Що може сподіватися Україна від Польщі після президентських виборів?

Президентська кампанія в Польщі офіційно розпочалася, і вже має вплив на стосунки з Україною.

А для самої Польщі вибори президента, перший тур яких запланований на 18 травня, можуть виявитися визначальними. Вони або зафіксують остаточно зміну влади у країні, або дадуть шанс опозиційній партії "Право і справедливість" ("ПіС") на реванш.

Про те, як наразі виглядають шанси у ключових кандидатів, чому використання "українського фактора" є неминучим і як новий президент може вплинути на відносини Києва та Варшави, редактор "Європейської правди" Юрій Панченко поговорив з політоглядачем видання Dziennik Gazeta Prawna Міхалом Потоцьким.

Як і раніше, ви можете переглянути відео цієї бесіди на YouTube-каналі "ЄвроПравда". Основні моменти обговорення представлені в статті "Україна в центрі польських виборів: як новий президент вплине на відносини з Києвом". Нижче наведено стисле резюме коментарів Потоцького.

Відміна мораторію на пошукові роботи та ексгумації, яку ухвалив Київ, відкриває нові можливості для вирішення історичних питань, що раніше були джерелом гострих суперечок у відносинах між Україною та Польщею. Це рішення надає сподівання, що історична тематика більше не буде настільки конфліктною та неоднозначною складовою двосторонніх відносин.

Проте навіть після цього кроку Україна все одно нікуди не поділася з польської суспільної дискусії, адже тепер багато кандидатів у президенти піднімають тему зменшення підтримки для українських біженців.

Це питання викликає серйозну критику серед експертів, оскільки українці, які працюють у Польщі, сплачують у державний бюджет значно більші суми податків, ніж ті, що отримують у вигляді соціальних виплат.

Все через боротьбу за голоси людей, які проголосують у першому турі за Славоміра Менцена - кандидата від ультраправої партії "Конфедерація".

Тобто якщо раніше лише "Конфедерація" піднімала антиукраїнські теми, то тепер це стало мейнстримом.

Анджей Дуда, президент Польщі, є яскравим прикладом політика, який активно підтримує українські інтереси.

Якщо президентом стане кандидат від правлячої "Громадянської коаліції" Рафал Тшасковський, для України його політика, ймовірно, не матиме суттєвих відмінностей від курсу, який проводив Дуда.

Щодо кандидатури Кароля Навроцького, якого висуває опозиційна партія "Право і справедливість", виникає чимало запитань, адже він ніколи не мав досвіду у сфері зовнішньої політики.

Він активно займався історичною політикою, і завдяки цьому ми маємо уявлення про його погляди на ОУН та УПА. Проте, його справжні думки щодо України та глобальних питань залишаються для нас незрозумілими.

Навроцький займався історичною політикою і як директор Інституту національної пам'яті, а до того - як директор музею Другої світової війни.

Нещодавно він оприлюднив резонансну заяву, що для отримання членства України в ЄС та НАТО необхідно вирішити питання, пов'язане з Волинню. І тут виникає ще одне важливе запитання: що саме слід розуміти під вирішенням цього питання?

Вибір на користь кандидатури Кароля Навроцького є досить сміливим кроком з боку партії "Право і справедливість".

У "ПіС" не зовсім усвідомили важливість компромату, що стосується Навроцького. Ймовірно, в майбутньому буде виявлено ще багато подібних документів.

На даний момент Тшасковський все ще є лідером, але його позиція вже не така стійка, як на початку виборчої кампанії.

Якщо Тшасковський стане переможцем президентських виборів, можна сподіватися на стабілізацію політичної ситуації в Польщі. Це також створить можливість для усунення двовладдя та вирішення судових питань, які вже позначилися на стабільності польської держави.

Якщо ж переможе Навроцький, це стане продовженням політичної кризи.

У Польщі будуть набагато більше займатися своїми суперечками, що заважатиме відносинам із цілим світом, не тільки з Україною.