Чи зможе Україна захистити своє становище в НАТО під час саміту Альянсу, що відбудеться в Гаазі?

Сьогодні в Брюсселі завершилася двохденна конференція міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Головною метою цього заходу було обговорення питань підготовки до майбутнього саміту Альянсу, який відбудеться в Гаазі.

Ключовою фігурою, яка визначала напрямок обговорень у штаб-квартирі НАТО, безперечно, став державний секретар США Марко Рубіо.

Він виступив з ультимативною та надзвичайно амбіційною пропозицією до всіх країн НАТО, закликаючи їх підвищити витрати на оборону до 5% від їхнього ВВП. Крім того, він підкреслив, що адміністрація Білого дому не потерпить "місяцями" обману та шантажу з боку Путіна.

Проте, основною метою Києва на цій зустрічі в Брюсселі, здається, стало обговорення перспектив співпраці між Україною та НАТО.

Докладно про те, що обговорювали у Брюсселі і які сигнали надсилали учасники зустрічі, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Битва за членство та проти Росії: як Україна та союзники готують ґрунт для саміту НАТО у Гаазі. Далі - стислий її виклад.

"Ми хочемо поїхати звідси (з зустрічі міністрів Альянсу) з розумінням…, що кожен з членів візьме на себе і згодом втілить зобов'язання щодо досягнення показника у 5% (від ВВП на оборону)", - заявив Марко Рубіо у Брюсселі перед його зустріччю з генсеком НАТО Марком Рютте.

Ця заява стала однією з двох головних новин зустрічі Альянсу.

Друга новина, що прозвучала разом із цією і сприймалася виключно у зв'язці з нею - це його запевнення, що США лишатимуться в НАТО. Адже - і це є новою реальністю - збереження США як активного члена Альянсу не є гарантованим.

"Європейська правда" вже висвітлювала ситуацію, в якій Європа та її лідери намагаються зберегти свої відносини зі Сполученими Штатами (докладніше про це можна дізнатися в статті "За будь-яку ціну з Трампом?"). Проте не всі виявилися готовими платити таку високу ціну.

Проте у цій розмові Київ не є активним учасником. На відміну від іншої теми, що стосується можливого вступу нашої країни до Альянсу.

У Брюсселі міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступив з промовою, в якій чітко заявив: Україна стане членом НАТО, і це рішення незворотне.

Український міністр підкреслив принциповість України з цього питання у присутності всіх союзників, зокрема представників США.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що країни-союзники України (які, "цікаво співпало", входять до числа тих, що найбільше інвестують у свою оборону і матимуть вагомий голос у переговорах зі Сполученими Штатами) обов'язково скористаються цією можливістю.

Проте для України стосовно майбутнього саміту залишається важливий елемент інтриги. І навіть дві!

Першим питанням є те, чи візьме участь Україна у саміті лідерів, що відбудеться в Гаазі.

Це не просто питання спільного знімка. Мова йде про нашу участь у обговореннях, що стосуються нас самих. Відповідно до інформації з "ЄвроПравди", на засіданні в Брюсселі також було підкреслено важливість обов'язкового запрошення України.

Основне завдання полягає у визначенні позиції саміту щодо України.

Тут ситуація значно заплутаніша. Впевненості у досягненні дипломатичного успіху наразі немає навіть у найменшій мірі.

Її суть полягала б у повторенні у рішенні Гааги тієї формули, яку Україна отримала на саміті у Вашингтоні: а саме, що шлях України до членства є безповоротним, і наразі здійснюються конкретні кроки в цьому напрямку.

Реальним видається проміжний варіант, коли декларація саміту НАТО не цитуватиме амбітні рішення щодо України, а лише пошлеться на рішення попередніх самітів - тобто, включно з вашингтонським. Юридично це матиме таку ж вагу. Політично, звісно, буде не найкращим, не найамбітнішим для нас варіантом.

Проте, попереду залишаються ще 2,5 місяці, впродовж яких буде продовжуватися пошук оптимального рішення.