостовірною інформацією твердження, що він є проросійським діячем, колаборантом, зрадником, поплічником росії, до якого повинні бути застосовані персональні санкції. Тоді справу розглядав суддя Печерського суду Сергій Вовк, який став на бік Портнова.

Судді Київського апеляційного суду Крижанівська, Онищук та Шпирук також підтримали рішення першої інстанції. Розгляд справи триває.

Відомо, що у 2019 році суддя Сергій Вовк вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 млн гривень на користь Портнова. Портнов позивався до Міністерства юстиції та Держказначейства за збитки, завдані його репутації.

Крім того, суддя Сергій Вовк ухвалив рішення на користь Анатолія Шарія, задовольнивши його позов проти "Української правди". Блогер вимагав визнати деякі відомості недостовірними, зокрема стверджував, що: "Блогер, якому раніше високопосадовці Партії регіонів замовляли матеріали під час війни, тепер відбирає у своїх колишніх замовників частину їхнього електорату в ключових регіонах ОПЗЖ".

Суддю у 2015 році тимчасово відсторонили від посади, у 2016 році він поновився в суді. За даними прокуратури, у 2015 році суддя незаконно позбавив громадянина права власності на майно.

У 2020 році Андрій Портнов подав до суду на проєкт "Схеми" та інших журналістів. У своєму позові він вимагав визнати недостовірною інформацію про його нібито причетність до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань "Схеми", а також погрози на адресу редакції. Розгляд справи проводив суддя Печерського суду Олексій Соколов, який підтримав позов Портнова, захищаючи його честь та гідність.

Судді апеляційного суду Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус, про яких уже згадувалося, висловили свою підтримку Портнову. У журналістському проєкті "Схеми" заявили, що мають намір оскаржити це рішення.

Суддя Олексій Соколов з Печерського суду підтримав позицію Андрія Портнова в процесі, що стосується захисту його честі, гідності та ділової репутації, коли той подав позов проти політичної партії "Європейська солідарність". Портнов вимагав визнати інформацію, що стосується "справи моряків", недостовірною, стверджуючи, що, незважаючи на режим таємниці слідства, ці матеріали були передані Державним бюро розслідувань йому, а він, у свою чергу, передав їх представнику Росії в ООН.

Окрім цього, суддя постановив, що колишній народний депутат, а тепер уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець має виплатити 50 тисяч гривень моральної компенсації та спростувати всі свої висловлювання стосовно члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. У своїх заявах Лубінець охарактеризував його як "одіозну особистість" та "незаконно повторно обрану до складу Вищої ради правосуддя".

За інформацією Громадської ради доброчесності, суддя Олексій Соколов неодноразово порушував терміни подання судових рішень до державного реєстру. Деякі справи фіксувалися в реєстрі на рік або навіть два пізніше дати ухвалення рішення. Крім того, він затримував розгляд скарги адвоката Романа Ратушного, який захищав території столичного урочища Протасів Яр. На жаль, у 2022 році Ратушний загинув у бою під Ізюмом на Харківщині, потрапивши у ворожу засідку. Він служив розвідником у 93-й механізованій бригаді "Холодний Яр".

Соколов виявив суттєві невідповідності в інформації, представленій у його майнових деклараціях. Суддя кілька разів без вагомих причин не подав своє майно або майно свого родича в установлені терміни. Крім того, його колишня дружина займає посаду в Київському апеляційному суді.

У 2024 році Портнов позивався проти Руху ЧЕСНО щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Екснардеп вимагав видалити його з Реєстру зрадників та спростувати недостовірну інформацію щодо нього. Справу розглядав суддя Печерського суду Вячеслав Підпалий. Він теж оголосив рішення на користь Портнова. Раніше ЧЕСНО повідомляв, що подає апеляцію.

Зазначимо, що Підпалий надав Генеральній прокуратурі можливість перегляду повідомлень та дзвінків журналісток проєкту "Схеми" Наталії Седлецької та Христини Бердинської, які працюють у виданні NV. Це також сталося в рамках позову Портнова. У результаті, Європейський суд з прав людини виявив, що це стало порушенням Європейської Конвенції з прав людини.

Крім того, суддя обрав екснардепу Віктору Медведчуку м'якший запобіжний захід - домашній арешт. Тоді як прокурор просив призначити тримання під вартою з можливістю внесення застави 300 млн гривень. Нагадаємо, що Медведчук підозрюється у держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів у Криму.

У 2014 році щодо Підпалого було відкрито кримінальне провадження у зв'язку з умисно неправосудним рішенням про скасування арешту майна Сергія Арбузова, першого віцепрем'єр-міністра, та його дружини. Крім того, у 2022 році Міністерство закордонних справ Великої Британії повідомило, що російські спецслужби мають контакти з численними колишніми українськими політиками, серед яких і Арбузов.

Список суддів, що беруть участь у цих справах, не є повним. Адвокат "Платформи прав людини" Роман Васильняк зазначає, що такі рішення приймаються суддями, котрі усвідомлюють свою безкарність, що, в свою чергу, сприяє вседозволеності. В реальному житті досягти правомірного рішення можливо лише в рамках Верховного суду, але для цього необхідно витратити чимало зусиль і часу.

"У серпні 2023 року я подав скаргу на дії судді Вячеслава Підпалого, який три роки не видавав журналістам "Дзеркала тижня" повний текст судового рішення для подальшого оскарження, і за рік Вища рада правосуддя так і не надала мені жодної відповіді. Така робота ВРП надає суддям впевненості у своїй безкарності", -- наголошує Васильняк.

Рух ЧЕСНО звернувся до Вищої ради правосуддя (ВРП) з проханням надати інформацію про кількість скарг, поданих на вказаних суддів. Це потрібно для того, щоб з'ясувати, скільки громадян висловлювали невдоволення їхньою діяльністю та які рішення були ухвалені ВРП у відповідь на ці звернення.